Постанова № 36336426, 03.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. Справа № 804/12374/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Букіної Л.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області (далі -Держспоживінспекція, позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якій просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 3075,00 грн. на користь Державного бюджету України.

В обґрунтування позову зазначено, що в наслідок порушення відповідачем норм Закону України «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96) має несплачений штраф у розмірі 3075,00 грн. Відповідачем штраф до Державного бюджету у добровільному порядку не сплачується.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023 (далі - Закон № 1023) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст.1 Закону № 270/96, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно ч. 11 ст. 1 Закону № 270/96 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до ст.16 Закону № 270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Судом встановлено, що спеціалістами Держспоживінспекції в ході здійснення контролю 07.03.2013 року в м. Дніпропетровськ встановлено, що на фасаді магазину по пр. Героїв, 30, розміщена реклама з інформацією розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, про що складено протокол за порушення законодавства про рекламу від 07.03.2013 року.

Справу про порушення законодавства про рекламу розглянуто на засідання 29.03.2013 року за участю відповідача. Під час засідання визначено факт порушення відповідачем ст.16 Закону № 270/96.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.2 ст.27 Закону № 270/96 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами та розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно ч. 4 ст.27 Закону № 270/96 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Згідно копії розрахунку на виготовлення реклами від 24.12.2012 року № 113 вартість розповсюдженої реклами складає 615 грн.

Держспоживінспекцією прийнято рішення від 01.04.2013 року № 76/13 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідно до ч. 4 ст.27 Закону № 270/96 за розповсюдження реклами самостійно та винного в недотриманні встановлених законом вимог змісту реклами у п'ятикратному розмірі вартістю розповсюдженої реклами з порушенням вимог Закона № 270/96, що складає 3075,00 грн. (615,00 грн. * 5= 3075,00 грн.).

Рішення від 29.03.2013 року № 76/ 13 отримано ФОП ОСОБА_1 03.04.2013 року та до суду не оскаржене.

Відповідно до рішення від 29.03.2013 року № 76/13 реклама визнана як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим винесено припис від 03.04.2013 року № 76-9/13 про зупинення розповсюдження реклами «Товари для тварин» на рекламній конструкції за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 30.

Зазначений припис отриманий ФОП ОСОБА_1 04.04.2013 року.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача штрафу в сумі 3075,00 грн., оскільки доказів добровільного погашення сум заборгованості відповідачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3075 (три тисячі сімдесят п'ять) грн. 00 копійок.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Л.Є. Букіна