Рішення № 36335685, 23.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 922/4325/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інетрпайп - Україна", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", м. Харків про стягнення 140911,51 грн. за участю предстанвиків сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Стасєва Т.М., за довіреністю від 11.11.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інетрпайп - Україна" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача боргу 131 908,00 грн., пені в сумі 7 294,51 грн., 3% річних в сумі 1 709,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 818,22 грн., посилаючись на укладення між сторонами договору №У402/2010 від 01.12.2010 року та поставку відповідачеві товару у період з 09.02.2011 року по 26.04.2013 року на загальну суму 6 805 615,04грн., про те як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару здійснив частково в сумі 6 673 707,04 грн., неоплаченою залишилась заборгованість на суму 131 908,00 грн., в зв'язку з чим, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2013 року порушено провадження у справі №922/4325/13, розгляд справи призначено на 11.11.2013 року.

У зв`язку з хворобою судді Буракової А.М. згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 922/4325/13 суддю Попович І.М., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 08 листопада 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2013 року.

26.11.13р. було підписано розпорядження №1572 керівником апарата господарського суду Харківської області яким передбачено, що відповідно до п.3.1.13 "Положення про автоматичну систему документообігу суду призначити повторний автоматичний розподіл справи № 922/4325/13.

26.11.13р. на підставі розпорядження №1572 та відповідно до витягу автоматизованої системи документообігу суду для розгляду справи №922/4325/13 було змінено склад суду та призначено суддю Добрелю Н.С., у зв`язку з хворобою судді Попович І.М.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Приймаючи до уваги абзац 4 п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.

Таким чином, строк розгляду справи 922/4325/13 починається заново, а також спочатку починається перебіг строку вирішення спору.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.11.2013 року представник позивача супровідним листом (вх. № 44050) надав документи, що свідчать про відправлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 23.12.2013 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.12.2013 року від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви (вх. № 47609), в яких відповідач здійснив перерахунок пені та 3% річних, у зв»язку з чим просить суд стягнути з відповідача 131908,00 грн. суму основного боргу, 7216,83 грн. суми пені, 1690,80 грн. суми 3% річних.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.12.2013 року представник позивача надав клопотання (вх. № 47612) про перенесення розгляду справи, у зв»язку з відрядженням представника позивача.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.12.2013 року представник відповідача супровідним листом (вх. № 48081) надав докази сплати основного боргу в сумі 131908,00 грн.

Представник позивача у судове засідання 23.12.2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в повідомленні про дату, час та місце наступного судового засідання від 27.11.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.12.2013 року зазначив про сплату відповідачем суми основної заборгованості в розмірі 131908,00 грн.

Cуд, дослідивши уточнення до позовної заяви, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача Штифурко Ю.І. що діє на підставі довіреності №72 від 06.09.13р. ця довіреність підписана директором ТОВ «Інтерпайп Україна». Зменшення позовних вимог стосується часткової відмови позивача від позовних вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем було здійснено перерахунок суми пені та 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про перенесення розгляду справи, відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та для надання нових доказів тощо).

Клопотання позивача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами. До клопотання не додано жодного доказу, який би підтверджував, що саме особисто представник Штифурко Ю.І. задіяна у відповідній справі і ніхто інший зі штату ТОВ «Інтерпайп Україна» не в змозі захищати права товариства у відповідному процесі. В клопотанні жодним чином не пояснюється з яких підстав представником позивача віддана перевага іншому судовому засіданню всупереч засіданню у даній справі, про яке він був повідомлений завчасно.

Крім того, суд відмовляючи в задоволенні цього клопотання і вважаючи неповажними причини неявки представника позивача у судове засідання, керується ч. 1 ст. 28 ГПК України. Згідно її положень справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання інших представників ТОВ "Інтерпайп Україна" також не надано.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 листопада 2013 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

01.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссервіс" (відповідач) було укладено договір № У 402/2010, у відповідності до умов якого, позивач зобов"язується передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію (товар), номенклатура, кількість, ціна якого вказана у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до даного договору, які є його невід»ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару за даним договором встановлена у гривнях та вказана у додатках до даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору ціна товару визначена на умовах поставки, вказаних у додатках до даного договору.

Відповідно до п. 2.4 договору відвантаження оплаченого товару здійснюється по узгодженій раніше ціні.

Відповідно до п. 2.5 сума даного договору визначається вартістю товару, який поставляється згідно специфікацій, які є невід»ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору товар поставляється на умовах, які вказані у додатках до даного договору.

Згідно п. 3.2 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок відповідача , які надані до 15 числа місяця, який передує місяцю поставки.

Відповідно до п. 3.3 договору строк поставки партій товару зазначається у додатках до даного договору.

Відповідно до п. 3.4 позивач передає відповідачу наступні документи: - рахунок - фактуру; податкову накладну; - сертифікат якості виробника; - товарну накладну, залізничну накладну.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач здійснює розрахунок за поставлений по даному договору товар, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача у порядку та строки, вказані у додатках до даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в якості додатків до вищезазначеного договору було підписано специфікації, в яких зазначено, що відповідач здійснює оплату товару, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості товару на рахунок позивача у наступному порядку: - 30% передплати вартості товару на протязі 3 банківських днів з дати підписання даного додатку; - залишок грошових коштів, які підлягають оплаті, перераховується на протязі 12 банківських днів з моменту відвантаження товару. Момент відвантаження товару визначається датою виписки товарної накладної. Строк поставки товару вказаний у специфікаціях до договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату та поставлено товар на суму 39616,16 грн/, що підтверджується накладною № 1720170 від 09.04.2013 року на суму 166158,00 грн. та накладною № 2147170 від 26.04.2013 року на суму 39450,00 грн., в яких зазначена підстава договір № У 402/2010 від 01.12.2010 року.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженими особами на підставі довіреностей: дов. № 1641 від 08.04.2013 року та дов. № 2010 від 25.04.2013 року.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до суду, відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково на суму 73700,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, що наявні в матеріалах справи (а.с. 30-89).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у нього виникла заборгованість в сумі 131908,00 грн. (основна заборгованість), що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Також як вбачається з матеріалів справи 13.12.2013 року, тобто під час розгляду справи відповідачем було сплачено основну заборгованість в сумі 131908,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

Відповідно до ч. 1 п.1.1. ст. 80ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18 встановлено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, у зв`язку зі сплатою відповідачем основної заборгованості в сумі 131908,00 грн., після порушення провадження по справі, суд вважає за необхідне припинити провадження по справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 1690,80 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 1690,80 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 7216,83 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2. договору за не дотримання відповідачем строків оплати, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування, за кожен день прострочки від вартості товару, строк якого порушений.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 7216,83 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс" (61055, м. Харків, вул. Маршала Батицького буд.4, р/р 26000002331809 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, Код ЄДРПОУ 30428944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-а, р/р 2600530287401 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, Код ЄДРПОУ 33668606) 7216,83 грн. пені, 1690,80 грн. 3% річних та 2818,22 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного богу в розмірі 131908,00 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Добреля Н.С.

922/4325/13