Постанова № 36340726, 23.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 р. Справа № 804/14112/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача Земляного О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2013р. Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі - ПАТ «НЗФ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі - відповідач) з вимогами про:

- скасування рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р.;

- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 р.;

- зобов'язання Дніпропетровської митниці винести письмове рішення про визначення митної вартості марганцевої руди у розмірі 52 854 246,27грн., яка заявлена ПАТ «НЗФ» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) у митній декларації №110090000/2012/0006113 від 14.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 вересня 2013 року позивачем до митного посту «Нікополь» Дніпропетровської митниці Міндоходів було подано митну декларацію (далі - МД) № 110090000/2013/006043 з метою розмитнення марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія), що була ввезена на митну територію України за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (209,18 дол. США за метричну тону) відповідно до зовнішньоекономічного контракту №020413N від 02.04.2013 року. Рішенням про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р. (далі - Рішення) митним органом скориговано вартість ввезеної марганцевої руди дрібної фракції з 209,18дол.США на 224,3дол.США за метричну тону у зв'язку, на думку відповідача, з невірним розрахунком вартості товару. Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 р. (далі - Картка відмови) Дніпропетровською митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за поданою ВМД. Позивач зазначає непогодження з прийнятими рішенням та карткою відмови, оскільки вважає, що ним як декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1, тобто за ціною контракту №020413N від 02.04.2013 року; окрім того, згідно з висновками ДП «Держзовнішінформ» та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» рівень контрактної ціни на марганцеву руду дрібної фракції (країна походження Бразилія) за ціною 209,18дол.США на умовах СРТ, що імпортуються згідно Доповненню №1 від 10.06.2013 року до контракту №020413N від 02.04.2013 року, відповідає кон'юнктурі ринку. За твердженням позивача, розмір митної вартості, визначений фахівцями Дніпропетровської митниці в рішенні №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р., є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам, встановленим Митним кодексом України, та порушує права декларанта. З огляду на викладене, позивач вважає оспорюване рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позові підтвердив. Просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача судове засідання не прибув, про дату, час в місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.148,149), звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням письмових заперечень на позов (а.с.170).

Відповідно до письмових заперечень на позов, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими з урахуванням того, що Дніпропетровська митниця при прийнятті оспорюваного рішення та картки відмови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час перевірки документів та відомостей, наданих позивачем як декларантом до митного оформлення було виявлено ряд розбіжностей та відсутність відомостей. Зокрема, специфікація до контракту, інвойс від виробника, інвойс від продавця та сертифікат якості містять різні відомості щодо відсоткового вмісту складових товару; згідно з п.1 додатку №1 від 02.04.2013 р. до контракту №020413N від 02.04.2013 року передбачено три види розрахунку, в тому числі 90-100% переплата. Однак, позивачем до ВМД не надано жодного документа, який би підтверджував спосіб розрахунку за поставлений товар, при тому, що платіжного документу на підтвердження оплати за товар, згідно із ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларантом також не надано. Окрім того, коносамент, сертифікат якості та походження були надані без перекладу, що не відповідає вимогам ст.254 МКУ та унеможливлює проведення перевірки числових значень заявленої митної вартості. А відтак, рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р. та картка відмови №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 р. цілком обґрунтовані. Щодо позовних вимог про зобов'язання митниці винести письмове рішення про визначення митної вартості марганцевої руди у розмірі, що заявлена ПАТ «НЗФ» у митній декларації №110090000/2012/0006113, відповідач зазначив, що такі вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням того, що виключна компетенція в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості належить органам доходів та зборів. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 вересня 2013 року ПАТ «НЗФ» звернулось до Митного поста «Нікополь» Дніпропетровської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення товару - «марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія)» MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм), імпортованої відповідно до зовнішньоекономічного контракту №020413N від 02.04.2013 року (МД форми МД-2 №110090000/2013/006043 (а.с.12).

За вказаним контрактом продавець (фірма CHEMSTAR PRODUCTS LLC, США) продає та зобов'язується поставити ПАТ «НЗФ» товар (марганцеву руду дрібної фракції, походження - країна Бразилія) на умовах СРТ ж/д станція порт відгрузки (порт України) та на умовах Incoterms 2000 (якщо умови поставки не оговорені даним контрактом), а покупець (ПАТ «НЗФ») прийняти товар та сплатити за нього на умовах згідно з контрактом, специфікацією, застосуванням умов контракту та додатку №1 (а.с.58-70).

Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною контракту (метод №1), тобто за 209,18 дол.США за метричну тону ($ 5,68 % Мп в сухій мт.).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного товару ПАТ «НЗФ» були надані до Митного поста «Нікополь» Дніпропетровської митниці Міндоходів наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0000991;

- копія зовнішньоекономічного контракту №020413N від 02.04.2013 року (а.с.63-67);

- бортовий коносамент №01 (а.с.36);

- сертифікат якості (а.с.38);

- сертифікат хімічного аналізу ІL 1320/1019/2 (а.с.41-42);

- договір добровільного страхування вантажів від 21.05.2013 р. №15904 (а.с.56);

- лист від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 21.08.2013 р. №3713 (а.с.58);

- лист ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 02.09.2013 р. №9/431-1 (а.с.59);

- комерційний інвойс №0204N-SL від 10.06.2013 р. до контракту №020413N від 02.04.2013 року (а.с.60);

- комерційний рахунок №02.1 від 30.05.2013 р.;

- специфікація №1 до №020413N від 02.04.2013 року (а.с.68);

- додаток №1 до контракту №020413N від 02.04.2013 року (а.с.70-71);

- застосування №1 до контракту №020413N від 02.04.2013 року (а.с.69);

- сертифікат походження №01-13-СО-03591(а.с.101);

- екологічна декларація №510 ІМРП від 12.06.2013 р. (а.с.103);

- лист продавця фірма CHEMSTAR PRODUCTS LLC (CSP) ref.Nо.: С-977 від 15.05.2013 р. про підтвердження рівня ціни (а.с.104);

- розрахунок декларанта щодо контрактної ціни на марганцеву руду дрібної фракції (країна походження Бразилія) за фактичним вмістом вологи за сертифікатом виробника 16,3% (а.с.105)

- експортна декларація №13/0640181-001 (а.с.108);

- транспортна згода №230109V від 23.01.2009 р. (а.с.84);

- додатки до транспортної згоди (а.с.91-100);

- залізничні накладні.

Внаслідок виникнення у митного органу сумніву щодо правильності визначення митної вар тості Дніпропетровською митницею було здійснено митну оцінку товару.

17.09.2013 р. за результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято оспорюване рішення про коригування заявленої ПАТ «НЗФ» митної вартості товарів №110090000/2013/000052/1, згідно з яким митна вартість марганцевої руди дрібної фракції країна походження Бразилія)» MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм) визначена митним органом шостим резервним методом за ціною 224,3 дол.США за метричну тону на підставі біржової інформації з періодичного видання СRU.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р. про корегування митної вартості товару обґрунтовано наступним чином:

- відповідно до наданої біржової інформації з періодичного видання СRU вартість руди марганцевої становить 5,7дол.США за 1% марганця в сухій вазі;

- вартість 1% марганця в метричній тоні розрахована з урахуванням 13% вологи (згідно сертифіката якості від 27.05.2013 р.), вартості ціни марганця в сухій вазі згідно з наданої біржової інформації, та складає 4,96 дол.США за 1% марганця в метричній тоні;

- показники операцій на базисі СІF Китай приведені FОВ Бразилія з врахуванням індикативного рівня ставок фрахту 37,63дол.США/т, з урахуванням наданої декларантом інформації відповідно до документів доданих до листа ПАТ «НЗФ» від 10.09.2013 р. №10018-6996/4009 («Отчет по ежедневным сделкам малотоннажных сухогрузов типа «Хэндимакс» от 27.03.2013; Данные расчета цен импортных руд на условиях СІF порт Украины от цены указанной в периодическом издании СRU; данные по фрахту сформированные на основе источников информации: Balticexchange.com for index; Bunkerworld.com for IFO price.

- вартість страхування 0,39дол.США розраховано відповідно до договору добровільного страхування вантажів від 21.05.2013 р. №CRC002002;

- вартість перевезення з Бразилії до кордону України - 35дол.США/т відповідно до чартерного договору від 29.04.2013 р.;

- вартість перевантаження в порту відправлення - 8,35дол.США/т відповідно до транспортної угоди від 23.01.2009р. №230109V.

З урахуванням чого, за висновком митного органу, декларантом невірно проведно розрахунок митної вартості; розрахована вартість за метричну тону товару «Марганцева руда дрібної фракції MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм) на умовах поставки СРТ Іллічівський МРП складає 224,34дол.США/т (а.с.20).

У зв'язку з прийняттям Митним постом «Нікополь» Дніпропетровської митниці Міндоходів рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією №110090000/2013/006043 було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110090000/2013/00076.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно до ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як встановлено матеріалами справи, підставою для здійснення корегування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за МД №110090000/2013/006043 (марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія)» MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм) в сторону збільшення ціни товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості стали біржові відомості з періодичного видання СRU (рішення №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р).

Разом з тим, судом враховано, у запереченнях а адміністративний позов, відповідач наполягає, що під час здійснення митної оцінки товару на підставі доданих до МД документів було виявлено ряд розбіжностей та відсутність необхідних відомостей, як то специфікація до контракту, інвойс від виробника, інвойс від продавця та сертифікат якості містять різні відомості щодо відсоткового вмісту складових товару; коносамент, сертифікат якості та сертифікат походження були надані без перекладу, що унеможливлює проведення перевірки числових значень заявленої митної вартості; окрім того, до МД не долучено жодного документу, який би підтверджував спосіб розрахунку за поставлений товар.

Такі доводи відповідача не приймаються судом до уваги.

Вищезазначеними нормами Митного кодексу України чітко визначено повноваження митних органів в разі виявлення невідповідності даних в первинних документах, наданих на підтвердження вартісних показників задекларованого товару, або відсутності необхідного документу. В оспорюваному рішенні не зазначеного жодного документу, що запитувався відповідачем, а декларантом не наданий.

Натомість, в матеріалах справи містяться копії бортового коносаменту №01+ офіційний переклад (а.с.35-36), сертифікату походження №01-13-СО-03591+офіційний переклад (а.с.101-102) та сертифікату якості + офіційний переклад (а.с.38-40); містять інвойс від виробника, комерційний інвойс від продавця фірми CHEMSTAR PRODUCTS LLC + офіційний переклад (а.с.60-61), комерційний рахунок №02.1 від 30.05.2013 р.

Посилання ж відповідача на розбіжності відсоткового значення рівня вологи в документах на поставлений для розмитнення товар є безпідставними.

В наявних матеріалах справи документах, як то зовнішньоекономічний контракт №020413N від 02.04.2013 року, специфікація до контракту №020413N від 02.04.2013 року, додаток №1 до контракту №020413N від 02.04.2013 року, сертифікат якості від виробника (а.с.38), сертифікат хімічного аналізу №ІL 320-1019/2 (а.с.41), комерційний рахунок №02.1 від 30.05.2013 р. (а.с.62), а головне - з МД №110090000/2013/006043 вбачається, що на митну територію України імпортувалась саме марганцева руда дрібної фракції, країна походження Бразилія», MN 44% Р 0,055% з вмістом вологи: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм).

А відтак, розрахунок вартості товару марганцева руда дрібної фракції вірно визначено виходячи з 16,3% фактичного вмісту вологи + фактичний вміст марганця (44,0) + ціна на умовах FОВ (порт відвантаження), USD за 1% марганцю в сухій мт (4,50 США/т) + вартість страхування + портові збори (0,04 США/т) + вартість фрахту (35,00дол. США/т) + перевалка та залізничні послуги в порту розвантаження (8,35 США/т).

Доводи відповідача про те, що згідно наданої біржової інформації з періодичного видання СRU вартість руди марганцевої становить 5,7дол.США за 1% марганця в сухій вазі, суд до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем закупався товар на умовах СРТ порт України. Окрім того, письмових доказів відповідачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія)» MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм), імпортованої відповідно до зовнішньоекономічного контракту №020413N від 02.04.2013 року. Подані позивачем до митного ор гану документи належні, стосуються предмету контракту, на підставі яких можливо визначити митну вартість за методом оцінки №1, тобто за ціною контракту.

Відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №6 (резервним) без обґрунтувань неможливості застосування попереднього, тобто методу, що передує резервному, чим порушено правило послідовності, визначеного Митним кодексом України.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача при прийнятті рішення №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р. про коригування заявленої митної вартості товарів, та при прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 р. є необґрунтованими та неправомірними.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірність прийнятих ним рішення №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013 р. про коригування заявленої митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013 р.

Щодо позовних вимог про зобов'язання митного органу прийняти рішення про застосування митної вартості товарів, яка заявлена декларантом у поданій ним МД, суд вважає, такі вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням того, що означені дії законодавством виключно віднесені до компетенції митних органів.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 1575,22грн.

Керуючись ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів №110090000/2013/000052/1 від 17.09.2013р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110090000/2013/00076 від 17.09.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" в рахунок повернення судового збору 1575,22 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2013 року

Суддя Н.Є. Куделько