Постанова № 36338771, 20.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа № 823/3849/13-а

09 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати пені, -

встановив:

02.12.2013р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області, в якій ставить питання про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати пені в сумі 98 грн. 26 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до органів Пенсійного Фонду України. Відповідач не сплатив визначену суму пені в розмірі 98 грн. 26 коп. у встановлені законом терміни, тому позивач просив стягнути суму заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, виклавши в позовній заяві клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника УПФУ в Монастирищенському районі Черкаської області.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_1, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як фізична особа - підприємець 30.08.2010р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та зареєстрований в Пенсійному фонді, а тому є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 ст.67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі: Закон №1058-ІV) є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Відповідно до ст.18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбали спеціальний торговий патент), є страхувальниками.

Стаття 15 Закону №1058 визначає, що страхувальники, зазначені у ст. 14 вказаного Закону, є платниками страхових внесків.

Підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону №1058 передбачено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно ч. 4 та ч. 6 ст. 20 Закону №1058 передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Пункт 2 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені Правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату.

Правом застосування до платників страхових внесків фінансових санкцій та пені, відповідно до п.6 ч.1 ст.64 Закону №1058-ІV, наділені територіальні органи Пенсійного фонду.

УПФУ в Монастирищенському районі Черкаської області встановлено, що за період з 21.07.2011р. по 18.02.2013р. страхові внески відповідачем своєчасно сплачені не були.

Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначеної норми Закону, за порушення строків сплати страхових внесків, відповідачу нарахована пеня в сумі 98 грн. 26 коп., за період з 21.07.2011 року по 18.02.2013 року, про що винесено рішення №20 від 08.07.2013р.

Дане рішення відповідачем отримано, що підтверджується відміткою про вручення поштового повідомлення від 15.07.2013р. Рішення про нарахування пені відповідачем не оскаржувалося.

Відповідно до ч.13 ст.106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9, 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Як вбачається з наведених норм, що підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому зобов'язаний сплачувати штрафні санкції та пеню при існуванні заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, станом на 02.12.2012р. загальна сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 98 грн. 26 коп.

Приймаючи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 98 грн. 26 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 122, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України Монастирищенському районі Черкаської області (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 125, ідентифікаційний код 21366685) заборгованість зі сплати пені у розмірі 98 (дев'яносто вісім) гривень 26 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш