Постанова № 36339430, 25.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

91"> ПОСТАНОВА

25 грудня 2013 року

16 год. 45 хв.

Справа № 808/9408/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., позивача – не прибув, відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюче ЛТД» про стягнення податкового боргу.

06 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюче ЛТД» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача суму боргу в розмірі 20674 грн. 19 коп., яка складається: з податку на додану вартість в сумі 4654 грн. 19 коп. та з авансових внесків з податку на прибуток в сумі 16020 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем в повному обсязі сум податкових зобов’язань, які були визначені в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях. Вказане спричинило утворення суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 09.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.12.2013.

25.12.2013 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду жодних клопотань чи заяв.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв, клопотань чи письмових заперечень на адміністративний позов.

Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, обсяг та зміст яких достатній для прийняття рішення у справі.

На підставі частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

P>

lass="fs90">ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьюче ЛТД», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4654 грн. 19 коп. грн., та зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства в розмірі 16020 грн. 00 коп.

Щодо виникнення суми податкового боргу зі сплати податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Платником податків подано до контролюючого органу: податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.06.2013 за звітний період травня місяця 2013 року (а.с. 21), якою в рядку 18 визначено суму податку на додану вартість до сплати в розмірі 2498 грн. 00 коп.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.07.2013 за звітний період червня місяця 2013 року (а.с. 25), якою в рядку 18 визначено суму податку на додану вартість до сплати в розмірі 571 грн. 00 коп.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.08.2013 за звітний період липня місяця 2013 року (а.с. 29), якою в рядку 18 визначено суму податку на додану вартість до сплати в розмірі 74 грн. 00 коп.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.09.2013 за звітний період серпня місяця 2013 року (а.с. 33), якою в рядку 18 визначено суму податку на додану вартість до сплати в розмірі 1569 грн. 00 коп.; податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.10.2013 за звітний період вересня місяця 2013 року (а.с. 37), якою в рядку 18 визначено суму податку на додану вартість до сплати в розмірі 102 грн. 00 коп.

За даними деклараціями сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, становить 4814 грн. 00 коп. Проте, за рахунок наявної переплати в розмірі 159 грн. 81 коп., сума заборгованості складає 4654 грн. 19 коп. (4814 грн. 00 коп. – 159 грн. 81 коп. = 4654 грн. 19 коп.).

За приписами пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК України встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що платником податків не були сплачені суми податку на додану вартість у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв’язку з несплатою відповідачем сум самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, такі суми набули статусу податкового боргу, який становить 4654 грн. 19 коп.

Податковий борг зі сплати авансових внесків на прибуток підприємства виник на підставі поданої відповідачем до контролюючого органу податкової декларації від 11.02.2013 (а.с. 41), якою платником податків визначено суму авансового внеску в розмірі 4005 грн. 00 коп. (рядок 34 Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року (рядок 33/12)). В рядку 33 декларації відповідачем визначено загальну суму нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік (рядок 14+рядок 20) в розмірі 48057 грн. 00 коп.

Таким чином, сума податкового зобов’язання з податку на прибуток, яка підлягає сплаті щомісячно, становить 4005 грн. 00 коп. (48057 грн. 00 коп. / 12 = 4004,75 = 4005 грн. 00 коп.).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем своєчасно не сплачені суми визначених згідно декларації податкових зобов’язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за період з липня місяця до жовтня місяця 2013 року, а відтак такі суми являються податковим боргом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога від 16.08.2013 №54-11 отримана представником підприємства 16.09.2013 (а.с. 11).

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Якщо податковим органом направлено платнику податків податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), у контролюючого органу не виникає обов’язку надсилати платникові податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу.

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на суму боргу, що не був погашений, є дійсною (невідкликаною).

У такому разі, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податкових борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу – на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати, у даному випадку, самостійно узгодженого податкового зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога на час розгляду справи є невідкликаною.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюче ЛТД» (індекс 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Миру, будинок №10; ідентифікаційний код 22119167) на користь Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 4654 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят чотири) грн. 19 (дев’ятнадцять) коп., яку зарахувати на р/р 31118029700007, код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача: 38025409, банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015; та суму податкового боргу зі сплати авансових внесків по податку на прибуток підприємств в розмірі 16020 (шістнадцять тисяч двадцять) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на р/р 31113165700007, код платежу 11024000, отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача: 38025409, банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська