Постанова № 36339278, 16.11.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3356/10/1970

"16" листопада 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

з участю:

представника позивача -Колодовського О.В.

представника відповідача -Гладиша А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод»(надалі позивач, ДП «Ковалівський спиртовий завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (надалі відповідач, Бучацька МДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області № 135/0000462301/0 від 12 грудня 2006 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 16499,98 грн.

В судовому засіданні представник позивача Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»позов підтримав в повній мірі та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що ДП „Ковалівський спиртовий завод" закуповувало природний газ українського видобування у товариства „Луксор" і у відповідності до Закону України „Про податок на додану вартість" одержало право на податковий кредит, тобто на відшкодування податку на додану вартість підприємству з державного бюджету на загальну суму 16499 грн. 98 коп. І пояснив, що оскільки між ДП „Ковалівський спиртовий завод" та ТОВ „Луксор" укладено договір поставки природного газу та державним підприємством одержано належним чином оформлені видаткові та податкові накладні і відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. Закону „Про податок на додану вартість" державне підприємство одержало право на податковий кредит, тому факт порушення ДП „Ковалівський спиртовий завод" п. 11.6 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" та ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України" не міг мати місця.

В судовому засіданні представник відповідача Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог ДП „Ковалівський спиртовий завод" про скасування податкового повідомлення - рішення № 135/0000462301/0 від 12 грудня 2006р., оскільки підприємство повинно було споживати газ імпортного виробництва, який оподатковується ПДВ з нульовою ставкою.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до переконання, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено перевірку Державного підприємства „Ковалівський спиртовий завод", на основі перевірки було складено Акт № 248-23/00375059 від 06.12.2006 року. Бучацькою міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі підпунктів „б", „в" пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000р. (далі Закон 2181) прийняте податкове повідомлення-рішення № 135/0000462301/0 від 12.12.2006р., яким Державному підприємству „Ковалівський спиртовий завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 16499,98 грн.

На думку Бучацької МДПІ підставою для зменшення бюджетного відшкодування в сумі 16499,98 грн., згідно акту виїзної позапланової перевірки № 248-23/00375059 від 06.12.2006 р. проведеної на предмет достовірності нарахування Державним підприємством „Ковалівський спиртовий завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень2006р., стали допущені підприємством порушення п. 11.6 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон про ПДВ) та ст. 8 Закону України „Про Державний бюджету країни на 2006 рік" від 20.12.2005р. (далі Закон України), а саме: підприємством зайво включено до бюджетного відшкодування в вересні 2006р. 16499,98 грн. податку на додану вартість, сплаченого постачальнику ТзОВ „Луксор" за отриманий природний газ згідно договору поставки природного газу № 68-07-С, оскільки згідно Постанови Кабінет) Міністрів України № 1729 від 27.12.2001р. „Про забезпечення споживачів природним газом" (далі Постанова № 1729) для потреб промисловості повинен використовуватись імпортований природний газ, який поставляється по зовнішньоекономічним контрактам за нульовою ставкою ПДВ. Також просить суд звернути увагу на те, що постачальником природного газу ТзОВ „Луксор" не сплачено до держбюджету суму ПДВ, що є порушенням п. 1.8 ст. 1, п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, а також в разі отримання природного газу від виробника України, як стверджує ДП „Ковалівський спиртовий завод", останнє втратило право на відшкодування податку на додану вартість, оскільки така поставка не передбачена вищезазначено Постановою № 1729.

Податкова інспекція, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації платника податку з розрахунком суми бюджетного відшкодування, проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних та за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми відшкодування зроблено з порушенням, згідно пп. 7.7.7 в ст. 7 Закону про ПДВ та „Порядку відшкодування податку на додану вартість" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України в редакції наказу від 02.05.2001р. № 200/86, на підставі матеріалів перевірки, результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., приймає податкове повідомлення-рішення. Рішення, що оспорюється, прийняте за формою „В1", яка затверджена наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій", яка передбачена згідно п. 3.2. даного Порядку при перевищенні платником суми бюджетного відшкодування.

Державне підприємство „Ковалівський спиртовий завод", як платник податків, в тому числі податку на додану вартість, перебуває на обліку в Монастирському відділенні Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції.

Відповідно до акту перевірки № 248-23/00375059, який став підставою для прийняття спірного рішення, підприємством задекларовано в вересні 2006 року згідно декларації по податку на додану вартість № 6289, зареєстрованої в податковій інспекції 20.10.2006р., 47788 грн. із яких, як стверджує інспекція, позивач не має права на відшкодування на суму 16499,98 грн.

Твердження податкової інспекції щодо правомірності зменшення підприємству бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 16499,98 грн., судом не приймаються, як такі що не грунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а саме:

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду;

Згідно пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових (витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7., має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та

проведення відшкодування його від'ємного значення є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними; Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7. Закону про ПДВ податкова накладна є звітним податковим і розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 даного Закону та „Порядку заповнення податкової накладної" затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037;

Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), інших підстав дана норма Закону не передбачає.

Підставою для отримання відшкодування ПДВ, відповідно до підп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, підп. 2.2. п. 2 Порядку відшкодування ПДВ є податкова декларація, оформлена у відповідності до „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки, у підприємства на момент проведення перевірки була підтверджена податковою накладною, оформленою відповідно до чинного законодавства, сума податку включена до податкового кредиту, у зв'язку з придбанням продукції пов'язаної з його господарською діяльністю, про що свідчить відсутність в акті перевірки будь-яких зауважень щодо її оформлення та формування валових витрат.

Так, позивачем за результатами господарської операцій з ТзОВ „Луксор" пов'язаної з виконанням договору поставки природного газу укладеного сторонами 21.07.2006р., віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній №192 від 30.08.2006р. виписаній платником податку, згідно якої вартість газу складає 98999,98 грн. в тому числі ПДВ - 16499,98 грн. Сторонами умови договору виконані, позивачем вартість газу оплачена, про що свідчать дані руху коштів по рахунку відкритому в ФКД ВАТ „ІНПРОМБАНК". Виконання сторонами умов договору податковою інспекцією не оспорюється.

Отже, підприємством правомірно сформовано податковий кредит та визначено від'ємне значення ПДВ заявлене в даній сумі до відшкодування.

При перевірці податковою інспекцією не встановлено походження поставленого позивачу природного газу, а тому висновок про порушення ним норм Закону про ПДВ зроблені на припущеннях, що є недопустимим при проведені перевірки.

При розгляді справи відповідачем також не представлено доказів придбання позивачем газу імпортного походження.

Згідно довідки ТзОВ „Луксор" від 27.02.2007р. №124/02, дані якої не спростовані податковою інспекцією, власником газу поставленого позивачу в серпні 2006р. є СП „Полтавська газонафтова компанія", яка поставляє газ з врахуванням ПДВ, а тому формування податкового кредиту з врахуванням сплаченого у вартості газу ПДВ позивачем проведено у відповідності до Закону про ПДВ.

Крім того, ст.1 Закону України „Про систему оподаткування" встановлено, що ставки та механізм справляння податків не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування. Отже, норми Постанови № 1729 не змінюють механізму справляння податку на додану вартість при виконанні суб'єктами господарювання договору поставки природного газу.

Нормами Закону про ПДВ не обмежується право покупця включати до суми відшкодування тільки ті суми ПДВ, які знайшли своє підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця, що підтверджується пп. 7.7.10. ст. 7 Закону про ПДВ;

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про систему оподаткування», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Бучацької міжрайонної державної

податкової інспекції Тернопільської області № 135/0000462301/0 від 12 грудня 2006р.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.