ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/23393/13 17.12.13Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "
до приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 035,34 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гермаш С.М.- представник за довіреністю № 3645/18 від 11.12.2012 року;
від відповідача: Таценко К.М. - представник за довіреністю № 275/2013 від 30.07.2013 року.
встановив:
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " до приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 035,34 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Патманіді Кристиною Анатоліївною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 74270Га/12зп, предметом якого є страхування транспортного засобу марки ТАТА, д.н. АР9983ВВ.
22.12.2012 року у м. Запоріжжі на вул. Запорізька - Набережна магістраль сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ТАТА, д.н. АР9983ВВ, під керуванням водія Мочалова Дмитра Володимировича та автомобіля марки ЗАЗ, д.н.73171НА, під керуванням Кармазіна Олександра Павловича.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2013 року визнано Кармазіна Олександра Павловича винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі калькуляції та рахунку № 0339 від 15.01.2013 року, страховик склав страховий акт № 1.002.12.07373/ VESKO2716 від 25.01.13 та розрахунок до нього, відповідно до яких страхове відшкодування становить 8 545,34 грн.
На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 8 545,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5434 від 28.01.2013 року.
Цивільно-правова відповідальність Кармазіна Олександра Павловича, на момент ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", згідно полісу № АВ/0346466, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000 грн. 00 коп., розмір франшизи - 510,00 грн.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в порядку регресу вих. № РГ/7373/13/1 від 17.07.2013 року, відповідно до якої просив відшкодувати в порядку регресу 8 545,34 грн., отримана останнім 29.07.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04112 08302841.
Відповідач вимогу не виконав, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.12.2013 року.
16.12.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 17.12.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
30.05.2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Патманіді Кристиною Анатоліївною укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 74270Га/12зп, предметом якого є страхування транспортного засобу марки ТАТА, д.н. АР9983ВВ.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З відомостей ДАІ № 9129525 про дорожньо-транспортну пригоду та довідки старшого інспектора відділення оформлення ДТП (для обслуговування м. Запоріжжя) при ГУ МВС України в Запорізькій області вбачається, що 22.12.2012 року у м. Запоріжжі на вул. Запорізька - Набережна магістраль сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ТАТА, д.н. АР9983ВВ, під керуванням водія Мочалова Дмитра Володимировича та автомобіля марки ЗАЗ, д.н.73171НА, під керуванням Кармазіна Олександра Павловича.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2013 року визнано Кармазіна Олександра Павловича винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі калькуляції та рахунку № 0339 від 15.01.2013 року, страховик склав страховий акт № 1.002.12.07373/ VESKO2716 від 25.01.13 та розрахунок до нього, відповідно до яких страхове відшкодування становить 8 545,34 грн.
На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування у розмірі 8 545,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5434 від 28.01.2013 року.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Транспортний засіб марки ЗАЗ, д.н.73171НА, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю марки ТАТА, д.н. АР9983ВВ, належить Шостак Миколі Митрофановичу Останній уклав з приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АВ/346466, розмір франшизи - 510,00 грн.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" компенсації шкоди.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в порядку регресу вих. № РГ/7373/13/1 від 17.07.2013 року, відповідно до якої просив відшкодувати в порядку регресу 8 545,34 грн., отримана останнім 29.07.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04112 08302841.
Відповідач у відзиві № 2181/8 від 11.12.2013 року зазначає, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки, позивач не надав експертний висновок з оцінки вартості нанесеного матеріального збитку, при розрахунку страхового відшкодування не врахував коефіцієнт фізичного зносу та взяв завищену вартість норми часу.
Згідно ч. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Означений обов'язок відповідач не виконав.
Відповідно до абзацу 2 пункту 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на відповідача, а до позивача від потерпілої особи перейшло лише право (а не обов'язок) на проведення відповідних досліджень.
Відповідачу, одночасно з покладенням визначених вище обов'язків законом надано досить суттєвий перелік прав, у тому числі і право з'ясування обставин страхового випадку та визначення розміру завданих збитків власним розслідуванням. Зазначеним правом відповідач не скористався та не надав суду взагалі жодного доказу здійснення ним будь-якої дії.
За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи щодо не встановлення вартості матеріального збитку, із врахуванням коефіцієтна фізичного зносу, викладені у відзиві на позов, оскільки, мова у ньому йде про порушення правових норм, обов'язок виконання яких Законом покладено саме на відповідача у справі.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/346466, франшиза становить 510,00 грн.
Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 8 545,34 грн. - 510 грн. 00 коп. (франшиза) = 8 035,34 грн.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки ТАТА, д.н. АР9983ВВ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в порядку регресу в розмірі 8 035 (вісім тисяч тридцять п'ять) грн. 34 коп., судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 26.12.2013 року.
Суддя С.М.Мудрий
Судове рішення № 36339129, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/23393/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: