Постанова № 36340648, 23.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 року Справа № 904/5869/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Подобєда І.М.,

при секретарі Ситникова М.Ю.,

за участю представників

позивача Дубовик В.В. представник, довіреність № 2 від 02.01.13;

відповідача Гільбурд Р.Ю. представник, довіреність № 121 від 29.08.11;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2013 року у справі

№ 904/5869/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА», м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Ортус», м. Харків

про стягнення 53 040,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» про стягнення з ТОВ «Інтерпайп Україна» 53 040,00 грн. за поставку товару неналежної якості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час обробки отриманих від відповідача та оплачених труб, були виявлені приховані дефекти та встановлено, що труби не відповідають вимогам ДСТУ. На підставі викладеного позивач направив відповідачу претензію з вимогою про заміну неякісної продукції.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2013 року (суддя Назаренко Н.Г.) в задоволенні позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що при складанні Акту приймання продукції за якістю, позивач повинен був запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації, чого останнім зроблено не було, а висновки осіб, що здійснювали перевірку, не є висновками спеціалістів компетентних організацій (експертними висновками) тому позивачем не надано доказів проведення перевірки якості отриманого товару. Крім того, суд вказує на те, що позивачем не зазначено яким саме прибором проводилась перевірка, чи сертифікований цей прибор та чи проходив він відповідні повірки; у Акті про приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року всупереч приписам п. 16 Інструкції П-7 не зазначено умови зберігання продукції на складі, у зв'язку з чим Акт складений з порушенням вимог та не може бути доказом належного приймання продукції за якістю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2013 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача грошові кошти за поставку неякісного товару в сумі 53 040 грн. 00 коп. Скаржник посилається на те, що судом невірно застосовані абз. 3 п. 30 Інструкції П-7 та п.20 Інструкції П-7, яким передбачено, що перевірка якості поставлених товарів проводиться експертом бюро товарних експертиз лише у разі неявки представника виробника (відправника) або лише у разі наявності розбіжностей про характер виявлених дефектів та причини їх виникнення, чого не було.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а вимоги викладені в ній такими, що не підлягають задоволенню, оскільки члени комісії з боку відповідача у Акті про приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року зазначили, що надані труби неможливо було ідентифікувати, у зв'язку з відсутністю супровідних документів (відсутні бирки) на зазначені труби, тобто для огляду були надані труби невідомого походження. Також, відповідач стверджує, що дефекти на трубах з'явились після їх термічної обробки на підприємстві позивача, про що і було зазначено у акті приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року. Так як були розбіжності у членів комісії стосовно якості та походження наданих зразків, судом першої інстанції правильно було застосовано абз. 3 п. 30 Інструкції П-7, і позивач зобов'язаний був провести додаткову експертизу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено на 20.11.2013р.

20.11.2013 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 11.12.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача.

11.12.2013 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року відкладено розгляд справи на 23.12.2013 року та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Ортус».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

14.05.2013 року згідно товарно-транспортної накладної серії 000043 ТОВ «Інтерпайп Україна» (далі - постачальник, відповідач) зі складу у м. Харкові поставило ТОВ «Сумитеплоенерго» (далі - покупець, позивач) товар - труби 83х4 в кількості 5,525 т на суму 53 4040,00 грн. (а.с.10).

Згідно з платіжними дорученнями від 30.04.2013 року № 100 та від 20.05.2013 року № 2413 ТОВ «Сумитеплоенерго» сплатило за поставку труби грошові кошти на загальну суму 53 040,00 грн. (а.с. 9, 11).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що між сторонами відповідно до ст. 184 ГК України у спрощеній формі був укладений договір на поставку труб.

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" (1545-12) передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, і, оскільки у ст. 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993р. N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (П-6) та якістю ( П-7), а також договором.

Враховуючи, що умовами договору порядок приймання продукції за якістю не встановлено, до даних правовідносин слід застосовувати умови прийняття продукції за якістю, визначені Інструкцією П-7.

Позивачем під час приймання вищезазначених труб, отриманих ТОВ «Сумитеплоенерго» по видатковій накладній № 56050 від 14.05.2013 року від ТОВ "Інтерпайп Україна" зі складу № 5 у м. Харкові разом з представниками монтажної організації ТОВ компанія «Ортус» було виявлено невідповідність товару п.5 ДСТУ 8732-78, про що складено протокол обстеження труб від 27.05.2013 року та Акт приймання труби 83х4 за якістю (а.с.12, 13).

Згідно даного протоколу при прийманні товару труби були проскановані, в результаті чого виявлено наступні дефекти:

1. Множинні поздовжні риски на внутрішній поверхні по всій довжині труб, які привели до зміни товщини стінки труби за межі мінусових відхилень до -3 мм, що не відповідає вимогам п.5 ДСТУ 8732-78;

2. При обстеженні способом сканування ультразвуковим товщиноміром були виявлені зміни по товщині труб у бік мінусових відхилень.

Відповідно до даного протоколу відповідач фактично поставив Позивачу труби з порушенням рівня граничного відхилення товщини стінки труб, встановленого п.5 ДСТУ 8732-78 «Труби стальні безшовні гарячедеформовані» - заявлена товщина 4 мм; граничне відхилення (згідно п.5 ДСТУ 8732-78) не більше 15% від товщини труби (тобто не більше 0,6 мм); фактична товщина труб від 2,98 мм до 3,41 мм.

У зв'язку з викладеним позивач направив відповідачу листа № 1892 від 31.05.13р. для направлення представника постачальника щодо вирішення питання виявленого прихованого дефекту труб (а.с. 14).

12.06.2013 року за участю двох представників ТОВ "Інтерпайп Україна" складений Акт приймання продукції за якістю, відповідно до якого приймальною комісією виявлені наступні недоліки поставлених труб: множинні глибокі поздовжні риски на внутрішній поверхні по всій довжині труб, відхилення по товщині труби, що підтверджується обстеженням ультразвуковим скануванням.

Члени комісії прийшли до висновку, що труби діаметром 83х4 мм. стальні безшовні гаряче деформовані в кількості 5,525 тонн, поставлені ТОВ "Інтерпайп Україна" за накладною № 56050 від 14.05.2013 року не відповідають ДСТУ 8732-78 та 8731-74 і не можуть бути застосовані за призначенням (а.с.15-16).

Зазначений Акт підписаний представниками відповідача з особливою думкою, а саме, представники ТОВ "Інтерпайп Україна" зазначили, що огляд труб був проведений на території ТОВ «Сумитеплоенерго» після їх порізу, загину та нанесення фаски і зварювання. При огляді труб було неможливо провести їх ідентифікацію, оскільки відсутні супровідні документи на зазначені труби (бирки). При візуальному огляді внутрішньої поверхні труб було виявлено, що на трубах у кількості 17 штук наявні задири (а.с.17).

Аналогічного змісту ще один акт від 12.06.2013 року, підписаний представниками відповідача без будь-яких зауважень. Більш того, у даному акті зазначено, що труби у кількості 5,525 тонн не відповідають вимогам ДСТУ 8732-78 та 8731-74 і не можуть бути застосовані за прямим призначенням (а.с. 27).

Про те, що дефекти на трубах з'явились після їх термічної обробки на підприємстві позивача, тобто про причини виникнення дефектів, у Акті приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року та у Акті від 12.06.2013 року нічого не зазначено, що спростовує доводи відповідача, надані у відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, зі змісту вищезазначених Актів від 12.06.2013 року та особливої думки представників відповідача, випливає, що на момент складання актів між позивачем та відповідачем не виникло будь-яких розбіжностей про характер виявлених недоліків сталевих труб і причини їх виникнення, відповідач не заперечував проти наявності недоліків поставлених ним труб (відхилення товщини труб від гранично допустимого рівня, встановленого ГОСТ 8732-78). Розбіжності мали місце лише щодо визначення походження труб.

Згідно з абз. 3 п. 30 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7 (далі Інструкція №П-7) одержувач зобов'язаний викликати експерта для визначення якості продукції лише в тому випадку, якщо між виготовлювачем і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причин їх виникнення.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що позивачем, всупереч вимогам абз. 3 п. 30 Інструкції П-7 не було запрошено експерта бюро товарних експертиз, представника інспекції з якості або іншої компетентної організації, для складання акту, у зв'язку з чим Акт приймання продукції за якістю не може бути доказом належного приймання продукції за якістю, оскільки для запрошення експерта бюро товарних експертиз не було жодних підстав, так як розбіжності між постачальником та одержувачем мали місце лише щодо визначення походження труб, а не щодо характеру виявлених дефектів і причин їх виникнення.

Крім того, в цій частині рішення висновки господарського суду також суперечать п.20 Інструкції П-7, якою передбачено, що перевірка якості поставлених товарів проводиться експертом бюро товарних експертиз лише у разі неявки представника виробника (відправника).

Проте, представники відправника (Відповідача) приймали участь в прийманні труб, що підтверджується самим актом від 12.06.2013 року, а отже у Позивача не було підстав для залучення експерта і проведення експертизи. Тим більше, вимірювання товщини труб не потребує спеціальних знань і навичок.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що труби, оглянуті під час складання Акту приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року були невідомого походження, а саме поставлені не ТОВ "Інтерпайп Україна", а іншою особою, оскільки труби неможливо було ідентифікувати, у зв'язку з відсутністю супровідних документів (відсутні бирки) на зазначені труби, виходячи з наступного.

Відповідач а ні у відзиві на позовну заяву, а ні у відзиві на апеляційну скаргу не заперечував того факту, що ним 14.05.2013 року згідно товарно-транспортної накладної серії 000043 зі складу у м. Харкові поставлено ТОВ «Сумитеплоенерго» труби 83х4 в кількості 5,525 тон на суму 53 4040,00 грн.

У вказаній товарно-транспортній накладній не зазначено про пакування чи пломбування товару, відповідні графи накладної не заповнені. Тому пояснення відповідача про те, що труби, які були поставлені позивачу, були упаковані та на них була відповідна бирка (металева або пластикова пластина), не мають документального підтвердження.

Відповідно до довідки директора ТОВ «Сумитеплоенерго» вих.№3157 від 27.09.2013 року на момент приймання від ТОВ "Інтерпайп Україна" стальних труб (14.05.2013 р.) та проведення попереднього огляду (27.05.2013 року) будь-яких інших стальних труб діаметром 83x4 в кількості 5,525 тонн ТОВ «Сумитеплоенерго» не покупало і на території Товариства не знаходилось (а.с. 62).

Протокол обстеження труб від 27.05.2013 року та Акт приймання труби 83х4 за якістю, складені позивачем за участю незацікавленої особи - представника монтажної організації ТОВ компанія «Ортус» підтверджують, що оглянуті труби отримані саме від ТОВ "Інтерпайп Україна" по видатковій накладній № 56050 від 14.05.2013 року зі складу у м. Харкові (а.с.12, 13).

Крім того, труби, оглянуті під час складання Акту приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року за типом та назвою (стальні безшовні гарячедеформовані), діаметром (83х4), масою (5,525 тонн) повністю співпадають із трубами, поставленими відповідачем згідно товарно-транспортної накладної серії 000043 зі складу у м. Харкові, що додатково спростовує доводи відповідача.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що позивачем не зазначено яким саме прибором проводилась перевірка товщини труб, чи сертифікований цей прибор та чи проходив він відповідні повірки, оскільки в матеріалах справи наявна копія акту приймання труби діаметром 83х4 мм по якості від 28.05.2013 року, в п. 6 якого вказано, що обстеження на якість труб проведено повіреним ультразвуковим товщинометром УТ-31 (а.с. 13).

Аналогічна інформація зазначена в п.2 Протоколу обстеження труб діаметром 83x4 від 27.05.2013 року та в довідці директора ТОВ «Сумитеплоенерго» вих. №3157 від 27.09.2013 р., копії яких наявні у справі (а.с. 12).

Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині суперечать доказам в справі.

Згідно з абз. 2 п.3.2 ДСТУ 8731-74 «Труби сталеві безшовні гаряче деформовані» допускається проводити контроль геометричних розмірів і якості поверхні труб спеціальними приладами. Дана норма ДСТУ 8731-74 не містить вимог щодо сертифікації та повірки приладів вимірювання.

Крім того, позивачем надано копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - товщиноміру ультразвукового УТ-31, яким ТОВ «Сумитеплоенерго» проводило вимірювання товщини стальних труб, поставлених відповідачем позивачу 14.05.2013 року (а.с. 122).

Зазначаючи в рішенні про не проведення повірки та сертифікації прибору, суд першої інстанції всупереч вимогам пп. 3 ч. 1 ст.84 ГПК України, не вказав норми законодавства, які встановлюють обов'язковість сертифікації та повірки приладів для вимірювання товщини труб.

Колегія суддів не погоджується також з висновком господарського суду про те, що у Акті про приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року всупереч приписам п. 16 Інструкції П-7 не зазначено умови зберігання продукції на складі, у зв'язку з чим Акт складений з порушенням вимог та не може бути доказом належного приймання продукції за якістю, виходячи з наступного.

Відповідно до п.16 Інструкції П-7 одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості чи некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

В матеріалах справи наявна довідка директора ТОВ «Сумитеплоенерго» вих.№3157 від 27.09.2013 року, в якій зазначено, що труби, поставлені Відповідачем Позивачу (діаметром 83x4. в кількості 5,525 тонн) фактично знаходяться на території ТОВ «Сумитеплоенерго» (Сумська ТЕЦ за юридичною адресою Позивача: м. Суми, вул. Друга Залізнична, буд.10). Намомент приймання (14.05.2013 р.) та проведення попереднього огляду (27.05.2013 р.) будь-яких інших стальних труб 83x4 в кількості 5,525 тонн ТОВ «Сумитеплоенерго» не покупало і на території Товариства не знаходилось (а.с. 62).

В підтвердження чого, в матеріалах справи також містяться фотографії з місця зберігання труб, поставлених Відповідачем (а.с. 63-67).

Дані докази підтверджують, що позивач на виконання п.16 Інструкції П-7 забезпечив зберігання поставленої відповідачем продукції неналежної якості в умовах, що запобігають змішуванню з іншою однорідною продукцією та погіршенню якості.

Про це й було зазначено в Акті від 12.06.2013 р. - що труби зберігаються відповідно вимог законодавства.

Вимоги щодо якості (зокрема - товщини та її граничних відхилень) спірних труб, поставлених відповідачем позивачу, зазначені в ГОСТ 8732-78 «Трубы стальные бесшовные гарячедефоромированные» (а.с. 139-149).

ТОВ "Інтерпайп Україна" надало ТОВ «Сумитеплоенерго» гарантії щодо якості труб, зазначивши в рахунку № 2155050 від 19.04.2013 р., що труби мають відповідати ГОСТ 8732-78 (а.с. 137).

У своїх додаткових поясненнях відповідач зазначив, що вимоги щодо якості товару - труби 83x4 в кількості 5,525 т. на суму 53 040,00 грн. зазначені у накладній № 56050 від 14.05.2013 р., по якій позивач отримував товар, та підтверджуються сертифікатом якості № 3438 від 30.07.2012 року, копію якого надано до суду. Позивачу разом з товаром передавався вищезазначений сертифікат якості. На підставі саме цих документів ТОВ "Інтерпайп Україна" надало ТОВ «Сумитеплоенерго» гарантії щодо якості труб.

Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, відповідач, в силу названої норми, мав довести, що недоліки (дефекти) проданих труб виникли після їх передання позивачу, чого ним в розумінні вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України зроблено не було.

Крім того, з листа незацікавленої особи - монтажної організації ТОВ компанія «Ортус» вих. № 39-05/2013 від 28.05.2013 року випливає, що стальні труби, поставлені відповідачем позивачу, вже на момент передачі підряднику - ТОВ компанія «Ортус», мали приховані дефекти (а.с. 123).

Відповідно до пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ компанія «Ортус» дане підприємство здійснювало загини труби 83х4 із застосуванням технології, яка використовує обкатні бездорнові трубогиби. При використанні даної технології контакт інструменту із внутрішньою поверхнею труб неможливий, що повністю виключає можливість ушкодження внутрішньої поверхні труб. Під час монтажу готових загинів на котел співробітниками Сумської ТЕЦ ТОВ «Сумитеплоенерго» були виявлені риски на внутрішній частині трубних конструкцій, як на гнутих ділянках, так і на прямих ділянках, що не були піддані загинам. У присутності представника ТОВ компанія «Ортус» було проведено обстеження труб 83х4 та проведено заміри товщини стінок труб, в тому числі після розтину труб. Заміри проводилися товщино- міром УТ-31. Відхилення по товщині не відповідали вимогам ДСТУ 8732-78.

Таким чином Акт приймання продукції за якістю від 12.06.2013 року, яким зафіксовані приховані недоліки поставлених труб, складений в межах строків, передбачених п. 9 Інструкції П-7, за участю представників відповідача, є належним доказом проведення перевірки якості отриманого товару, а доводи ТОВ "Інтерпайп Україна" та висновки господарського суду про відсутність у матеріалах справи доказів неякісності поставленої продукції є безпідставними.

Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються у договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, якщо товари вже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частиною другою статті 678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ч.4 ст.673 ЦК України, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Отже, ТОВ «Сумитеплоенерго» має право вимагати від ТОВ "Інтерпайп Україна" повернення сплаченої суми у розмірі 53 040 грн. 00 коп. за поставлені неякісні труби.

Таким чином, враховуючи, що умовами договору порядок приймання продукції за якістю не встановлено, до даних правовідносин слід застосовувати умови прийняття продукції за якістю, визначені Інструкцією П-7, та не доведено, що недоліки (дефекти) проданих труб виникли після їх передання позивачу, чого відповідачем в розумінні вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України зроблено не було, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий господарський суд в порушення ст. 104 ГПК України неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,

м. Суми, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2013р. у справі

№ 904/5869/13 скасувати. Прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА», м.Дніпропетровськ(49005, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, буд. 1 «А», Індентифікаційний код 33668606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми (40022, Україна, м. Суми, вул. Друга Залізнична, буд. 10, Інтентифікаційний код 33698892) 53 040 грн. 00 коп. вартості неякісного товару, судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції 1720 грн. 50 коп. та за розгляд судом справи апеляційної інстанції 860 грн.25 коп.

Видати накази.

Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текс постанови підписаний 26.12.13р.)