Постанова № 36339209, 21.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р. Справа № 804/13785/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002071502 від 06.09.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра» звернулося з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.09.2013р. №0002071502 (форми «Р»), яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 20253,56 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що актом камеральної перевірки від 17.05.2013р. проведено перевірку податкової звітності з ПДВ за квітень, листопад 2011р., жовтень, листопад 2012р. за висновками якого встановлено порушення п.200.3 ст.200 ПК України, а саме: зменшено суму податкового боргу по ПДВ у рядку 20.1 уточнюючого розрахунку за квітень, листопад 2011р. та жовтень, листопад 2012р. всього у сумі 197836,00 грн., порушення п.п.4.6.3 п.4 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011р. №1492. Податковим органом на підставі п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 197836,00 грн., яке за результатами адміністративного оскарження було частково скасовано рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.09.2013р. на 177582,44 грн. 06.09.2013р. на підставі вказаного рішення податкового органу від 02.09.2013р. та згідно до вимог п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20253,56 грн. Позивач вважає, що висновки податкового органу є необґрунтованими та суперечать податковому законодавству України, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню,оскільки акт камеральної перевірки не містить посилань про встановлення факту заниження позивачем грошового зобов'язання з ПДВ, а за висновками камеральної перевірки лише встановлено порушення порядку заповнення уточнюючих розрахунків, що, на думку позивача, є підставою для прийняття рішення податковим органом про зменшення (збільшення) від'ємного значення суми ПДВ платника податків за формою «В4».

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні 18.11.2013р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

21.11.2013р. позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку 18.11.2013р., 20.11.2013р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у зв'язку із знаходженням представника позивача в іншому судовому засіданні у м.Києві (а.с.58).

Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні 18.11.2013р. проти позову заперечував, просив у задоволенні даного позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що при заповненні рядка 20.1 уточнюючих розрахунків за квітень, листопад 2011р. та жовтень 2012р. порушено п.200.3 ст. 200 ПК України, п.п.4.6.3 п.4 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ в частині зарахування відємного значення у сумі 20253,56 грн. в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ та безпідставно зменшено суму податкового боргу у розмірі 20253,56 грн., який не значився по особовому рахунку на початок звітного (податкового) періоду на 01.11.2012р.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2013р. не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином у судовому засіданні 18.11.2013р. під розписку, 21.11.2013р. подав факсом до канцелярії суду клопотання про розгляд даної справи без участі представника ОДПІ (а.с.62).

У відповідності до вимог ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем та відповідачем клопотання про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі доказами у відповідності до вимог ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.11.2013р.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра» зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27 та перебуває на обліку як платник податків у Новомосковській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами(а.с.31-33).

20.11.2012р. позивачем до податкової інспекції було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9073237789 за квітень 2011р. у якому відображено у рядку 20.1 - зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 148393 грн.;

22.11.2012р. позивачем подано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9073955325 за листопад 2011р. у якому відображено у рядку 20.1 - зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 13240 грн.;

22.11.2012р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9073948959 за жовтень 2012р. у якому відображено у рядку 20.1 - зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 6605 грн.;

04.01.2013р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9000022723 за листопад 2012р. у якому відображено у рядку 20.1 - зарахування від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 29598 грн.(а.с.15-30).

17.05.2013р. податковим органом на підставі п.200.10 ст.200, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень, листопад 2011р. та жовтень, листопад 2012р. за результатами якої складено акт за № 213/1520/36094659 за висновками якого встановлено порушення п.200.3 ст.200 ПКУ, а саме: суб'єктом господарювання зменшено суму податкового боргу по податку на додану вартість у рядку 20.1 уточнюючих розрахунків за квітень, листопад 2011 року та жовтень, листопад 2012р. всього в сумі 197836 грн.; порушено підпункт 4.6.3 пункту 4 розділу У Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 25.11.2011р. №1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228 (а.с.9-10).

07.06.2013р. на підставі вказаного акту камеральної перевірки від 17.05.2013р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000821502 згідно з пп.54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 ПК України за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 197836 грн. (а.с.11).

Зазначене рішення позивач оскаржив у адміністративному порядку шляхом подання скарги до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за результатами розгляду якої 02.09.2013р. прийнято рішення за яким скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення на 177582,44 грн., а в іншій частині скаргу залишено без задоволення (а.с.12-13).

В подальшому,податковою інспекцією на підставі вищевказаного рішення від 02.09.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002071501 від 06.09.2013р. за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 20253,56 грн. (а.с.14).

Позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що воно є необгрунтованим і суперечить податковому законодавству України, оскільки актом камеральної перевірки не було встановлено фактів заниження позивачем грошового зобов'язання з ПДВ, а тому прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення за формою «Р» є безпідставним та таким, що суперечить п.п.54.3.2 ст.54.3 ст. 54 ПК України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФУ від 28.11.2012р. №1236.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п.50.1 ст. 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтями 75, 76 ПК України визначено право податкового органу на проведення камеральної перевірки податкової звітності платника податків, при цьому, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком та згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п.200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, листопад 2011р., жовтень, листопад 2012р. - 20.11.2012р., 22.112012р., 04.01.2013р. та у відповідності до вимог п.200.10 ст. 200 ПК України податковий орган мав право на проведення камеральної перевірки вказаних уточнюючих розрахунків протягом 30 календарних днів, після отримання податкової звітності, тоді як камеральну перевірку вказаної звітності було проведено податковим органом лише 17.05.2013р., що підтверджується актом перевірки № 213/1520/36094659 від 17.05.2013р.(а.с.9-10).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом було проведено вказану камеральну перевірку уточнюючих розрахунків з ПДВ за квітень, листопад 2011р., жовтень листопад 2012р. поданих позивачем 20.11.2012р., 22.11.2012р., 04.01.2013р. - 17.05.2013р., тобто за межами 30 календарних днів, після отримання таких уточнюючих розрахунків, а тому такі дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є протиправними та вчиненими з порушенням терміну проведення камеральної перевірки, встановленого п.200.10 ст. 200 ПК України.

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків,крім електронної перевірки, свідчать про зменшення або завищення суми його податкових зобов'язань,суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, у відповідності доп.2.1, п.2.2 р.ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. № 1236 (далі - Порядок № 1236), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012р. за № 2135/22447 - у разі, якщо орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) від'ємного значення суми ПДВ, платнику податку структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «В4».

Так, як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки від 17.05.2013р., податковим органом не було встановлено жодних порушень вимог податкового зобов'язання при формування позивачем податку на додану вартість, що б давало підстави для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням за формою «Р», навпаки, зазначений вище акт перевірки лише містить посилання на те, що позивачем при заповненні рядка 20.1 уточнюючих розрахунків з ПДВ за квітень, листопад 2011р., за жовтень, листопад 2012р. зараховано від'ємне значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ безпідставно з порушенням п.п.4.6.3 пункту 4 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011р. № 1492 (а.с.9-10).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у даному випадку, податковим органом повинно було бути прийнято податкове повідомлення-рішення саме за формою «В4» у відповідності до вимог Порядку № 1236 та ст. 54 Податкового кодексу України.

Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення за формою «Р» без проведення документальної перевірки на підставі лише акту камеральної перевірки з питань порушення заповнення позивачем рядку 20.1 уточнюючих розрахунків з ПДВ за квітень, листопад 2011р., жовтень, листопад 2012р. суперечить вимогам п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України, Порядку № 1236 та є протиправним.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність та законність прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вищенаведених норм Податкового кодексу України та Порядку № 1236.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 7,8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Приймаючи до уваги викладене, та з урахуванням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване рішення, прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 202 грн. 54 коп., сплачені позивачем за квитанцією № к7/Н/112 від 17.10.2013р.(а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002071502 від 06.09.2013р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.09.2013р. №0002071502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Терра» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Ударників, 27 код 36094659) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 202 грн. 54 коп. (двісті дві грн. 54 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 21.11.203 р. СуддяС.О. Конєва С.О. Конєва