Постанова № 36340812, 18.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 р. 13:31 Справа №801/10256/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_6, довіреність № б/н від 16.11.13

відповідача - не з'явився;

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1(далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндходів в АР Крим(далі - відповідач, Керченська ОДПІ) з вимогами про:

- Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Керченської ОДПІ від 02.07.2013 № 0000031702 на суму 170,00 грн., від 02.07.2013 № 0000021701 на суму 286770,00 грн.

Позов мотивовано порушенням відповідачем норм Податкового кодексу України в частині не розгляду заяв про реєстрацію платником податку на додану вартість та нарахування за період після подання заяви податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.11.2013 відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові. Представник позивача зазначив, що позивач подавав заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість неодноразово, проте, вони не були розглянуті, позивача не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість та не було відмовлено в реєстрації платника ПДВ.

На думку позивача та представника позивача не розгляд поданих заяв унеможливив подачу відповідних декларацій, визначення та сплату податкових зобов'язань з ПДВ у встановленому порядку, у зв'язку з чим представник позивача вважає, що нарахування з 10.05.2012 відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій за неподачу декларацій з ПДВ в умовах невиконання обов'язку, встановленого Податковим кодексом України, державним органом, є протиправним.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях від 02.12.2013 за вих. № 2252/10/10 (т.2а.с.53), відповідно до яких вважає прийняті податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають нормам Податкового Кодексу України. Представник відповідача пояснив, що за результатами проведено перевірки було встановлено, що позивач за період травень 2011-квітень 2012 перевищив обсяг виручки в 300000,00 грн.(13.04.2012), проте до 10.05.2012 не подав заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, що й призвело до визначення податкового зобов'язання з ПДВ, штрафних(фінансових)санкцій та нарахування штрафних санкцій за неподачу заяви про реєстрацію платником ПДВ.

В судове засідання 18.12.2013 представник відповідача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований 30.09.2009, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 (т.1.а.с.9).

Посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 22.05.2013 № 768/17.2/НОМЕР_4 (далі - Акт перевірки) (т.1.а.с.55).

За висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення:

- П.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у загальній сумі 191180,00 грн., у тому числі за 2012 липень - 86588,00 грн., серпень 2012- 51211,00 грн., вересень 2012 - 36716,00 грн., жовтень 2012 -16665,00 грн.;

- П.181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового Кодексу України в частині дотримання граничного терміну реєстрації платником ПДВ.

На адресу позивача було направлено податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013:

- № 0000021702 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 191180,00 грн. та штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 95590,00 грн.(а.с.10);

- № 0000031702 про визначення податкового зобов'язання зі штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Платники податку на додану вартість, порядок реєстрації в якості платника податку на додану вартість та сплати податку з 01.01.2011 визначено Податковим Кодексом України.

Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України платниками податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Стаття 181 Податкового Кодексу України передбачає умови, за якими платник податку зобов'язаний зареєструватись як платник податку на додану вартість, а саме: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно ст. 183 Податкового Кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.(п.183.2)

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Звітним податковим періодом відповідно до ст.202 Податкового кодексу України є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно п.202.2 Податкового Кодексу України платники податку, які відповідно до підпункту "б" пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Відповідно до акту перевірки відповідачем зазначено наступне.

Позивач перебуває на податковому обліку з 01.10.2009, в періоді з 27.01.2011 по 01.12.2012, позивач перебував на загальній системі оподаткування, відповідно до виписок банку, книги обліку розрахункових операцій, звітів про обсяг виручки за період травень 2011 по квітень 2012 було встановлено, що загальний обсяг виручки становив - 719492,67 грн.

На 13.04.2012 відбулось перевищення загальної суми виручки в розмірі 300000,00 грн., починаючи з 10.05.2012 позивач повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість, подавши відповідну заяву.

Згідно з п.117.1 ст. 117 Податкового Кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень.

Проте, позивачем реєстраційну заяву подано не було, у зв'язку з чим заниження податкового зобов'язання становить 191180,00 грн.

Відповідач визначив базу оподаткування податком на додану вартість, виходячи з такого:

- Липень 2012- сума доходу - 432941,48 грн., яка надійшла відповідно до виписок банку на розрахунковий рахунок №26009010200847 за платіжними дорученнями від 02.07.2012 № 967 від ДП «Ялтинський морській торгівельний порт» в якості сплати за замер остаточної товщині у сумі 12000,00 грн.; від 03.07.2012 № 54445 в якості сплати кошітв за продаж 1700000 рублів по курсу 0,2478 на загальну суму 420412,48 грн.; а також за даними книги обліку розрахункових операцій та звітів про обсяг виручки отримано доходу у вигляді виручки у сумі 529,00 грн.. Податкові зобов'язання з ПДВ становлять - 86588,00 грн.;

- Серпень 2012 - сума доходу - 256054,50 грн. , яка надійшла згідно виписок банку на розрахунковий рахунок №26009010200847 за платіжним дорученням від 31.08.2012 №55512 в якості зарахування коштів за продаж 1000000 рублів по курсу 0,249 на загальну суму 248292,00 грн., а також за даними книги обсягу розрахункових операцій та звітів про обсяг виручки отримано доходу у вигляді виручки у сумі 7562,50 грн. Податкові зобов'язання з ПДВ складають - 51211,00 грн.;

- Вересень 2012 - сума доходу 183582,08 грн., яка надійшла згідно виписок банку на розрахунковий рахунок №26009010200847 за платіжним дорученням від 14.09.2012 № 290005 в якості коштів за продаж 700000рубілв по курсу 0,2628 на загальну суму 183582,08 грн. Податкові зобов'язання з ПДВ - 36716,00 грн.;

- Жовтень 2012 - сума доходу в розмірі 83322,74 грн., яка надійшла згідно виписок банку на розрахунковий рахунок №26009010200847 за платіжними дорученнями від 17.10.2012 №514 в якості сплати ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» за ремонт т/х «Чехов» в сумі 4850,00 грн., від 15.10.2012 № 32604 в якості коштів запродаж 300000 рублів по курсу 0,2621 на загальну суму 78472,74 грн. Податкові зобов'язання з ПДВ - 16665,00 грн.

Позивачем надано до судового засідання документи фінансово-господарської діяльності, які були використані при перевірці (т.1.а.с.85-250, т.2 а.с.1-37), відповідно до яких позивач не заперечує щодо показників отриманої виручки січня 2011-грудня 2012, встановлених фактів перевищення 300000,00 грн., та виникнення у нього обов'язку з 10.05.2012 зареєструватись в якості платника податку на додану вартість.

Згідно п. 183.10. ст. 183 Податкового Кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Позивачем надано реєстраційні заяви, датовані 02.04.2012 та 09.08.2013(т.2 а.с.39, т.1. а.с.34) в якості підтвердження того, що ним було виконано вимоги Податкового кодексу щодо подання заяви про реєстрацію, та того, що відповідачем не виконано обов'язок щодо розгляду поданої заяви та прийняття рішення про відмову в реєстрації чи реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Проте, суд зазначає, що надані реєстраційні заяви, оригінал яких було досліджено в судовому засіданні, а копії долучено до матеріалів справи, не містять доказів подання їх безпосередньо до органу податкової служби.

Відповідачем надано журнал вхідної кореспонденції (т.2.а.с.72-78), за вказані позивачем дати, та встановлено, що наведені позивачем заяви не було зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції.

Суд також враховує, що позивачем не оскаржувались дії чи бездіяльність відповідача , пов'язані з розглядом заяв позивача про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Таким чином, позивач з 10.05.2012 повинен був зареєструватись в якості платника податку на додану вартість, отже в розумінні Податкового Кодексу України він є платником податку на додану вартість, якій має обов'язок сплачувати податкові зобов'язання з ПДВ. Відсутність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ позбавляє права позивача на формування податкового кредиту з ПДВ, а не обов'язку сплачувати податкові зобов'язання з ПДВ.

Посилання позивача на норми Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, та п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України в обґрунтування неможливості сплачувати податкові зобов'язання через неможливість подання декларації з ПДВ за відсутності факту реєстрації в якості платника податку на додану вартість, є хибними.

Суд зазначає, що не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість особою, яка підлягає обов'язковій реєстрації, також як і не реєстрація в якості платника ПДВ не звільняє ії від обов'язку сплачувати податок на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що відповідачем правомірно нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 191180,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0000021702 та штрафні (фінансові) санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.07.2013 № 0000031702.

Суд також зазначає, що в податковому повідомленні -рішенні від 02.07.2013 № 0000021702 було визначено суму штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 95590,00 грн. відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, нарахування якої, враховуючи висновки про правомірність нарахування податкового зобов'язання, також є правомірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні 18.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 23.12.13р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні ,або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.