Постанова № 36340996, 18.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 грудня 2013 р. № 820/9127/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання Салацької Я.І.,

представника позивача - Веревкина О.М.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель" з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області в якому просить скасувати податкові повідомленя-рішеня від 19.09.13р. за формою "В-1" № 0000044000 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 351578,00 грн. та штрафну у сумі 171615, 25 грн. за жовтень-грудень 2010р., листопад 2011р., лютий-листопад 2012р., за формою "В-4" № 0000054000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 44691,00 грн. за січень, квітень, вересень, грудень 2011 р. та грудень 2012 р., за формою "Р" № 0000034000 про донарахування податку на прибуток у сумі 422321,10 грн. та штрафу у сумі 192528,03 грн. за період з жовтня 2010 р., по грудень 2012 р.; стягнути з державного бюджету в особі УДКСУ в Харківської області 1000000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої діями посадових осіб СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів; стягнути з державного бюджету судові витрати у розмірі 2294 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що на підставі акту перевірки № 87/40.014/00214534 від 05.09.13 р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.09.13 р. за формою "В-1" № 0000044000 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 351578,00 грн. та застосування штрафу у сумі 171615, 25 грн. за жовтень-грудень 2010р., листопад 2011р., лютий-листопад 2012р., за формою "В-4" № 0000054000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 44691,00 грн. за січень, квітень, вересень, грудень 2011 р. та грудень 2012 р., за формою "Р" № 0000034000 про донарахування податку на прибуток у сумі 422321,10 грн. та штрафу у сумі 192528,03 грн. за період з жовтня 2010 р., по грудень 2012 р. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

Крім того позивач зазначив, що діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яку від оцінює у 1000000 грн., оскільки, відповідачем - СДПІ були прийняті по відношенню до нього неправомірні податкові повідомлення - рішення, які підривають довіру до діяльності позивача, знижують його престиж та ділову репутацію, як суб'єкта підприємницької діяльності, неодноразово нагородженого та визнаного зразковим і сумлінним платником податків в Україні, підриває довіру з боку контрагентів - постачальників та покупців, які з осторогою відносяться до порушників податкового законодавства та просив вказану моральну шкоду стягнути з державного Бюджету в особі УДКСУ в Харківській області .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача 1 - СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУМ проти позову заперечував та вказав, що винесені СДПІ податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача 2 - Головного Управління держаної казначейської служби України по Харківській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель" зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.10.1995 року за № 169 і станом на даний час перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові міжрегіонального ГУ Міндоходів.

В період з 08.08.2013 р. по 29.08.2013р. фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові міжрегіонального ГУ Міндоходів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, про що складено Акт № 87/40-00-14/00214534 від 05.09.13 р. "про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Завод "Південкабель" з питань вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період взаємовідносин з ТОВ "НВП Енергобаланс - Україна" у травні -червні 2012 р., ТОВ "Компанія Технополіс" у серпні, листопаді 2012р., ПНВП "Спецремналадка" у березні 2012 року, ТОВ "Діпнет" у серпні, жовтні 2011р., ТОВ "Хімцентр" у листопаді 2011р., січні - березні, червні-липні, вересні-листопаді 2012р., ТОВ ВКФ "Лотос" у вересні - грудні 2010р., квітні, серпні 2012р., ТОВ "Альфаклас" у травні 2012р., ТОВ "ТПП "Спектр" у жовтні 2012р., ТОВ "АПК Харківцукорзбут" у березні 2011р., ТОВ Фірма "Спецмайстер" у лютому-квітні 2012р., ТОВ "Ілліс" у квітні 2012р. та з податку на пибуток за 2010р., 2011р., 2012р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми податкового кредиту у розмірі 396269 грн., а саме: за вересень 2010 р. на суму 10496,80 грн., жовтень 2010р. на суму 0,71грн., листопад 2010р. на суму 6197,20 грн., грудень 2010р. на сум 1953,88 грн., березень 2011р. на суму 725грн, серпень 2011р. на суму 34848грн., жовтень 2011р. на суму 367 грн., листопад 2011р. на суму 20467грн., січень 2012 рокцу на суму 20500грн., лютий 2012р. на суму 25869грн., березень 2012р. на суму 23983грн, квітень 2012р. на суму 3236грн., травень 2012р. на суму 1426 грн., червень 2012р. на суму 77897 грн., липень 2012р. на суму 16080 грн., серпень 2012 р. на суму 98827 грн., жовтень 2012р. на суму 59365 грн., листопад 2012р. на суму 21197 грн., що призвело до порушення п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредити на суму 396269 грн., а також завищення задекларованих до відшкодування з бюджету сум ПДВ на суму 396269 грн.; також встановлено порушення п. 3.1 ст. 3 та пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 та п.п.138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що полягало в завищенні суми валових витрат на загальну суму 1982 687,8 грн. у т. ч. за 2010 рік на суму 93243 грн, за 2-4 кв. 2011 р. на суму 111346,3 грн., за 2012 р. на суму 1778098,5 грн. що призвело до заниження об'єкту оподаткування, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 422321 грн. та за 2010 рік у розмірі 23310,7 грн, за 2-4 кв. 2011р. на суму 25609,6 грн., за 2012 р. на суму 373400,7 грн.

До вказаних висновків перевіряючи дійшли на підставі того, що позивачем неправомірно завищено від'ємне значення у вказані вище періоди та завищено суму бюджетного відшкодування, так як контрагенти позивача ТОВ "Хімцентр", ТОВ ВКФ "Лотос", ТОВ "Ілліс", ТОВ "Компанія Технополіс", ТОВ фірма "Спецмайстер", ТОВ ТПП "Спектр", АПК "Харківцукорзбут", ТОВ "Діпнет",ПНВП "Спецремналадка", ТОВ "Альфаклас", ТОВ "НВП Енергобаланс- Україна" мали по ланцюгу постачання товару зв'язок з ризиковими підприємствами, а тому не можливо дослідити рух товару до виробника.

На підставі Акту перевірки Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 19.09.13р. за формою "В-1" № 0000044000 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 351578,00 грн. та штрафну у сумі 171615, 25 грн. за жовтень-грудень 2010р., листопад 2011р., лютий-листопад 2012р., за формою "В-4" № 0000054000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 44691,00 грн. за січень, квітень, вересень, грудень 2011 р. та грудень 2012 р., за формою "Р" № 0000034000 про донарахування податку на прибуток у сумі 422321,10 грн. та штрафу у сумі 192528,03 грн. за період з жовтня 2010 р., по грудень 2012 р.

Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За змістом п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Так відповідно до п.138.4,138.6 ст.138, п.14.1.228 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

В судовому засіданні встановлено наступне:

1) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ "Хімцентр " (в якості постачальника) був укладений договір поставки №19 від 01.08.11р. на товар - сурьма, каніфоль.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні № 55 від 17.01.12р. на суму 8333,33грн. ПДВ, № 56 від 18.01.12р. на суму 12150,00грн. ПДВ, № 100 від 19.01.12р. на суму 16,67грн. ПДВ, № 17 від 06.02.12р. на суму 8333,33грн. ПДВ, № 19 від 07.02.12р. на суму 12150,00грн. ПДВ, № 33 від 08.02.12р. на суму 16,67 грн. ПДВ, №128 від 21.03.12р. на суму 3333,33грн. ПДВ, № 138 від 22.03.12р. на суму 16766,66грн. ПДВ, № 189 від 27.03.12р. на суму 66,67грн. ПДВ, № 37 від 11.06.12р. на суму 20100,00грн. ПДВ, № 38 від 11.06.12р. на суму 52650,00грн. ПДВ, № 49 від 09.07.12р. на суму 16080,00грн. ПДВ, № 21 від 05.09.12р. на суму 18427,50грн. ПДВ, № 22 від 05.09.12р. на суму 40200,00грн. ПДВ, № 112 від 24.09.12р. на суму 40200,00грн. ПДВ, №67 від 11.10.12р. на суму 54532,50грн. ПДВ, № 91 від 23.11.12р. на суму 18427,50грн. ПДВ, № 105 від 16.11.11р. на суму 13800,00грн. ПДВ, № 92 від 15.11.11р. на суму 6666,67грн. ПДВ, а разом на суму 342250,83 грн. ПДВ .

Даний товар транспортувався автотранспортом ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про що свідчать подорожні листи. Товар був оприбуткований на 92, 93 склад відповідно до прибуткових ордерів №139 від 13.04.12р., № 210 від 12.06.12р., №359 від 13.10.12р., №301 від 06.09.12р., №235 від 11.07.12р., №324 від 25.09.12р., №447 від 18.11.11р., №7 від 19.01.12р., №111 від 23.03.12р., №37 від 08.02.12р., №125 від 12.06.12р., №280 від 24.11.12р., №206 від 06.09.12р.

На підтвердження якості товару позивачем надані до матеріалів справи сертифікати якості.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 2818 від 27.04.12р., № 2872 від 28.04.12р., № 4781 від 13.07.12р., № 4883 від 18.07.12р., № 5088 від 26.07.12р., № 5223 від 30.07.12р., № 5248 від 31.07.12р.,№ 1522 від 19.11.12р., № 1544 від 23.11.12р.,№ 7442 від 15.10.12р., № 7869 від 29.10.12р.,№ 7903 від 30.10.12р., № 7946 від 31.10.12р.,№ 8366 від 15.11.12р., № 8414 від 16.11.12р.,№ 8515 від 20.11.12р., № 8561 від 22.11.12р., № 9008 від 07.12.12р., № 9568 від 27.12.12р.,№ 9631 від 28.12.12р., № 6168 від 05.09.12р.,№ 6465 від 14.09.12р., № 6608 від 19.09.12р.,№ 6660 від 20.09.12р., № 6718 від 21.09.12р.,№ 6750 від 24.09.12р., № 6806 від 25.09.12р., № 849 від 31.07.12р., № 5403 від 07.08.12р., № 5403 від 07.08.12р., № 5519 від 10.08.12р.,№ 5629 від 15.08.12р., № 6849 від 26.09.12р.,№ 7077 від 03.10.12р., № 7142 від 05.10.12р.,№ 7226 від 08.10.12р., № 7263 від 09.10.12р.,№ 7309 від 10.10.12р., № 7344 від 11.10.12р.,№ 7360 від 11.10.12р., № 83 від 07.02.12р.,№ 132від 17.01.12р., № 184 від 18.01.12р., № 196 від 19.01.12р., № 707 від 06.02.12р.,№ 771 від 08.02.12р., № 1787 від 21.03.12р., № 1826 від 22.03.12р., № 1838 від 23.03.12р.,№ 1936 від 27.03.12р., № 4259 від 25.06.12р.,№ 4348 від 27.06.12р., № 4446 від 03.07.12р.,№ 4618 від 09.07.12р., № 4718 від 11.07.12р.,№ 5921 від 28.08.12р., № 5996 від 29.08.12р., № 6069 від 31.08.12р., № 6142 від 04.09.12р.,№ 9008 від 07.12.12р., № 9568 від 27.12.12р.,№ 9631 від 28.12.12р., № 115 від 15.01.13р.,№ 7360 від 11.10.12р., № 7380 від 12.10.12р., № 7442 від 15.10.12р.

2) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ ВКФ "Лотос" (в якості продавець) був укладений договір купівлі-продажу №22/01/09 від 22.01.09р. на придбання хімічної продукції

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні № 2 від 13.04.12р. на суму 1424,00грн. ПДВ, № 3 від 17.04.12р. на суму 264,00грн. ПДВ, № 4 від 18.04.12р. на суму 643,86грн. ПДВ, № 7 від 16.08.12р. на суму 2848,00грн. ПДВ, № 8 від 22.08.12р. на суму 2486,40грн. ПДВ, № 76 від 03.11.10р. на суму 697,60 грн. ПДВ, №58 від 01.09.10р. на суму 1072,80грн. ПДВ, № 81 від 10.11.10р. на суму 1092,00грн. ПДВ, № 57 від 02.09.10р. на суму 2474,00грн. ПДВ, № 89 від 24.11.10р. на суму 1072,80грн. ПДВ, № 82 від 10.11.10р. на суму 914,80грн. ПДВ, № 88 від 24.11.10р. на суму 989,60грн. ПДВ, № 66 від 27.09.10р. на суму 3616,67грн. ПДВ, № 65 від 24.09.10р. на суму 3333,33грн. ПДВ, № 100 від 16.12.10р. на суму 1039,08грн. ПДВ, №95 від 07.12.10р. на суму 914,80грн. ПДВ, № 69 від 05.10.10р. на суму 0,71грн. ПДВ, № 83 від 10.11.10р. на суму 1430,40грн. ПДВ, а разом на суму 26314,85 грн. ПДВ. Даний товар переміщювався транспортом котрагента про що свідчать товарно-транспортні накладні й транспортом позивача відповідно до подорожніх листів. Товар був оприбуткований на 92, 93склад відповідно до прибуткових ордерів №79 від 19.04.12р., № 184 від 17.08.12р., №194 від 28.08.12р., №71 від 17.04.12р., №261 від 20.12.10р., №165 від 03.09.10р., № 172 від 08.09.10р., №219 від 06.11.10р.,№ 223 від 12.11.10р., №239 від 26.11.10р.,№ 237 від 25.11.10р., №653 від 11.11.10р.,№ 303 від 08.10.10р., №544 від 05.10.10р.,№ 558 від 08.10.10р., №154 від 23.04.12р.,№ 377 від 12.11.10р., №411 від 09.12.10р.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 2533 від 18.04.12р., № 5667 від 16.08.12р., № 5796 від 22.08.12р., № 2427 від 13.04.12р., № 6484 від 16.12.10р., № 3858 від 02.09.10р., № 3799 від 01.09.10р.,№ 5515 від 03.11.10р., № 5658 від 10.11.10р.,№ 5942 від 24.11.10р., № 5942 від 24.11.10р.,№ 4324 від 24.09.10р., № 4381 від 27.09.10р.,№ 5517 від 03.11.10р., № 3799 від 01.09.10р.,№ 3858 від 02.09.10р., № 4324 від 24.09.10р., № 4381 від 27.09.10р., № 2462 від 17.04.12р.,№ 5515 від 03.11.10р., № 5517 від 03.11.10р.,№ 5658 від 10.11.10р., № 5942 від 24.11.10р.,№ 6282 від 07.12.10р., № 6484 від 16.12.10р.,№ 6750 від 24.09.12р., № 6806 від 25.09.12р., № 849 від 31.07.12р., № 5403 від 07.08.12р., № 5403 від 07.08.12р., № 5519 від 10.08.12р.,№ 5629 від 15.08.12р., № 6849 від 26.09.12р.,№ 7077 від 03.10.12р., № 7142 від 05.10.12р.,№ 7226 від 08.10.12р., № 7263 від 09.10.12р.

3) ТОВ "Ілліс" були виписані на оплату готельні рахунки № 31022 на суму 70,00грн.ПДВ, № 26139/11906 на суму 280,00грн.ПДВ, №26140/11905 на суму 280,00грн. ПДВ, а разом на суму 630,00 грн. ПДВ. Розрахунки за надані послуги проводилися в готівковій формі, що підтверджується чеками № 57514 від 17.04.12р. на суму 420,00 грн. в т.ч. -70грн., ПДВ, № 57454 від 16.04.12р. на суму 1680,00грн. в т.ч. 280грн.ПДВ, № 57455 від 16.04.12р. на суму 1680,00грн. в т.ч. 280,00грн. ПДВ. Як встановлено в судовому засіданні підприємство "Ілліс" не перебуває в процесі припинення.

4) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ "Компанія Технополіс" (в якості продавця) було укладено договір купівлі - продажу товару - барабани.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні № 21 від 28.08.12р. на суму 1999,19грн. ПДВ, № 9 від 12.11.12р. на суму 1347,99грн. ПДВ, № 21 від 21.11.12р. на суму 1422,06грн. ПДВ, а разом на суму 4769,24 грн. ПДВ. Даний товар переміщувався транспортом котрагента про що свідчать товарно-транспортні накладні № 235 від 27.08.12р., № 245 від 21.11.12р., № 236 від 12.11.12р. Товар був оприбуткований на 95 склад відповідно до прибуткового ордеру №599 від 28.08.12р., №909 від 21.10.12р., № 871 від 12.10.12р. Розрахунки проводилися взаємозаліком відвантаженої продукції, що підтверджується актами № 176 від 18.06.13р., № 577 від 24.12.12р., № 400 від 31.08.12р., № 539 від 28.10.12р.

5) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ фірма "Спецмайстер" (в якості постачальника) був укладений договір поставки №ДГ-045 від 07.12.11р. на товар - спецодяг.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні № 100 від 28.02.12р. на суму 88,00грн. ПДВ, № 95 від 28.02.12р. на суму 72,00грн. ПДВ, № 99 від 28.02.12р. на суму 5208,98грн. ПДВ, № 23 від 06.03.12р. на суму 413,93грн. ПДВ, № 24 від 06.03.12р. на суму 243,00грн. ПДВ, № 174 від 27.04.12р. на суму 4,80грн. ПДВ, № 176 від 27.04.12р. на суму 268,80грн. ПДВ, а разом на суму 6299,51 грн. ПДВ. Даний товар транспортувався автотранспортом ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про що свідчать подорожні листи. Товар був оприбуткований на 91склад відповідно до прибуткових ордерів №110 від 28.02.12р., № 112 від 28.02.12р., №263 від 27.04.12р., №111 від 28.02.12р., №137 від 06.03.12р., №136 від 06.03.12р.

На підтвердження якості товару позивачем надані до матеріалів справи сертифікати якості, свідоцтва про визнання, висновки санітарно - епідеміологічної єкспертизи, декларації про відповідність засобу індивідуального захисту вимогам технічного регламенту.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 1572 від 14.03.12р., № 3880 від 11.06.12р., № 3653 від 31.05.12р., № 1987 від 28.03.12р., № 2066 від 30.03.12р., № 2881 від 28.04.12р., № 4125 від 19.06.12р.,№ 2026 від 29.03.12р.

6) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ ТПП "Спектр" (в якості постачальника) був укладений договір від 27.09.12р. на товар - головка ЗТ для станка.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні № 44 від 08.10.12р. на суму 1666,67 грн. ПДВ, № 79 від 15.10.12р. на суму 1500,00грн. ПДВ, № 83 від 16.10.12р. на суму 1666,67грн. ПДВ, а разом на суму 4833,34 грн. ПДВ Даний товар переміщювався транспортом контрагента про що свідчить товарно-транспортна накладна № 01000265559 від 18.10.12р. Товар був оприбуткований на 97склад відповідно до прибуткового ордеру №1120 від 18.10.12р.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 7215 від 08.10.12р., № 7429 від 15.10.12р., № 7678 від 23.10.12р.

7) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ АПК "Харківцукорзбут" (в якості постачальника) був укладений договір поставки 1/2011/10 від 10.01.10р. на товар - цукор.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні №309 від 22.03.12р. на суму 725,00грн. ПДВ, № 310 від 22.03.12р. на суму 362,50грн. ПДВ, а разом на суму 725,00 грн. ПДВ Даний товар переміщювався транспортом котрагента про що свідчить товарно-транспортна накладна № 941 від 25.03.11р. Товар був оприбуткований на 100 склад відповідно до прибуткового ордеру №60 від 23.03.11р.

На підтвердження якості товару позивачем надані до матеріалів справи сертифікати якості.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 1551 від 22.03.11р.

8) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ "Діпнет" (в якості постачальника) був укладений договір поставки 84П-10 від 03.06.10р. на товар - барабани.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, сертифікати на тару, податкові накладні № 30802 від 03.08.11р. на суму 348,48грн. ПДВ, № 27 від 06.10.11р. на суму 366,50грн. ПДВ, а разом на суму 715,08 грн. ПДВ. Даний товар переміщувався транспортом котрагента про що свідчать товарно-транспортні накладна № б/н від 05.10.11р., № б/н від 03.08.11р. Товар був оприбуткований на 95 склад відповідно до прибуткового ордеру №1005 від 06.10.11р.

Розрахунки проводилися взаємозаліком відвантаженої продукції, що підтверджується актами № 468 від 06.10.11р., № 377 від 31.08.11р.

9) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості замовника) та ПНВП "Спецремналадка" (в якості підрядника) був укладений договір підряду № 1 від 11.05.11р. про надання послуг.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкова накладна № 1 від 30.03.12р. на суму 3158,99грн. ПДВ. Факт надання послуг підтверджується актом прийняття виконаних робіт за березень 2012р., а також витягом з електронної бази даних прохідної ПАТ "Завод "Південкабель".

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 2386 від 13.04.12р.

10) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості покупця) та ТОВ "Альфаклас" (в якості продавця) було укладено договір поставки (рахунок № 118 від 08.05.12р.) на товар - триполіфосват натрію. Була виписана податкова накладна № 6 від 10.05.12р. на суму 91,70грн. ПДВ. Даний товар переміщувався транспортом позивача про що свідчить подорожній лист. Товар був оприбуткований на 93 склад відповідно до прибуткового ордеру №98 від 16.05.12р. Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 3010 від 10.05.12р.

11) Між позивачем, ПАТ ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (в якості замовника) та ТОВ "НВП Енергобаланс- Україна" (в якості виконавця) був укладений договір № 01/04-12 від 09.04.12р. про створення науково -технічної продукції (розробка питомих норм водокористування та водовідведення).

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладеного правочину, позивачем надані до суду наступні первинні документи: договір, податкові накладні №3 від 22.05.12р. на суму 500,00грн. ПДВ, № 4 від 28.05.12р. на суму 833,33грн. ПДВ, №1 від 05.06.12р. на суму 556,67грн. ПДВ, № 2 від 11.06.12р. на суму 1350,00грн. ПДВ, № 3 від 18.06.12р. на суму 1350,00грн. ПДВ, №4 від 27.06.12р. на суму 1890,00грн. ПДВ, а разом на суму 6480,00 грн. ПДВ. Факт надання послуг підтверджується актом прийманням-передачі науково-технічної продукції від 22.06.12р.й актом прийманням- передачі виконаних робіт від 27.06.12р.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" по рахунку 3118: п/д № 3318 від 22.05.12р., № 3499 від 28.05.12р., № 3714 від 05.06.12р., № 3865 від 11.06.12р., № 4064 від 18.06.12р., № 4282 від 26.06.12р.

Як встановлено під час розгляду справи, основним видом госопларської діяльності позивача у перевіряємий період було виробництво кабельно - провідникової продукції, а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо виробничої необхідності придбання від контрагентів вказаного товару.

Крім іншого, до матеріалів справи позивачем на підтвердження здійснення оплати отриманих від контрагентів товарів та послуг надані копії банківських виписок, що також надавались позивачем під час перевірки, які засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за укладеними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Оглянувши долучені позивачем до справи копії первинних документів, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ "НВП Енергобаланс - Україна", ТОВ "Компанія Технополіс", ПНВП "Спецремналадка", ТОВ "Діпнет", ТОВ "Хімцентр", ТОВ ВКФ "Лотос", ТОВ "Альфаклас", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "АПК Харківцукорзбут", ТОВ Фірма "Спецмайстер", ТОВ "Ілліс", оцінивши їх за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (надалі за текстом - Положення № 88), спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам договорів та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ "НВП Енергобаланс - Україна", ТОВ "Компанія Технополіс", ПНВП "Спецремналадка", ТОВ "Діпнет", ТОВ "Хімцентр", ТОВ ВКФ "Лотос", ТОВ "Альфаклас", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "АПК Харківцукорзбут", ТОВ Фірма "Спецмайстер", ТОВ "Ілліс" відповідно неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 ПК України)

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, наведеними нормами передбачено, що при від'ємному значенні суми податку така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума податку має від'ємне значення, то частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, підлягає бюджетному відшкодуванню.

Оскільки судовим розглядом встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ "НВП Енергобаланс - Україна", ТОВ "Компанія Технополіс", ПНВП "Спецремналадка", ТОВ "Діпнет", ТОВ "Хімцентр", ТОВ ВКФ "Лотос", ТОВ "Альфаклас", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "АПК Харківцукорзбут", ТОВ Фірма "Спецмайстер", ТОВ "Ілліс" суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення підприємством приписів п.п.200.3., 200.4 ст.200 ПК України.

Суд критично ставиться до посилання податкового органу в акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічних звірок, документальних виїзних (невиїзних) перевірок контрагентів позивача, як підстави встановлення порушень податкового законодавства ПАТ «Завод «Південкабель». Оскільки висновки податкового органу про порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, у т.ч. по ланцюгу постачання, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати. Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Крім того, належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні вказаних вище договорів з ТОВ "НВП Енергобаланс - Україна", ТОВ "Компанія Технополіс", ПНВП "Спецремналадка", ТОВ "Діпнет", ТОВ "Хімцентр", ТОВ ВКФ "Лотос", ТОВ "Альфаклас", ТОВ "ТПП "Спектр", ТОВ "АПК Харківцукорзбут", ТОВ Фірма "Спецмайстер", ТОВ "Ілліс" , які на думку податкового органу є спірними правочинами. Відповідачем під час розгляду справи не доведено відсутності факту перевезення товарів за спірними правочинами та відсутності факту подальшого використання цих товарів в межах господарської діяльності.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Ст. 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що не актом перевірки не матеріалами справи не встановлено порушень в оформленні податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на податковий кредит. Крім того не встановлено фактів недійсності наданих позивачем документів, фактів відсутності у контрагентів позивача статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, фактів завищення вартості товарів чи послуг або фактів несумісності зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю позивача.

Таким чином, правочини, укладені позивачем з його контрагентами, спрямовані на реальне настання правових наслідків, виконані в повному обсязі, господарські операції мали реальний характер, первинні документи оформлені належним чином, витрати за правочинами фактично понесені, а отримані за правочинами товари (роботи, послуги) використані в межах господарської діяльності, тобто фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між Позивачем та вказаними вище контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача в частині скасування податкових повідомлень - рішень правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди завданої діями посадових осіб СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів у розмірі 1000000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 4 від 31.03.1995 р. із змінами та доповненнями внесеними ППВС України № 1 від 27.02.2009р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що при розгляді справи позивачем не надано доказів та не доведено, що діями відповідача йому заподіяно втрати немайнового характеру, за яких обставин та якими діями вони заподіяні, не надано пояснень з чого він виходить оцінюючи заподіяну йому моральну шкоду в 1000000 грн. суд приходить до висновку про відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України по Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 19.09.13р. за формою "В-1" № 0000044000, за формою "В-4", № 0000054000, за формою "Р" № 0000034000.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (61099, м. Харків, вул. Автогенна, 7 а, код ЄДР 00214534, п/р 2600710395 в ПАТ «МЕГАБАНК», м. Харків, МФО 351629) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.).

5. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 20.12.2013 р.

Суддя Рубан В.В.