Постанова № 36339113, 20.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2013 р. Справа№ 911/637/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Станіка С.Р.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Шевчук А.С. - дов. б/н від 25.07.2013р.

від відповідача Кравець В.О. - дов. б/н від 01.03.2013р.

від третьої особи ОСОБА_4 - дов. №2162 від 28.09.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«ФРОСТ АЛЬФА»

на рішення

господарського суду Київської області

від 05.11.2013р. (головуючий суддя Карпечкін Т.П.,

судді: Заєць Д.Г., Скутельник П.Ф.)

у справі №911/637/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ФРОСТ АЛЬФА» (далі - ТОВ «ФРОСТ АЛЬФА»)

до Малого приватного підприємства «Альтаїр»

(далі - МПП «Альтаїр»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача ОСОБА_5

про визнання недійсними актів та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2013р. у справі №911/637/13-г в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не враховано доводів позивача, належним чином не досліджено всіх доказів у справі тощо. Зокрема, за твердженнями апелянта місцевим судом не взято до уваги, що відповідачем не виконано робіт за договорами на виготовлення, поставку та монтаж №07/06/10 від 07.06.2010р. (далі - Договір №07/06/10) та №14/02/11 від 14.02.2011р. (далі - Договір №14/02/11), а також не повернуто сплачених позивачем авансових платежів, внаслідок чого позивач відмовився від вищезгаданих договорів та звернувся до суду з позовом про визнання недійсними актів виконаних робіт та стягнення коштів. На думку скаржника, місцевий суд мав достатньо правових підстав для повернення позивачу перерахованих ним відповідачу коштів на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки внаслідок правомірної односторонньої відмови замовника від договору зобов'язання сторін припинилися, а підстави збереження підрядником коштів, сплачених за роботи, які фактично не було виконано, відпали тощо.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖБК» (далі - ТОВ «КЖБК») звернулося до господарського суду Київської області з позовом до МПП «Альтаїр» про визнання недійсними актів виконаних робіт від 25.12.2011р. та стягнення 583 400,00 грн. В обґрунтування своїх вимог посилалось на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за Договором №07/06/10 та Договором №14/02/11 щодо виконання оплачених позивачем робіт, що стало підставою для відмови від Договорів та виставлення відповідачу вимоги про повернення перерахованих позивачем коштів в розмірі заявленої до стягнення суми тощо.

В зв'язку з укладенням 21.06.2013р. між ТОВ «КЖБК» та ТОВ «ФРОСТ АЛЬФА» договору про відступлення права вимоги по кожному з Договорів, місцевим судом 16.09.2013р. здійснено заміну позивача його правонаступником ТОВ «ФРОСТ АЛЬФА».

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши позовні вимоги, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд посилався на надіслання відповідачем на адресу позивача актів виконаних робіт для підписання, не підписання їх позивачем й ненадіслання відповідачу впродовж 3 днів з моменту отримання згаданих актів зауважень до них, відтак роботи вважав прийнятими позивачем. Стосовно вимог позивача про визнання недійсними актів виконаних робіт, суд вважав, що позивачем не наведено поважних причин відмови від підписання актів виконаних робіт, як і не надано доказів звернення до відповідача з вимогою виконати роботи чи усунути недоліки виконаних робіт, натомість надані відповідачем докази свідчать про виконання відповідачем робіт,наведених в спірних актах, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КЖБК», як замовником, та МПП «Альтаїр», як виконавцем, 07.06.2010р. та 14.02.2011р. укладено Договори №07/06/10 та №14/02/11 на виготовлення, поставку та монтаж виробів.

За своєю правовою природою укладені договори є договорами підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами Договору №07/06/10 відповідач зобов'язався виконати комплекс підрядних робіт на загальну суму 521 820,00 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання п.2.3. Договору №07/06/10 позивач 29.06.2010р. платіжним дорученням №1589 перерахував на користь відповідача аванс в сумі 520 000,00 грн.

За умовами Договору №14/02/11 відповідач зобов'язався виконати комплекс підрядних робіт на загальну суму 70 408,00 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання п.2.3. Договору №14/02/11 позивач 17.02.2011р. платіжним дорученням №502 перерахував на користь відповідача аванс в сумі 63 400,00 грн.

Зобов'язанням на підставі ч.1 ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільним законодавством (ст.ст.525, 526 ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи встановлено й ч.1 ст.193 ГК України.

Спір між сторонами виник в зв'язку з тим, що за твердженнями позивача, відповідач до виконання робіт за Договорами №07/06/10 та №14/02/11 не приступив, сплачених авансом грошових коштів не повернув.

Згідно матеріалів справи відповідачем в липні 2012 року надіслано позивачу три акти виконаних робіт від 25.12.2011р. на загальну суму 592 228,00 грн., які не підписано позивачем, а також не надано відповідачу мотивованої відмови їх підписання.

Факт виконання робіт позивач заперечував й стверджував, що відповідач до виконання робіт не приступив, наведені в актах виконаних робіт обставини не відповідають дійсності, в зв'язку з цим просив згадані акти виконаних робіт визнати недійсними. Крім цього позивач зазначив, що через невиконання відповідачем робіт, він листом 19.02.2012р. відмовився від Договорів на підставі ч.2 ст.849 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача сплачені ним кошти в сумі 583 400,00 грн. згідно п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України, адже відповідачем не виконано робіт на суму сплаченого авансу.

Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням виконання наведених в спірних актах робіт свідчать долучені до матеріалів справи пояснення інженерно-технічного складу та робітників заводу, де виготовлялись вироби, докази перевозки виробів з заводу-виробника та пояснення осіб, відповідальних за перевезення, розвантаження, монтаж та встановлення виробів на квартирі, акт комісії в складі працівників МПП «Альтаїр» за участю представника позивача Литвинова В.О., під час складення якого здійснено фотографування виробів тощо.

З огляду на наведене, а також відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів позивача з приводу невиконання робіт відповідачем, місцевим судом вірно встановлено, що роботи за Договорами №07/06/10 та №14/02/11 відповідачем виконано.

Положеннями п.п.6.1., 6.2., 6.3. Договору №07/06/10 та Договору №14/02/11 передбачено, що замовник приймає вироби по асортименту, комплектності і якості, впродовж 5-ти (п'яти) робочих днів з моменту закінчення монтажу виробів на об'єкті замовника. В разі не підписання замовником акту прийому-передачі виконавець зобов'язаний надіслати замовнику акт прийому-передачі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Замовник впродовж 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання вказаного повідомлення зобов'язаний рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслати виконавцю вимогу про усунення недоліків. В разі не надіслання замовником виконавцю вимоги про усунення недоліків впродовж 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання повідомлення, вироби вважатимуться прийнятими замовником.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки відповідачем надіслано на адресу позивача для підписання акти виконаних робіт, їх не підписано позивачем й впродовж 3 днів з моменту їх отримання відповідачу не надіслано жодних зауважень до актів, як і вимог про усунення недоліків виконаних робіт, за умовами Договорів №07/06/10 та №14/02/11 роботи вважаються прийнятими позивачем.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється підписаним обома сторонами актом. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими (ч.4 ст.882 ЦК України).Проте, передбачена названою нормою матеріального права можливість визнання судом недійсним акту, не свідчить про наявність права на звернення до господарського суду з окремим позовом про визнання його недійсним.

Так, господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Положеннями п.1 ч.1 ст.12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Таким чином, господарський суд розглядає справи в позовному провадженні, для якого характерно наявність спору між сторонами про право.

Здійснюючи розгляд спорів про право, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів. Встановлення такого факту, як недійсність акту приймання-передачі підрядних робіт, може бути здійснено господарським судом у пов'язаному з виконанням договору підряду спорі.

Разом з тим, акт приймання виконаних підрядних робіт за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів. Даний акт є лише документом, який підтверджує виконання договору підряду. Акти такої форми складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма N КБ-6) у двох примірниках і подаються субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику). Форма даного акту, як первинного облікового документа у будівництві затверджена наказом Держкомстату України та Держбуду України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 21.06.2002р. №237/5.

Таким чином, акти виконаних робіт від 25.12.2011р. можуть бути використані лише в якості доказу виконання або не виконання зобов'язання за Договорами №07/06/10 та №14/02/11 й підлягають оцінці судом відповідно до вимог ст.43 ГПК України. Згадані акти виконаних робіт не є правочином в розумінні ч.2 ст.202 ЦК України, і обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в цьому випадку є невірним, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.08.2011р. у справі №14/5025/192/11.

Таким чином, доводи позивача про наявність правових підстав для визнання недійсними актів виконаних робіт є необґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині - безпідставними.

З огляду на підтвердження матеріалами справи факту виконання відповідачем робіт за Договорами №07/06/10 та №14/02/11 на сплачену позивачем суму, відсутні й правові підстави для задоволення вимог позивача про повернення авансових платежів, роботи на оплачену суму (583 400,00 грн.) виконано.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОСТ АЛЬФА» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013р. у справі №911/637/13-г - без змін.

Матеріали справи №911/637/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

С.Р. Станік