Ухвала суду № 36336374, 24.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р.Справа № 916/902/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання: Железний Є.О.

учасники процесу:

від ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2, за дов. від 27.05.2013 р. №807.

від Одеської міської ради - представник не з'явився;

від Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради - представник не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року

у справі № 916/902/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 р. прийнято та призначено до розгляду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року по справі №916/902/13.

Під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13 суд апеляційної інстанції встановив наступне.

05.04.2013р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради, третя особа Управління земельних ресурсів Одеської міської ради - про розірвання договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту №27 від 18.08.2011р. з 311.12.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні даного договору позивач розраховував на укладення договору оренди земельної ділянки, який до даного часу не підготовлений Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради.

Рішенням Одеської міської ради №3621-IV від 28.01.2005р. ФОП ОСОБА_1 передано в оренду терміном на 25 років, земельну ділянку площею 0,4134 за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 4 вказаного рішення Одеською міською радою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 замовити в Управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою. До даного часу ФОП ОСОБА_1 договір оренди не підписано та не зареєстровано.

На підставі письмового звернення ФОП ОСОБА_1 було укладено договір резервування (використання) місця розташування об'єкту, розташованого по АДРЕСА_1 - №27 від 18.08.2011р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі.

22.05.2013р. до господарського суду від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову, а саме: неукладання між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою договору оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 впродовж значного часу призвело до суттєвої зміни обставин, якими ФОП ОСОБА_1 керувався під час його укладення, та неможливості реалізації його мети, задля якої він укладався. Це є суттєвою зміною обставин Договору №27 від 18.08.2011р. і підставою для його розірвання (ч. 2 ст. 652 ЦК України).

Також, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка на підставі договору на право тимчасового користування землею від 26.07.2001р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ „Любава" передана на 25 років в користування ТОВ „Любава" і докази розірвання цього договору відсутні.

Позивач також просив розірвати Договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту №27 від 18 серпня 2011 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Одеською міською радою в особі Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, з 31 грудня 2012 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2013р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково. Розірвано договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту, №27 від 18.01.2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою в особі Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради. Стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю та підтвердженністю позовних вимог.

Не погодившись з висновками суду, Одеська міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм матеріального та процесуального права. Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, вирішуючи питання укладення договору на резервування місця розташування об'єкту діяло в межах делегованих йому повноважень, визначених в ст. 11 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 12 ЗК України. Договір резервування укладено відповідно до Положення „Про врегулювання земельних відносин та організації землеустрою в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2011р. №1396- VI, який є чинним на даний час, договір було укладено на підставі волевиявлення позивача (ст. 263 ЦК України).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Величко Т.А., судді: Бойко Л.І., Таран С.В.) від 21.10.2013 року рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2013р. у справі № 916/902/13 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 31.05.2013р., апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору в рамках ст. 652 ЦК України, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які призвели до зміни обставин, відсутня.

Позивач не навів доказів в розумінні ст. 33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови.

Господарським судом також не встановлено одночасну наявність чотирьох умов як підставу для дострокового розірвання спірного договору, а тому застосування положень ст. 652 ЦК України зроблено помилково.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що господарський суд не мав підстав для застосування ст. 652 ЦК України при розірванні спірного договору.

10.12.2013 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13.

У зазначеній заяві Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд: постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13 скасувати та у задоволенні апеляційної скарги Одеської міської ради відмовити.

У судове засідання 24.12.2013 р. з'явився представник позивача. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За результатами розгляду матеріалів заяви суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Зокрема, в заяві ФОП ОСОБА_1, наполягаючи на перегляді постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі №916/902/13 зазначає, що останнім отримано лист-відповідь від Управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 22 листопада 2013 року №01-27/7-34-729, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою, не підготовлений до підписання. Тобто, позивач звертає увагу на те, що обставини, викладені у даному листі спростовують раніше надану суду представником Управління земельних ресурсів Одеської міської ради інформацію стосовно готовності вищевказаного договору до підписання та ухилення ФОП ОСОБА_1 від його підписання.

Позивач вказує на те, що дана обставина є нововиявленою та стала відомою лише після отримання листа-відповіді Управління земельних ресурсів Одеської міської ради.

Також, заявником процитовано частину листа Юридичного департаменту Одеської міської ради №2151-К від 19.11.2013 р.: „В свою чергу слід зазначити, що відповідно до змін які відбулися у чинному земельному законодавстві України взагалі не передбачено справляння плати за землю по договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Таким чином, при розгляді питань щодо укладення (розірвання вже укладених) договорів резервування (використання) місця розташування об'єкту з суб'єктами господарювання, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, а також юридичними особами наведеними у статті 282 Податкового кодексу України слід керуватися нормами чинного законодавства України з урахуванням роз'яснень викладених у листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19, в яких зазначається, що у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу."

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Виходячи з системного аналізу змісту ст. 112 ГПК України нововиявленими обставинами є юридичні факти, які передбачені нормами права, зумовлюють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, існували на момент звернення заявника до господарського суду з позовом і під час розгляду справи господарським судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Пунктом 2 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 р. № 17 до нововиявлених обставин віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ст. 652 ЦК України 1. у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином, висновки постанови апеляційного господарського суду від 21.10.2013 стосовно ухилення позивача від підписання договору оренди земельної ділянки спростовуються листом Управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 22 листопада 2013 року №01-27/7-34-729, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, між ФОП ОСОБА_1 та Одеською міською радою, не підготовлений до підписання.

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає, що обставина, на яку посилається заявник є нововиявленою, оскільки її було виявлено після прийняття постанови апеляційним господарським судом від 21.10.2013, вона є істотною для вирішення спору та спростовує факти, які було покладено в основу зазначеної постанови суду.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи закону, суд апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 112-114, ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13- задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 916/902/13 - скасувати.

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2013 р. у справі №916/902/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.Т. Пироговський