Постанова № 36338768, 24.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 грудня 2013 р. № 820/10582/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

за участю представників сторін:

представника позивача - Чернишова Б.С.

представника відповідача - Гиря В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «Укрпінотерм», звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0001322201 від 21 жовтня 2013 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001322201 від 21.10.2013р., яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 91289,00 грн. - основний платіж, 45644,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства та винесеним всупереч вимогам діючого законодавства, а тому просить визнати протиправними дії щодо його винесення та скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесене податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпінотерм» взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 12.03.2007 року за №17126 та станом на даний час перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрпінотерм» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Мегаторг 2013» за квітень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 07.10.2013 року за № 820/20-30-22-01/34862614.

Актом перевірки зафіксовані порушення податкового законодавства, а саме: п.п.44.1 ст.44, ст.185, ст. 186, ст. 187, ст. 188 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12,2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями встановлює неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Укрпінотерм» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

На підставі вищевикладеного, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою, штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість за період березень 2013 року на загальну суму 91289 грн.

З акту перевірки вбачається, що висновок про порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України зроблено ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС з урахуванням висновків акту Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківськії області від 30.08.2013 року за № 29/20-11-22-03/38509344 встановлено, що ТОВ «Мегаторг 2013» сформовано податковий кредит з ПДВ за квітень 2013 року за рахунок декількох підприємств до складу яких увійшов Позивач.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за № 0001322201 від 21.10.2013р., яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 91289,00 грн. - основний платіж, 45644,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 25.03.2013 року уклав договір поставки № 25/03 з ТОВ «Мегаторг 2013», згідно якого Продавець (ТОВ «Мегаторг 2013») зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «Укрпінотерм») товар (мінеральні добрива), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами у відповідності товарних накладних, які є невід»ємною частиною вказаного договору.

Відповідно до видаткової накладної №165 від 28.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» поставило Позивачу мінеральні добрива на загальну суму 477 250 грн. 00 коп.

28.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» була видана податкова накладна за реєстровим №107, що була внесена до Реєстру податкових накладних та податкову декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до видаткової накладної №166 від 29.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» поставило Позивачу мінеральні добрива на загальну суму 281 600 грн. 00 коп.

29.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» була видана податкова накладна за реєстровим №108, що була внесена в Реєстр податкових накладних та податкову декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до видаткової накладної №167 від 29.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» поставило Позивачу мінеральні добрива на загальну суму 311 600 грн. 00 коп.

29.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» була видана податкова накладна за реєстровим №109, що була внесена до Реєстру податкових накладних та податкову декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до видаткової накладної №168 від 30.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» поставило Позивачу мінеральні добрива на загальну суму 369 600 грн. 00 коп.

30.03.2013 року ТОВ «Мегаторг 2013» була видана податкова накладна за реєстровим №110, що була внесена в Реєстр податкових накладних та податкову декларацію з податку на додану вартість.

Суд вказує, що відповідно до приписів ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд також вказує, що відповідно до п.1.ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, дані відповідають додаткам 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, а тому і включення до складу податкового кредиту зазначеної суми ПДВ є правомірним та законним, тобто висновок ДПІ в акті перевірки не відповідає дійсності.

Щодо твердження про недійсність угод, укладених між позивачем та його контрагентом , суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Угода між позивачем та його конрагентом за період перевірки була укладена у відповідності до норм чинного законодавства та є такою, що відповідає всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто чинне законодавство встановлює, що визнання правочинів недійсним - це виключна прерогатива суду, а не органів державної влади.

Жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів, оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.

Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів (договорів підряду), укладених позивачем його контрагентом, в Акті перевірки, складеного ДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».

Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про неправомірне винесення податкового повідомлення - рішення.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, суд вказує наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що однією з обставин, за наявності яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкова інспекція є органом державної влади і відповідно її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак дії контролюючого органу з проведення перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом було прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача і які також є предметом цього позову.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином частково обґрунтовані, частково підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області від 21.10.2013 року №0001322201.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" (код 34862614) сплачений судовий збір у розмірі 2669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 26 грудня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко