Рішення № 36339099, 17.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/46/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 Справа № 908/3593/13

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (юридична адреса - 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса - 69057 м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд.4)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса - АДРЕСА_1; фактична адреса - АДРЕСА_2 прим. НОМЕР_1,НОМЕР_2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське комунальне підприємство «Основаніє» (адреса - 69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)

про стягнення 4 534,64 грн.

Суддя Сушко Л.М.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Білозерська К.О., довіреність №4100/27 від 18.06.2013р.

від відповідача: ОСОБА_2, свідоцтво №119585 від 12.06.2008р.

від третьої особи: Кузнецова Ю.В., довіреність №б/н від 18.12.2012р.

Суть спору:

05 листопада 2013 року Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (далі за текстом Концерн «МТМ») звернувся до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом ФОП ОСОБА_2) про стягнення 4534,64 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 908/3593/13, розгляд справи призначено у судовому засіданні 19.11.2013р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 19.11.2013р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті оголошувалася перерва до 03.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.12.2013р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Міське комунальне підприємство «Основаніє», розгляд справи відкладено до 17.12.2013р.

В судовому засіданні 17.12.2013р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з листопада 2010 року по листопад 2012 року до приміщень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 що розташовані за адресою АДРЕСА_2 та які належать Відповідачеві на підставі договору оренди №2157 від 28.11.2006 та договору купівлі-продажу №1100 від 23.03.2007р., постачалася теплова енергія без укладання відповідного договору з Концерном «МТМ». Вартість безпідставно набутої Відповідачем теплової енергії становить 4 534,64 грн. З урахуванням зазначених обставин, Позивач, на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь Концерну «МТМ» 4 534,64 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. В посилання заперечень посилається на те, що теплова енергія Позивачем постачалася, але неналежної якості. Також зазначає, що рахунки до січня 2011 року отримував балансоутримувач будинку КП «РЕПОГ» та направляв вказані рахунки до орендарів та власників приміщень. Просить в задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

28.11.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області - Орендодавець та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 - Орендар укладено Договір №2157 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ТОВ «Житлобуд-Сервіс» (далі по тексту - Договір оренди).

Згідно п. 1.1. Договору, Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в другий поверх п'ятиповерхової будівлі гуртожитку приміщення, переведені в нежитлові Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації №39 від 28.01.2005р., загальною площею по внутрішньому обміру 10,8 кв.м. (літера А-5, приміщення НОМЕР_2). Майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на балансі ТОВ «Житлобуд-Сервіс».

Пунктом 1.5. Договору оренди сторони узгодили, що цей Договір є підставою для укладання угоди з Балансоутримувачем орендованого майна про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будинку гуртожитку і при будинкової території.

01.11.2010р. Сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору оренди, якою змінено Балансоутримувача з ТОВ «Житлобуд-Сервіс» на Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків».

Згідно п. 1.1. Додаткової угоди №3 від 01.11.2010р. до Договору, Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 25,03 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що значиться на балансі КП «РЕПОГ», а саме: частина приміщення 1 поверху НОМЕР_3 - 0,38 кв.м. (спільного користування0, приміщення 2 поверху НОМЕР_2 - 10,8 кв.м., приміщення 2 поверху НОМЕР_4 - 10,2 кв.м., частина приміщень 2 поверху НОМЕР_5 та з НОМЕР_6 по НОМЕР_7 - 3,65 кв.м. (спільного користування).

Пунктом 5.13. Додаткової угоди №3 від 01.11.2010р. до Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний на протязі 30 календарних днів після укладення договору оренди нежитлового приміщення укласти договори з балансоутримувачем про участь у витратах, пов'язаних з утриманням і експлуатацією будинку та при будинкової території; з постачальниками комунальних послуг (окремо з кожним з них); зі страховою компанією на весь строк дії договору оренди в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників Відповідача і Позивача, Договір купівлі-продажу теплової енергії між Концерном «МТМ» та ФОП ОСОБА_2 було укладено лише 01.12.2012р.

Крім того, 23.03.2007р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області - Продавець та Приватним підприємцем ОСОБА_2 - Покупець укладено Договір №1100 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, що підлягає продажу шляхом викупу (далі по тексту - Договір купівлі-продажу),

Згідно п. 1.1. Договору, Продавцем передано у власність Покупцю нежитлове приміщення НОМЕР_1 другого поверху, площею 18,7 кв.м., що складає 7/1000 частки Літ.А.-5, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем за період: листопад 2010 року - листопад 2012 року було відпущено теплову енергію Відповідачу на загальну суму 4534,54 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії по особовому рахунку Відповідача № 203395 (копії рахунків та актів з доказами направлення залучені до матеріалів справи, а.с. 25-73 том. І), а саме:

- 2010 рік: листопад - 215,69 грн., грудень - 250,46 грн.

- 2011 рік: січень - 302,72 грн., лютий - 296,93 грн., березень - 251,22 грн., квітень - 152,87 грн., травень - 20,05 грн., червень - 20,05 грн.; липень - 20,05 грн., серпень - 20,05 грн., вересень -20,05 грн., жовтень - 176,20 грн., листопад - 390,76 грн., грудень - 399,08 грн.;

- 2012 рік: січень - 497,69 грн., лютий - 571,00 грн., березень - 429,60 грн., квітень - 65,63 грн., жовтень - 57,42 грн., листопад - 377,12 грн.

Позивач звертався до Відповідача з вимогою вих. №05/2265-юр від 14.11.2012р. про погашення заборгованості за теплову енергію (а.с.109 том І), однак Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Листами вих. № 09/1635 від 04.12.2012 р. та вих. № 439/09 від 04.04.2013 р., Позивач повторно цінним листом з описом направив Відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2012 р.

Однак, Відповідач акт приймання-передачі теплової енергії не погодив та не повернув Позивачу, суму боргу не сплатив.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з Відповідача 4534,64 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Відповідно до Пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи зі змісту Закону України «Про теплопостачання» (ст. 2 Закону), він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», надалі - Закону). Таким є позивач у справі.

Відповідно до Закону України «Про природні монополії» Концерн «Міські теплові мережі» відноситься до суб'єктів природної монополії.

Основним предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподіл теплової енергії для підігріву житла і побутових потреб населення, підприємств, організацій і її збут.

Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», Концерн не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості.

Відповідно до Законів України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 теплова енергія може споживатись лише на підставі договору.

Статтею 24 Закону визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У статті 179 Господарського кодексу України закріплено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У спірний період (листопад 2010 р. - листопад 2012 р.) споживач свого обов'язку щодо укладення договору не виконав; договору купівлі-продажу теплової енергії з Концерном «МТМ» укладено не було.

Посилання Відповідача на те, що рахунки за поставлену теплову енергію отримувалися Комунальним підприємством «РЕПОГ» від Концерну «МТМ» та спрямовувалися до власників та орендарів приміщень гуртожитку спростовується листом КП «РЕПОГ» на адресу Концерну «МТМ» за вих. № 2501 від 21.12.2010р. про відмову у прийнятті рахунків за поставлену теплову енергію (а.с. 111-112 том І).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно долучених до матеріалів справи актів приймання-передачі теплової енергії у період з листопада 2010р. по листопад 2012 р. Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 534,64 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою оплатити заборгованість та надсилав рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2012 р.

Відповідач надіслані йому акти не підписав, спожиту без договору теплову енергію не оплатив, направлені на його адресу Вимоги про сплату, залишив без задоволення.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що Відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або що відповідач ці послуги не отримував.

Натомість в матеріалах справи містяться:

- лист вих. №1999 від 22.10.2010р. про включення опалення в будинку 37 по вул. 40 років Радянської України з 11.10.2010р. (а.с. 102 том І);

- лист МКП «Основаніє» вих. №28 від 16.01.2013р. про те, що в опалювальні періоди 2010-2011р.р. та 2011-2012р.р. теплова енергія до гуртожитку за адресою вул. 40 років Радянської України, 37 постачалася в повному обсязі (а.с. 108 том. І).

На підтвердження своїх заперечень щодо якості наданих послуг з постачання теплової енергії у період, за який стягується заборгованість, Відповідачем надано лише Акт КП «ВРЕЖО №13» від 25.02.2012р. (а.с. 149 том І).

В листі МКП «Основаніє» вих. №28 від 16.01.2013р. зазначено, що перевіркою журналів реєстрації скарг та заяв за період з 01.11.2010р. по 28.12.2012р. від Орендаря ПП ОСОБА_2 відносно незадовільної якості теплової енергії до КП «РЕПОГ» не надходило.

Слід зазначити, що пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р. передбачено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Однак відповідач цією можливістю не скористався, відключення від мереж централізованого опалення згідно з визначеним законодавчими актами України порядком, не здійснив.

Також, слід відзначити, що властивості теплової енергії зводяться до наступного:

1) теплову енергію неможливо накопичувати у значній кількості і зберігати;

2) процес виробництва теплової енергії, як правило, неперервний і невід'ємно пов'язаний як з її транспортуванням, так і з споживанням;

3) теплова енергія при передачі споживається і не може бути повернена.

Статтею 387 Цивільного Кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка безпідставно, без відповідної правової підстави, володіє цим майном.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно потерпілому.

Згідно ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що бездоговірне споживання відповідачем теплової енергії за рахунок централізованого опалення є порушенням вимог чинного законодавства з боку Відповідача (Споживача), а тому вартість теплової енергії, безпідставно отриманої відповідачем, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна відповідно до положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Таким чином, враховуючи порушення Відповідачем вимог чинного законодавства щодо укладення з теплопостачальною організацією відповідного договору у спірний період та оплати вартості отриманої теплової енергії, а також вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 4 534,64 грн. обґрунтованими та доведеними.

Відповідачем належних доказів на спростування вимог Позивача не надано.

Позов задовольняється у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міського комунального підприємства «Основаніє» про стягнення 4 534,64 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реквізити) на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, код ЄДРПОУ 32121458) 4 534 (чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 64 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23.12.2013р.