Постанова № 36341241, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 грудня 2013 року 09 год 24 хв. № 826/14943/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Чупринко Н.І., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохотелсістем" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 02 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 вересня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохотелсістем" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11 вересня 2013 року № 0004812220 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 20 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 07 жовтня 2013 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем у зв'язку з виявленням під час перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 13 по 17 серпня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 29 серпня 2013 року складено акт № 10/26-53-22-01-21-25283536 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Галаінтер", товариством з обмеженою відповідальністю "Архігідробуд", товариством з обмеженою відповідальністю "Біармсенс", товариством з обмеженою відповідальністю "Електропромкомплекс", товариством з обмеженою відпові-

дальністю "Промисловий ринок", товариством з обмеженою відповідальністю "Камтес", товариством з обмеженою відповідальністю "Сапро-Бест", товариством з обмеженою відповідальністю "Боніт", товариством з обмеженою відповідальністю "Сімплаза", товариством з обмеженою відповідальністю "Міксагро" (також далі - скорочені назви організаційно-правових форм) за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податок на прибуток у загальному розмірі 460156,00 грн., у тому числі за: І квартал 2012 року - 58263,00 грн.; півріччя 2012 року - 328234,00 грн.; І-ІІІ квартали 2012 року - 460156,00 грн., 2012 рік - 460156,00 грн., чим порушено підпункт 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (також далі - ПК України).

На підставі акту перевірки, 11 вересня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 460156,00 грн. за основним платежем та у розмірі 230078,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що перевірку проведено на підставі наказу від 12 серпня 2013 року № 401 "Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки" та направлення на перевірку від 13 серпня 2013 року № 1390, копії яких вручено особисто під розписку законному представнику позивача до початку проведення перевірки.

Вказаний наказ, у свою чергу, оформлено на підставі постанови від 26 червня 2013 року про призначення позапланової документальної перевірки, з наявної у матеріалах справи копії якої вбачається, що перевірку позивача призначено у межах кримінального провадження № 32012250000000013, відкритого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування виявлено, що ТОВ "Міксагро", ТОВ "Сапро-Бест", ТОВ "Боніт", ТОВ "Архігідробуд", ТОВ "Біармсенс", ТОВ "Галаінтер", ТОВ "Камтес", ТОВ "Електропромкомплекс", ТОВ "Сімплаза" та ТОВ "Промисловий ринок" придбано (створено) з метою прикриття незаконної та забороненої діяльності.

Одним із підприємств-вигодонабувачів вказаних товариств є позивач, у податковій звітності якого відображено здійснення господарських операцій з фіктивними ТОВ "Галаінтер", ТОВ "Архігідробуд", ТОВ "Біармсенс", ТОВ "Електропромкомплекс", ТОВ "Промисловий ринок", ТОВ "Камтес", ТОВ "Сапро-Бест", ТОВ "Боніт", ТОВ "Сімплаза" та ТОВ "Міксагро".

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що викладені обставини та ненадання позивачем до перевірки первинних документів, які б підтвердили факт здійснення за участю позивача та вказаних товариств реальних господарських операцій, стали підставою для висновку відповідача про заниження позивачем податку на прибуток.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проаналізувавши викладені положення, а також враховуючи, що представником позивача не надано суду письмових доказів, які б підтвердили здійснення реальних господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Міксагро", ТОВ "Сапро-Бест", ТОВ "Боніт", ТОВ "Архігідробуд", ТОВ "Біармсенс", ТОВ "Галаінтер", ТОВ "Камтес", ТОВ "Електропромкомплекс", ТОВ "Сімплаза", ТОВ "Промисловий ринок", хоча про необхідність надання таких доказів (або зазначення причин неможливості надання з метою сприяння у їх витребуванні) судом наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд погоджується з висновком відповідача про заниження позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді.

Поряд з цим, наявні у матеріалах справи копії договору оренди готельних приміщень від 08 лютого 1999 року, додаткових угод до такого договору, прибуткових накладних від 03 вересня 2012 року №554, від 04 вересня 2012 року № 551 та від 14 вересня 2012 року № 562, накладних на переміщення від 03 вересня 2012 року № 560, від 04 вересня 2012 року № 557 та від 14 вересня 2012 року № 554, актів про списання товарів від 21 вересня 2012 року № 1102, від 14 вересня 2012 року № 1101 та від 28 вересня 2012 року № 848, а також банківських виписок з рахунку позивача, за переконанням суду, не є достатніми та безспірними доказами на підтвердження реального здійснення господарських операцій у межах фінансового-господарських відносин між позивачем та ТОВ "Галаінтер", ТОВ "Архігідробуд", ТОВ "Біармсенс", ТОВ "Електропромкомплекс", ТОВ "Промисловий ринок", ТОВ "Камтес", ТОВ "Сапро-Бест", ТОВ "Боніт", ТОВ "Сімплаза", ТОВ "Міксагро".

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи міститься копія постанови від 07 листопада 2013 року про закриття кримінального провадження, зі змісту якої вбачається, що кримінальне провадження № 32012000000000003 в частині за фактом фіктивного підприємництва, яке полягало у створенні та придбанні ТОВ "Міксагро", ТОВ "Сапро-Бест", ТОВ "Боніт", ТОВ "Архігідробуд", ТОВ "Біармсенс", ТОВ "Галаінтер", ТОВ "Камтес", ТОВ "Електропромкомплекс", ТОВ "Сімплаза" та ТОВ "Промисловий ринок", підроблення документів, службового підроблення та пособництва в ухиленні від сплати податків закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205, 212, 358, 366 Кримінального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохотелсістем" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохотелсістем".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 09 грудня 2013 року