Рішення № 36336461, 23.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2013 року Справа № 913/3008/13

Провадження №7/913/3008/13

За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ

до відповідача Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 66 400 грн. 00 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Скрипник Г.О., довіреність № 1087-06 від 12.11.2013;

від відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язань за договором в розмірі 40000 грн. 00 коп. та збитків в розмірі 26400 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.12.2013 оголошено перерву до 12.12.2013 на 11-10; у судовому засіданні12.12.2013 оголошено перерву до 23.12.2013 на 12-20.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 110-Ф-10 на послуги з розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці (далі-НПАОП) згідно планів затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (другий етап розроблення та перегляду НПАОП) «Розроблення Правил охорони праці під час виробництва, зберігання водню та роботи з ним» (далі-Послуги), згідно з яким відповідач, мав надати послуги в кількості, обсязі та за цінами в строки, визначені Технічними вимогами і Календарним планом.

Календарним планом строк надання послуг за 3 етапом та послуг за договором в цілому був погоджений сторонами до 01 жовтня 2013 року.

За цим договором позивач сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 26 400,0 грн., проте відповідач не виконав умови договору. Таким чином, позивач вважає суму 26 400,0 грн. збитками.

Пунктом 2 додаткової угоди № 5 від 28.12.2012 до договору сторони передбачили відповідальність за ненадання послуг в повному обсязі в межах строку договору у вигляді штрафу в розмірі вартості договору, яка складає 40000,0 грн.

Також, позивач послався на рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.13 у справі № 913/1389/13 (а.с. 50-52) за позовом позивача, згідно з яким з відповідача було стягнуто 670 грн. 68 коп. пені та 952 грн. 00 коп. штрафу за порушення договірних зобов'язань щодо строків надання послуг, передбачених календарним планом.

Відповідач, Державне підприємство "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв", проти позову заперечує та просить відмовити у позову оскільки вважає, що позивачем не доведено розмір збитків та не визначено порядок їх нарахування; не доведено причинний зв'язок між протиправною поведінкою виконавця та збитками замовника; не доведено які саме збитки позивач зазнав; та не доведено які саме позивач приймав міри для недопущення збитків.

У судовому засіданні 02.12.2013 відповідач заявив клопотання № 310 від 02.12.2013 у якому просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1 тис. грн., виходячи з того, що два етапи ним були виконані належним чином, а щодо 3-го етапу робіт, то строки його виконання були порушені не з вини відповідача, а з вини державних установ, з якими відповідач мав узгодити кінцевий результат робіт за спірним договором, зокрема, Держгірпромнагляду та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Також, в обґрунтування заявлено клопотання відповідач зазначив про те, що стягнення заявленої суми позивачем у повному обсязі спричинить невиплату заробітної плати та масового звільнення працівників, а також спричинить неможливість сплати по науковим пенсіям, податкам та зборів та додав до справи нові докази поважних причин порушення строків виконання робіт за 3-м етапом (а.с. 100-117).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (позивач у справі) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" (відповідач у справі) укладено договір № 110-Ф-10 на послуги з розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці (далі-НПАОП) згідно планів затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (другий етап розроблення та перегляду НПАОП) «Розроблення Правил охорони праці під час виробництва, зберігання водню та роботи з ним» (далі-Послуги) (а.с. 19-20).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених за цим договором, виконавець (відповідач у справі) за завданням замовника (позивача у справі) зобов'язується надати послуги з «Розроблення Правил охорони праці під час виробництва, зберігання водню та роботи з ним.», в кількості, обсязі та за цінами в строки, визначені Технічними вимогами (Додаток 1) і Календарним планом (Додаток 2), які є невід'ємними частинами договору про закупівлю, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю надані послуги, в розмірі та строки, встановленими договором.

Календарним планом строк надання послуг за 3 етапом та послуг за договором в цілому був погоджений сторонами до 01 жовтня 2013 року.

Додатковою угодою № 5 від 28.12.2013 (а.с. 41) сторони узгодили відповідальність за ненадання послуг в повному обсязі в межах строку договору у вигляді штрафу в розмірі вартості договору - п.2.

Згідно п. 4.2 договору приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі по кожному етапу.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна на послуги становить 40000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ - 6666 грн. 67 коп. (додаток 3) а.с. 38.

У зв'язку з порушенням умов договору, позивач направляв на адресу відповідача претензії № 775-05-1 від 18.10.2010 щодо порушення виконання 2 етапу договору та нарахування неустойки у розмірі 160 грн. 55 коп. (а.с. 48); претензії № 1156-06-2 від 15.12.2010 щодо порушення виконання 2 етапу договору та нарахування неустойки у розмірі 463 грн. 73 коп. (а.с. 49) та № 02.10.2013 № 651-06-13 щодо сплати штрафу за прострочення виконання зобов'язання на суму 40000 грн. 00 коп. (а.с. 53).

Позивач сплатив відповідачу 26 400 грн. 00 коп., проте відповідач не надав послуги у строки визначені вищезазначеним договором, у зв'язку з чим, позивач поніс збитки, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду, тобто відповідач зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням позивача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог ст. 846 ЦК України, між сторонами були встановлені строки виконання окремих етапів роботи. Сторонами неодноразово переносились строки виконання кінцевого етапу роботи, тобто фактично всього договору в цілому, та з урахуванням всього цей строк сплинув 01 жовтня 2013 року, про що зазначено в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Норма ч. 2 ст. 849 ЦК України надає право замовнику, якщо підрядник виконує роботу настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідач станом на 01 жовтня 2013 року договір не виконав, послуг в повному обсязі не надав.

В свою чергу, відповідач, намагався вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, що підтверджується відповідним листуванням, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 64-92).

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач відмовився від договору, а представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення про те, що роботи за 3-м етапом ще не сплачені, це підтвердив й представник позивача; більш того, роботи за спірним договором знаходяться на завершальній стадії узгодження з Держгірпромнаглядом, а результати виконання робіт за договором необхідні позивачу.

За таких обставин вимога про стягнення заявлених збитків у розмірі 26400 грн. 00 коп. є такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд виходить з наявних у справі матеріалів, та вважає, що порушення відповідачем строків виконання робіт за спірним договором відбулося з обставин, які є виключними, тому клопотання про зменшення штрафних санкцій підлягає задоволенню.

Також приймаються до уваги ті обставини, що відповідач виконав зобов'язання за договором з надання робіт за двома етапами у повному обсязі, а позивач прийняв ці роботи; відповідачем надані до справи докази того, що він додавав зусиль та вживав заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання за договором (а.с. 64-92), однак це не призвело до позитивного результату, а також інші доводи, які наведені відповідачем у відзиві (а.с. 61-63).

Таким чином, суд зменшує розмір штрафу за порушення зобов'язань за договором в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України в сумі 1720 грн. 50 коп. стягується з відповідача до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, п. 3 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв", 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Гвардійський, 34, ідентифікаційний код 00209102, на користь позивача, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 92/2, ідентифікаційний код 00013764, зменшений судом штраф за порушення зобов'язань за договором в розмірі 1000 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв", 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Гвардійський, 34, ідентифікаційний код 00209102, судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. до Державного бюджету на р/р 31214206783006, МФО 804013, Банк отримувача - ГУ ДКСУ в Луганській області, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір", наказ видати.

У судовому засіданні 23.12.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 25.12.2013.

Суддя В.О. Демидов