Постанова № 36339230, 19.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 року Справа № 812/10128/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання - Рязанській Є.О.,

представника позивача - Кулигіної О.М. (довіреність від 08.07.2013 № 2/10),

відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 4223,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідача або ФОП ОСОБА_2) про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 4223,65 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідача зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 23.09.2009 за № 2 375 000 0000 001661. ФОП ОСОБА_2 взятий на облік платника податків у ДПІ в Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області 01.10.2009. Станом на 08.11.2013 за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному податку на суму 4223,65 грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 30.09.2013 № 19575, однак заборгованість відповідачем самостійно не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути податковий борг зі сплати єдиного податку в розмірі 4223,65 грн.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 23.09.2009 за № 2 375 000 0000 001661 та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ в Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області з 30.09.2009 за № 19575 (арк. справи 5,6).

ФОП ОСОБА_2 відповідно до глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України 19.01.2012 подав до ДПІ заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 року, в якій відповідачем самостійно обрано ІІ групу платників податків (аркуш справи 8).

Відповідно до заяви, діяльністю відповідача є таксі, на підставі якої йому було видано Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 (аркуш справи 7).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач у даних правовідносинах є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені цим Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України. Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але нене більш як до кінця поточного звітного року.

Отже, відповідач як платник податку другої групи повинен щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 20 відсотків мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що відповідач не виконував обов'язки по сплаті податків, та згідно даних облікової картки станом на 31.10.2013 за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку у загальному розмірі 4223,65 грн. (аркуш справи 11).

Позивачем було виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 06.09.2013 № 88-17 на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 06 вересня 2013 року у розмірі 4855,73 грн. (арк. справи 12).

Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги), а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо добровільної сплати відповідачем наявного податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4223,65 грн.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статті 87 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Пунктом 87.11 статті 87 цього Кодексу встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Станом на момент розгляду і вирішення справи, доказів щодо оскарження або сплати відповідачем повністю або частково заявленої у позові суми заборгованості суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовнихпозовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку в сумі 4223,65 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_1), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість у сумі 4223,65 грн. (чотири тисячі двісті двадцять три гривні шістдесят п'ять копійок) по єдиному податку на користь місцевого бюджету Жовтнянської сільської ради, перерахувавши на розрахунковий рахунок № 31512970700307, код платежу 18050402, одержувач УДКСУ у Слов`яносербському районі Луганської області, код 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 23 грудня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін