Постанова № 36340803, 09.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 808/8776/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2013 № 0003541700 та від 07.09.2013 № 0003761700,-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 6261 від 17.06.2013)

від відповідача - Косицький С.В. (довіреність № 1143/10/10 від 02.09.2013)

Богданенко О.І.(довіреність № 2873/10/08-25-10-170 від 0216.12.2013)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003541700 від 30.08.2013, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 7981,25 грн. та № 0003761700 від 07.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 47185,00 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/8776/13-а та призначено до судового розгляду на 02.12.2013. в судовому засіданні була оголошена перерва до 09.12.2013.

02.12.2013 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Згідно якої позивач просить також визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки за результатами якої складено акту від 27.05.2013 № 411/17-020/НОМЕР_3.

Уточнення прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 09.12.2013 позивач підтримав заявлені вимоги, з урахуванням уточнення, та просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що перевірку проведено із порушенням приписів чинного законодавства. Висновки акту перевірки не відповідають дійсності, оскільки:

По-перше, за приписами чинного законодавства, останні 12 календарних місяців повинні вираховуватись з 01 січня календарного року, оскільки попередній рік є звітним (податковим) періодом, за який вже подана декларація про доходи та сплачені податки.

По-друге, 22 лютого 2013 року ОСОБА_1 була надана реєстраційна заява платника податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Міністерства доходів у Запорізькій області (вх.. №1999/10 від 22.02.2013р.) Свідоцтво платника податку на додану вартість видане 25.02.2013 року №200113003. Дані відомості підтверджуються безпосередньо актом перевірки від 27.05.2013 року.

Отже, з огляду на вищенаведені норми податкового законодавства позивач вважає, що ним не порушені строки реєстрації платника податку на додану вартість та як наслідок Відповідачем безпідставно та незаконно збільшено суму грошового зобов'язання за податок на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Тому, вважає податкові повідомлення-рішення винесеними неправомірно і просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що при визначені податкового періоду, з якого підприємець повинен бути зареєстрований як платник ПДВ враховано вимоги п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України «у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця...», так ФОП ОСОБА_1 допустила перевищення граничної суми у серпні 2012 року і повинна була подати заяву про реєстрацію платником ПДВ до 11.09.2012 року, тобто обов'язок, щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такого платника виникає з дня, наступного за граничним днем, який установлено для подання заяви, а саме з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто загального обсягу оподаткованих операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис.грн.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог, вказав на правомірність проведення перевірки позивача та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, 09.12.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.79.2. ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є:

1. наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

2. надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача поінформовано про проведення перевірки повідомленням від 17.05.2013, яке фактично отримано позивачем 17.05.2013 разом з копією наказу про проведення перевірки.

Направлення про проведення перевірки вручено позивачу 23.05.2013.

ДПІ у Заводському районі з 25.05.2013р. по 27.05.2013р. проведено позапланову документальну невиїзну перевіркою ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням сум отриманого доходу понад 300000 грн. фізичної особи-підприємця за період з 01.01.2010 по 25.02.2013.

Документальною позапланової невиїзною перевіркою встановлено порушення вимог пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1-183.2, пункту 183.7, пункту 183.10 статті 183, пунктів 200.1-200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість, у зв'язку з перевищенням сум отриманого доходу понад 300000 грн. (без урахування ПДВ), та не перерахуванням до бюджету сум податку на додану вартість за період з 17.08.2012р. по 24.02.2013р. включно.

Так, перевіркою даних звітів реєстраторів розрахункових операцій, щоденних фіскальних звітів РРО, встановлено, що ФОП ОСОБА_1, за останні дванадцять календарних місяців (з 01.09.2011 по серпень 2012) досягнуто суму валового доходу у розмірі 317529,51 грн. (перевищення доходу понад 300000 грн. відбулось 17.08.2012), у зв'язку з чим відповідно до вимог п. 180.1 ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.7, п. 183.10 ст. 183, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана була не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, надати до органу податкової служби реєстраційну заяву про реєстрацію платником ПДВ. ФОП ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя надала лише 22.02.2013 та отримала свідоцтво платника ПДВ 25.02.2013.

За період з 17.08.2012 по 24.02.2013 обсяг операцій з продажу товарів згідно з даними реєстраторів розрахункових операцій та КУРО, який підлягає оподаткуванню, становить 220663,53грн., у тому числі з 17.08.2012 по 31.08.2012 - 17429,51 грн., за вересень 2012р. - 38787,94грн., за жовтень 2012р. - 38194,70 грн., за листопад 2012р. - 35787,05 грн., за грудень 2012р. - 36371,10 грн., за січень 2013р. - 33637,75 грн., з 01.02.2013 по 24.02.2013 включно - 20667,48 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.05.2013 №411/17-020/НОМЕР_3.

Зважаючи на виявлені порушення, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення 05.06.2013 №0002121700 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 44133 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 11033,25 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 23.08.2013 №324/14/08-01-10-01-20, прийнятим за розглядом первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 05.06.2013 №0002121700 в частині 6385 грн. податку на додану вартість і 1596,25 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 23.08.2013 №324/14/08-01-10-01-20, прийнятого за розглядом первинної скарги, та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447), ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2013 №0003761700 на суму основного платежу з ПДВ 37748 грн. та штрафні санкції в сумі 9437 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. 183.1 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.2 ст. 83 ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, перевіркою даних звітів реєстраторів розрахункових операцій, щоденних фіскальних звітів РРО, встановлено, що ФОП ОСОБА_1, за останні дванадцять календарних місяців (з 01.09.2011 по серпень 2012) досягнуто суму валового доходу у розмірі 317529,51 грн. (перевищення доходу понад 300000 грн. відбулось 17.08.2012). Так, за період з 17.08.2012 по 24.02.2013 обсяг операцій з продажу товарів згідно з даними реєстраторів розрахункових операцій та КУРО, який підлягає оподаткуванню, становить 220663,53грн., у тому числі з 17.08.2012 по 31.08.2012 - 17429,51 грн., за вересень 2012р. - 38787,94грн., за жовтень 2012р. - 38194,70 грн., за листопад 2012р. - 35787,05 грн, за грудень 2012р. - 36371,10 грн., за січень 2013р. - 33637,75 грн., з 01.02.2013 по 24.02.2013 включно - 20667,48 грн.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя надала лише 22.02.2013 та отримала свідоцтво платника ПДВ 25.02.2013.

Згідно ст. 183.10 ст. 183 КАС України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 202.1 ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Оскільки у період часу, що перевірявся, позивач не був зареєстрованим платником податку на додану вартість і при реалізації ним товарів (робіт, послуг) суми ПДВ на такі операції не нараховувались і не сплачувались покупцями позивачеві, сума від здійснення таких операцій позивачем не включає і не може включати у себе суми ПДВ.

Отже відповідачем правомірно було проведено перевірку позивача , в результаті якої встановлено факт перевищення позивачем загальної сум від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно із Законом, понад 300000 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведені обставини податковими повідомленнями-рішеннями № 0003541700 від 30.08.2013 та № 0003761700 від 07.09.2013 відповідачем було правомірно збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суми такого зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94,158,162,163,167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003541700 від 30.08.2013 та № 0003761700 від 07.09.2013 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.12.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко