Ухвала суду № 36336084, 14.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"14" січня 2013 р. Справа № 0670/1514/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" жовтня 2012 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про скасування постанови про застосування фінансової санкції

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій на суму 1700,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що до нього не можуть бути застосовані вимоги абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки він хоч і зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, проте будь - якою підприємницькою діяльністю, в тому числі і діяльністю у сфері автомобільного транспорту, пов'язану з наданням послуг по перевезенню пасажирів, не займається.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та йому на праві власності належить автомобіль "Мерседес -Бенц" р/н НОМЕР_1. Постановою відповідача №129430 від 08.02.2012 року до позивача застосована фінансова санкція у розмірі 1700 грн. на підставі абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначена постанова була винесена за наслідками перевірки, яка була здійснена 13 січня 2012 року, під час якої виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з нерегулярних пасажирських перевезень, а саме, без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (без ліцензійної картки на транспортний засіб, документу, що засвідчує проходження водієм передрейсового медичного огляду та технічного огляду, договору з замовником транспортних послуг, полісів обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті у водія та пасажирів).

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що згідно абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується санкція за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 3 вказаного Закону, сфера дії цього Закону регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 29 Закону передбачено, що автомобільним перевізником та автомобільним само зайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Разом з тим, зі змісту ст. 60 зазначеного Закону зокрема вбачається, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт настає саме до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення відповідних документів.

Таким чином позивач хоч і зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте, діяльністю у сфері автомобільного транспорту, пов'язану з наданням послуг по перевезенню пасажирів, на момент виявлення відповідачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, не займався. Такий вид діяльності позивача як "Надання інших комерційних послуг", виключає можливість здійснення діяльності у сфері надання послуг по перевезенню пасажирів, що потребує отримання спеціальних дозволів та ліцензій.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення посадовими особами відповідача перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу , що належить на праві власності позивачу, вказаний автомобіль був переданий в оренду. Вказане підтверджується договором оренди автомобільного засобу від 19 серпня 2011 року, укладеного між позивачем та іншою особою. Зі змісту вказаного договору вбачається, що за домовленістю сторін, зазначений транспортний засіб буде використовуватись орендарем для здійснення ним перевезення пасажирів ( п.1.2 Договору). Термін оренди транспортного засобу становить з 19 серпня 2011 року до 19 серпня 2014 року (п. 3.1 Договору).

Отже, із врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку не вбачається порушень позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідача є непереконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області пр-кт Перемоги,14,м.Київ,01135