Рішення № 36335719, 16.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р. Справа № 916/3297/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Плюс"

про стягнення 5 418,41 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Дерев'янко О.С., довіреність № 130 юр/Д-371/2012 від 18.12.2012 року

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовної заявою про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Плюс" 5 418,41 грн., де 1 698,31 грн. - пеня, 3 332,70 грн. - штраф, 387,40 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2013р. позовну заяву (вх.№4960/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/3297/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заява відповідача про припинення провадження у справі (вх.№37965/13 від 12.12.2013р.) судом не задоволена, з підстав її необгрунтованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 47 610,00 грн. припинено.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13 червня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Плюс" (Замовник) було укладено договір про надання послуг №КО-ОД-18/13, згідно умов п.1.1. якого, Виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах даного Договору, на території сільськогосподарських угідь Замовника останньому надати послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п.1.3. Договору загальний обсяг по збиранню врожаю складає 500 (п'ятсот) га.

Як вбачається зі змісту п.3.1. Договору вартість послуг по збиранню врожаю за 1 (один) зібраний гектар зазначається в п.1.2. Договору. Вартість послуг за 1 зібраний гектар та/або обсяг надання послуг можуть бути змінені за домовленістю Сторін, про що вони укладають відповідну Додаткову угоду. Укладення такої угоди є правом, а не обов'язком Сторін.

Із змісту п.3.4. Договору вбачається, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту.

У відповідності до п.5.2. Договору за прострочення оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п.7.1. Договору).

На виконання умов вищенаведеного договору позивач надав відповідачу послуги зі збирання врожаю сільськогосподарських культур на загальну суму 174 850,00 грн., про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками - акти здачі прийняття робіт (надання послуг) №6172 від 19.07.2013р. на суму 145 470,00 грн. та №5771 від 08.07.2013р. на суму 29 380,00 грн., проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг виконав частково в сумі 127 240,00 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 47 610,00 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено 47 610,00 грн. боргу, про що свідчить відповідна банківська виписка та копії платіжних доручень №226 від 10.12.2013р. на суму 27 610,00 грн. та №313 від 21.11.2013р. на суму 20 000,00 грн.

Безпідставна відмова відповідача від сплати вартості отриманих послуг за договором про надання послуг №КО-ОД-18/13 від 13.06.2013р. і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Плюс" 387,40 грн. 3% річних, 1 698,31 пені, 3 332,70 грн. 7 % штрафу.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до повернення за договором про надання послуг.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 387,40 грн., суд встановив, що він здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано 3 % річних наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів29380.0014.07.2013 - 24.07.2013113 %26.56174850.0025.07.2013 - 27.08.2013343 %488.62142610.0028.08.2013 - 19.09.2013233 %269.59122610.0020.09.2013 - 11.10.2013223 %221.7197610.0012.10.2013 - 14.10.201333 %24.0747610.0015.10.2013 - 04.11.2013213 %82.18

Отже загальна сума 3% річних за самостійним розрахунком суду складає 1 112,73 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір 3% річних заявлено в меншому розмірі, в сумі 387,40 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 387,40 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки29380.0014.07.2013 - 24.07.2013117.0000 %0.038 %*123.96174850.0025.07.2013 - 12.08.2013197.0000 %0.038 %*1274.25174850.0013.08.2013 - 27.08.2013156.5000 %0.036 %*934.13142610.0028.08.2013 - 19.09.2013236.5000 %0.036 %*1168.23122610.0020.09.2013 - 11.10.2013226.5000 %0.036 %*960.7297610.0012.10.2013 - 14.10.201336.5000 %0.036 %*104.3047610.0015.10.2013 - 04.11.2013216.5000 %0.036 %*356.10

Отже загальна сума пені за самостійним розрахунком суду складає 4 921,69 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати отриманих послуг заявлено в меншому розмірі, в сумі 1 698,31 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 1 698,31 грн.

Перевіривши розрахунок 7% штрафу сумі 3 332,70 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі, тобто в сумі 3 332,70 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Плюс" на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 387,40 грн., сума пені в розмірі 1 698,31 грн., сума 7% штрафу в розмірі 3 332,70 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Плюс" (66800, Одеська обл., Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Калініна, буд. 64, код ЄДРЮОФОП 26542626) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (01033, Київська обл., м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, код ЄДРЮОФОП 377002357) 387 (триста вісімдесят сім) грн. 40 коп. 3% річних, 1 698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 31 коп. пені, 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 70 коп. 7% штрафу., 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 23.12.2013р.

Суддя Цісельський О.В.