Постанова № 36335733, 23.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 914/2548/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" (надалі ТзОВ "Енергія-Новий Розділ") за № 26-09/13-01 від 26.09.2013р. (вх. № 05-05/2063/13 від 01.10.2013р.) та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") б/н від 26.09.2013р. (вх. № 05-05/2132/13 від 10.10.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2013р.

у справі № 914/2548/13

за позовом: ПАТ "НАК "Нафтогаз України"

до відповідача: ТзОВ "Енергія-Новий Розділ"

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 547361,24 грн.,

за участю:

від позивача: Бережко С.І. - представник (довіреність № 14-65 від 22.03.2013р.);

від відповідача: Біла О.В. - представник (довіреність № 09-12/13 від 09.12.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.09.2013р. у справі №914/2548/13 (суддя Долінська О.З.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 73866,25 грн. - пені, 29546,49 грн. - 3% річних, 19828,33 грн. - інфляційних втрат, 339684,57 грн. - штрафу та 10735,84 грн. судового збору. Відмовлено в решті позовних вимог та в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов укладеного між сторонами договору та передав відповідачу природній газ на загальну суму 16550268,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання природного газу за жовтень 2011 року-грудень 2012 року. Однак, в порушення умов договору відповідач невчасно здійснював оплату отриманого природного газу. Станом на 18.05.2013р. ним погашено заборгованість по сумі основного боргу за використаний природний газ. За невчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та договору нарахував відповідачу до стягнення: 153815,09 грн. - пені, 23098,55 грн. - інфляційних втрат, 30763,02 грн. - 3% річних, 339684,58 грн. - 7% штрафу, загалом - 547361,24 грн. Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 147732,49 грн. - пені, 29546,49 грн. - 3% річних та 19828,33 грн. - інфляційних втрат. З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат для позивача і виникло через заборгованість населення, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником - повне погашення суми основного боргу, майновий стан сторін та їх інтереси, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд частково задоволив клопотання відповідача про зменшення пені та зменшив розмір заявленої до стягнення пені на п'ятдесят відсотків, стягнувши з відповідача 73866,25грн. пені. В задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення відмовлено з тих підстав, що викладені у ній доводи не мають достовірного характеру та ґрунтуються на припущеннях відповідача, заявником не подано суду письмових доказів, які б підтверджували можливість отримання доходів в майбутньому.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2013р. у справі №914/2548/13 в частині зменшення розміру пені на 73866,24 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 73866,24 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Вказує, що при прийнятті рішення в оспорюваній частині місцевий господарський суд порушив та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, а також неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Звертає увагу на те, що Вищий господарський суд України, щонайменше в 17 постановах дійшов висновку, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки. Стверджує, що при розгляді даної справи суд першої інстанції дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін конкретного зобов'язання та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що спричинило порушення ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. Вказує, що відповідач не надав жодних належних доказів щодо винятковості обставин, за наявності яких суд має право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню з боржника.

Відповідач в апеляційній скарзі вважає, що господарський суд Львівської області неповно з'ясував обставини, які мають істотне значення для даної справи, а також невірно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Звертає увагу на те, що підставою даного позову є невчасне здійснення ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" оплати отриманого природного газу. Однак, станом на 18.05.2013р. товариство повністю погасило заборгованість за використаний природний газ. Категорично не погоджується з розмірами нарахованих позивачем штрафних санкцій, а саме: пені, 3% річних, інфляційних втрат та 7% штрафу. Вказує, що суми штрафних санкцій є завищеними. Покликається на те, що Товариство перебуває у критичній фінансово-економічній ситуації з незалежних від нього обставин. Стверджує, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є надмірно великим порівняно із збитками позивача та може суттєво зашкодити нормальному функціонуванню підприємства у сфері житлово-комунальних послуг. Вважає за доцільне значно зменшити розмір грошового стягнення, враховуючи те, що порушення відповідачем зобов'язання не спричинило значних матеріальних збитків позивачу і виникло не з вини ТзОВ "Енергія-Новий Розділ", а у зв'язку із заборгованістю населення. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2013р. у справі № 914/2548/13.

ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" в запереченні на апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується з доводами скаржника про те, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, оскільки суд врахував всі доводи сторін та докази, які були подані сторонами на обґрунтування своїх позицій, зокрема те, що на момент подання позовної заяви відповідач повністю виконав свої зобов'язання щодо оплати енергоносіїв. Крім того, вказує, що причинами несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем став факт невідшкодування з місцевого бюджету різниці між встановленим розміром тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Стверджує, що позивач не надав належних доказів понесення збитків, спричинених саме несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Позивач не надав витребуваного судом письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу ТзОВ "Енергія-Новий Розділ".

Присутній в судовому засіданні представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" та задоволити апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги, заперечення на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського Львівської області від 16.09.2013р. у справі №914/2548/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 29/09-11-БО від 29.09.2011р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (далі - газ) для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (а.с.16-21, т.1).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 2340 тис.куб.м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

В пункті 5.1 договору вказано, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Відповідно до п. 5.2 договору загальний розмір ціни за 1000 куб.м. природного газу та послуги з його транспортування становить 4042,76 грн. з ПДВ.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів (п. 5.3 договору).

Згідно п. 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Пунктом п. 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

В пункті 9.1 договору зазначено, що у разі виникнення спорів (розбіжностей) за цим договором спір передається на вирішення в господарські суди України і розглядається в установленому порядку згідно з чинним законодавством України.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Додатковою угодою № 1 від 30.09.2011р. сторони погодили викласти п. 5.2 статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3382,00грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3382,00грн, крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. Решта умов цього договору залишились незмінними та обов'язковими для виконання сторонами (а.с.22, т.1).

11 жовтня 2011 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору на купівлю-продаж природного газу, за умовами якої виклали п. 5.2 статті 5 "Ціна газу" у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3382,00грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3382,00 грн, крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто-газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 52,45грн., разом з ПДВ - 314,70 грн. Решта умов цього договору залишились незмінними та обов'язковими для виконання сторонами (а.с.23, т.1).

Додатковою угодою № 3 від 19.01.2012 р. до договору на купівлю-продаж природного газу від 29 вересня 2011 року № 29/09-11-БО сторони погодили нову редакцію п. 5.2 статті 5 "Ціна газу", а саме: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3509,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3579,18 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 305,60грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ до тарифу на транспортування газу - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3945,90 грн. Решта умов цього договору залишились незмінними та обов'язковими для виконання сторонами (а.с.24, т.1).

Договір на купівлю-продаж природного газу № 29/09-11-БО від 29.09.2011р. та додаткові угоди до нього підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов даного договору.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені акти приймання-передачі природного газу: № 6львБО від 31.10.2011р. на суму 44190,34 грн., № 7львБО від 31.10.2011р. на суму 134539,60 грн., б/н від 30.11.2011р. на суму 314827,99 грн., б/н від 31.12.2011р. на суму 418449,03 грн., б/н від 31.01.2012р. на суму 788627,57 грн., б/н від 29.02.2012р. на суму 434088,46 грн., б/н від 31.03.2012р. на суму 543764,75 грн., б/н від 30.04.2012р. на суму 276252,46 грн., б/н від 31.05.2012р. на суму 39380,09 грн., б/н від 30.06.2012р. на суму 39537,91 грн., б/н від 31.07.2012р. на суму 46710,59 грн., б/н від 31.08.2012р. на суму 46524,13 грн., б/н від 30.09.2012р. на суму 46477,50 грн., № 2-09львБО від 26.11.2012р. на суму 2055643,77, б/н від 27.11.2012р. на суму 2804985,19 грн., б/н від 30.11.2012р. на суму 3732283,74 грн. та б/н від 31.12.2012р. на суму 4783985,36грн., які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року природного газу на загальну суму 16550268,48 грн. згідно договору на купівлю-продаж природного газу № 29/09-11-БО від 29.09.2011р. (а.с. 25-40, т.1; 105, т.2).

В порушення договірних зобов'язань відповідач невчасно розраховувався за отриманий від позивача природній газ.

Проте, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що станом на момент звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом, відповідач повністю погасив суму основної заборгованості за отриманий природний газ (а.с.45-48, 154-218, т.1).

28.05.2013р. позивач надіслав відповідачу письмову вимогу за № 26/2-50-13 від 28.05.2013р., в якій зазначив, що у зв'язку з порушенням покупцем зобов'язань по договору в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за природний газ, спожитий у вересні-грудні 2012 року, продавцем здійснено нарахування штрафних санкцій у відповідності до п. 7.2 договору. Вимагав сплатити протягом 3 днів з моменту отримання даної вимоги нараховані штрафні санкції на загальну суму 493499,66 грн. (а.с.41-44, т.1).

Відповідач залишив без відповіді та задоволення вищевказану вимогу позивача, що слугувало підставою звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до місцевого господарського суду з даним позовом

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 29.09.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 29/09-11-БО (з урахуванням додаткових угод до нього).

На виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу № 29/09-11-БО від 29.09.2011р. позивач в період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року (включно) передав відповідачу природний газ на загальну суму 16550268,48 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами приймання-передачі природного газу, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Відповідач невчасно розраховувався за отриманий від позивача природній газ, однак станом на 18.05.2013р. повністю погасив суму основної заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу № 29/09-11-БО від 29.09.2011р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позовних вимог (3% річних та інфляційних), позивач нарахував відповідачу за період з 15.10.2012р. по 11.02.2013р. 3% річних в сумі 30763,02грн. та 23098,55 грн. втрат від інфляційних процесів за період з 16.11.2012р. по 15.01.2013р.

Частиною 5 статті 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день

Суд апеляційної інстанції (враховуючи ч. 5 ст. 254 ЦК України та п.6.1 договору) погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач безпідставно не врахував при розрахунках позовних вимог зменшення суми боргу на суму платежу, здійсненого відповідачем в день проплати (1 день), та констатує, що фактично підлягає до стягнення з ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 29546,49 грн. - 3% річних та 19828,33 грн. - інфляційних втрат.

При розгляді вимоги про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та 7% штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання колегія керується наступним:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій за договором № 29/09-11-БО від 29.09.2011р. розмір пені за несвоєчасну оплату відповідачем отриманого природного газу складає 153815,09 грн. (за період з 15.10.2012р. по 11.02.2013р.) та 339684,58 грн. - 7% штрафу за прострочення понад 30 днів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 % штрафу в розмірі 339684,57 грн. та часткове задоволення позовних вимог щодо пені, стягнув з відповідача на користь позивача 73866,25 грн. - пені.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд при проведенні перерахунків заявленої позивачем до стягнення суми пені правомірно врахував положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, зменшивши розмір заявленого до стягнення боргу на суму платежу, здійсненого відповідачем в день проплати (1 день) та зазначив, що до стягнення з відповідача підлягає 147732,49 грн.

Крім того, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру пені та стягнення її з відповідача в сумі 73866,25 грн., що становить 50 % від належної до стягнення суми пені, є законним та обґрунтованим, враховуючи наступне:

29.07.2013р. відповідач подав в суд першої інстанції клопотання за № 29-07/13-02 від 29.07.2013р. про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (а.с.91, т.1).

Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно частково задоволив клопотання відповідача про зменшення пені та зменшив розмір пені, що підлягає до стягнення, пославшись на ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, при цьому, обґрунтовано взявши до уваги повне погашення відповідачем боргу, важке фінансове становище ТзОВ "Енергія-Новий Розділ", стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які також компенсують збитки позивача.

Аналогічною є правова позиція Верховного суду України в постанові від 26.01.2010р. у справі № 42/283.

Одночасно, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі за № 03/09-13/2 від 03.09.2013р. (а.с.219, т.1), з огляду на таке:

В силу вимог ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зі змісту клопотання вбачається, що наведені в ньому доводи не мають виняткового характеру та не можуть бути покладені в основу рішення суду про відстрочку виконання даного судового рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам у справі, тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг слід покласти на скаржників згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2013р. у справі №914/2548/13 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Хабіб М.І.