Рішення № 36335619, 19.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4019/13 19.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 33 892,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: Лобода М.А.

від відповідача: Кочмарук М.В.

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька" (надалі-відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 33 892,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору добровільного страхування майна №SME0016515 від 03.07.2012 р. виплатив страхове відшкодування у розмірі 33 892,00 грн. за шкоду, завдану майну страхувальника, яка сталася з вини відповідача. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.03.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 19.03.2013 р. судом оголошувалась перерва до 09.04.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважного представника відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав клопотання про залучення в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна», оскільки останній зможе надати пояснення з приводу страхового випадку та підтверджуючі документи відносно власника ламінату, якому завдана шкода.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав клопотання, в якому просить при призначенні судової експертизи на вирішення експерту поставити наступні запитання:

- Чи були завдані пошкодженням майну за адресою, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, магазин ТОВ «Ай-Солюшинс Україна» конденсатом?;

- Визначити розмір шкоди, завданої ТОВ «Ай-Солюшинс Україна» через забиття фанкойла (системи кондиціонування)?».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 р у справі №910/4019/13 призначено судову експертизу та зупинено провадження на час її проведення.

25.06.2013 р. до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів.

Враховуючи пункт 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», листом від 04.07.2013 р. Господарський суд міста Києва повідомив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз про необхідність повернення матеріалів справи №910/4019/13 до Господарського суду міста Києва для задоволення клопотання експерта та витребування у сторін необхідних матеріалів для проведення призначеної судом експертизи.

14.08.2013 р. матеріали справи № 910/4019/13 надійшли до Господарського суду міста Києва з повідомленням про неможливість дачі висновку з підстав невиконання вимог клопотання судового експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. поновлено провадження у справі № 910/4019/13, розгляд справи призначено на 29.08.2013 р. та зобов'язано сторін надати суду перелік майна (вихідні дані), що пошкоджено внаслідок затоплення приміщення магазину ТОВ «Ай-Солюшнс Україна» за адресою, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.

27.11.2013 р. матеріали справи № 910/4019/13 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком судового експерта №9133/13-42/9134/13-43 від 19.11.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2013 р. поновлено провадження у справі 910/4019/13 та розгляд справи призначено на 12.12.2013 р.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та надав заперечення на позовну заяву, в яких пояснив, що через неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС УКРАЇНА» умов договору №ТЦ/75 від 01.12.2011р., останньому було завдано шкоду. Відсутність вини відповідача також підтверджується висновком судової експертизи №9133/13-42/9134/13-43 від 19.11.2013 р.

Представники від третьої особи у дане судове засідання не з'явились, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить телефонограма (в матеріалах справи).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників від третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Троїцька» (надалі-відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС УКРАЇНА» (надалі - третя особа) був укладений договір № ТЦ/75 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, умовами якого передбачено, що відповідач надає третій особі послуги, зазначені у пунктах 2.1., 2.2. та 2.3. даного договору щодо обслуговування приміщень, допоміжних приміщень та прибудинкової території нежитлового будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 72 (далі - будинок).

Відповідно до п. 4.2. договору третя особа зобов'язується забезпечити допуск та доступ технічного персоналу відповідача для планових та позапланових перевірок комунікацій, які проходять через приміщення третьої особи. При відсутності доступу до приміщення третьої особи з метою проведення перевірки, відповідач не несе відповідальність за будь-які збитки, завдані третій особі у зв'язку з пошкодженням та/або неробочим станом зазначених конструкцій.

Згідно з п. 6.1. договору сторони домовились, що в разі аварійного виходу з ладу систем водо-, електро-, газо-, теплопостачання та/або виходу з ладу конструктивних елементів приміщень третьої особи, відповідач зобов'язується здійснювати ремонт приміщення третьої особи за власний рахунок крім випадків, коли вказані пошкодження приміщення третьої особи виникли з вини третьої особи.

У відповідності з 8 розділом договору строк дії договору з 01.12.2011 до 31.12.2012 р. Закінчення строку дії договору не може бути підставою для невиконання зобов'язань, що мали бути виконані сторонами у період дії договору, але виконання яких було прострочено сторонами.

03.07.2012 р. між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС УКРЇНА» був укладений договір добровільного страхування майна №SME 0016515, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням приміщенням, яке знаходиться в ТЦ «Олімпійський» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), буд. 72.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до положень ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

15.08.2012 р. позивачем отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна» про відшкодування збитку, в якій останній зазначає, що 24.07.2012 р. в м. Києві по вул. Велика Васильківська, 72 відповідальним за відкриття магазину, який орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна», було виявлено протікання системи кондиціювання.

В акті від 26.07.2012 р., який складено комісією у складі: головний енергетик ОСОБА_4 та слюсар-сантехнік ОСОБА_5, зазначено, що даний випадок трапився через забиття фанкойла (системи кондиціювання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 31.07.2012 р., вартість відновлювального ремонту, внаслідок залиття приміщення водою склала 36 392, 00 грн.

04.09.2012 р. позивачем було складено страховий акт № 3000007643, згідно якого, виплата страхового відшкодування складає 33 892, 00 грн.

Відповідно до зазначеного вище звіту та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 33 892, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1000018785 від 04.09.2012 р. та банківською випискою № 3296964 від 04.09.2012 р. (копії - у матеріалах справи).

29.10.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, в якій позивач на підставі п. 6.1. договору № ТЦ/75 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.12.2011 р. просить відповідача здійснити страхове відшкодування, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.11.2012 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування внаслідок протікання системи кондиціювання, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Отже, враховуючи договір № ТЦ/75 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.12.2011 р., позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» страхове відшкодування за завдані збитки у розмірі 33 892, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна» договір № ТЦ/75 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.12.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, а саме, підряду та надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалою суду від 10.09.2013 р. у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення експерта були винесені наступні питання:

- Внаслідок чого відбулося затоплення приміщень магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72?

- Чи відбулося затоплення приміщення магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72 через неналежне обслуговування системи кондиціонування будинку з боку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Троїцька»?

- Який розмір можливих збитків, завданих затопленням приміщення магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС Україна» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72?

З висновку судових експертів Пасько Р. М. та Шкрябтія В. Г. № 9133/13-42/9134/13-43 від 19.11.2013р. вбачається, що за результатами проведеного обстеження встановити причину залиття приміщення магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС УКРАЇНА» що знаходиться у Торговому центрі «Олімпійський» по вул. Велика Васильківська, буд. 72 в м. Києві не вбачається за можливе. Разом з тим, зазначено, що враховуючи акт обстеження від 26.07.2012 р. ймовірною технічною причиною залиття даного приміщення може бути засмічення дренажного каналу фанкойлу системи кондиціонування, що обслуговує приміщення магазину за вищевказаною адресою. За даними акту від 26.07.2012 р. залиття приміщення магазину було ліквідовано після влаштування люків доступу до фанкойлу системи кондиціонування. Таким чином, обстеження та обслуговування системи кондиціонування приміщення магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СОЛЮШНС УКРАЇНА» до моменту залиття не вбачалося за можливе у зв'язку з відсутністю до неї доступу, що відповідно було пов'язано з глухою конструкцією підвісної стелі зазначеного магазину. Розмір можливої матеріальної шкоди, завданої залиттям приміщення магазину на момент проведення дослідження, становить 17 210, 00 грн.

Так, у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, враховуючи висновок судових експертів та п. 4.2 Договору № ТЦ/75 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 01.12.2011 р., суд приходить до висновку, що відповідач не несе відповідальність за збитки, завдані третій особі у зв'язку з пошкодженням конструктивних елементів приміщень, оскільки третя особа до моменту затоплення не забезпечила допуск та доступ технічного персоналу відповідача для планових та позапланових перевірок комунікацій, які проходять через приміщення третьої особи. Відповідно відсутнє цивільне правопорушення з боку відповідача, оскільки не встановлено причинного зв'язку між протиправною поведінкою останнього і збитками позивача та вини відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд визнає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору та проведення судової експертизи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" - відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ - 25395057) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Троїцька" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ - 23711028) - витрат на проведення судової експертизи у розмірі 6 624 (шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.