Ухвала суду № 36335564, 25.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 50240/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Кунащук І.В.;

від відповідача - Павлюк Б.З.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2011р. в адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Бізнес-центр «Підзамче» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.09.2010р. позивач Закрите акціонерне товариство /ЗАТ/ «Бізнес-центр «Підзамче» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням кінцево сформульованих позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Личаківському районі м.Львова № 0002302320/2/10242 від 01.06.2010р., № 0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010р. (Т.1, а.с.4-9, 55-56, 65-73, 195-196).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2011р. позов задоволено; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у Личаківському районі м.Львова, № 0002302320/2/10242 від 01.06.2010р. та № 0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (Т.2, а.с.227-231).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Личаківському районі м.Львова, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заявленого позову (Т.2, а.с.234-236).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою виявлено нецільове використання кредитних коштів, зокрема, кошти в сумі 1024503 грн. були задіяні на ведення діяльності, що не пов'язана з господарською (спрямовані на надання позики фізичній особі та на оплату договорів комісії на придбання будівельних матеріалів). Також протягом 2006-2008 років позивач проводив реконструкцію механоскладального цеху, орендованого у ВАТ «Прикарпатпромарматура», під виставковий центр. Будівля вказаного цеху зведена до 01.01.2004р., виставковий центр введений в експлуатацію в ІІ кварталі 2008 року, через що для цілей податкового обліку позивач повинен був вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку із придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів, що здійснюються за нормами амортизації, які діяли після 01.01.2004р., а також амортизувати витрати на модернізацію вказаного цеху за нормами амортизації, що діяли до 01.01.2004р.

За таких обставин позивачем в порушення вимог п.5.1, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток підприємств у загальній сумі 1151524 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 цього Закону під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 21.09.2009р. - 02.10.2009р. ревізорами ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 410/23-2/32408191 від 14.10.2009р. (Т.1, а.с.15-31).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог п.5.1, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток підприємств за обревізований період на загальну суму 1151524 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002302320/0/25173/10/23-2 від 27.10.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2221362 грн., з яких 1151524 грн. за основним платежем та 1069838 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.14).

За результатами адміністративного оскарження позивачем спірного повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові прийнято рішення про результати розгляду скарги № 4736/10/25- 005/16 від 13.03.2010р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002302320/0/25173/10/23-2 від 27.10.2009р. в частині 154410 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу без задоволення (Т.2, а.с.197-201).

У зв'язку з викладеним відповідачем скеровано на адресу позивача нове податкове повідомлення-рішення № 0002302320/4/6660/10/23-2 від 23.03.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2066952 грн., з яких 1151524 грн. за основним платежем та 915428 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.12).

Рішенням ДПА у Львівській обл. про результати розгляду скарги № 11902/10/25-005/470 від 28.05.2010р. скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002302320/0/25173/10/23-2 від 27.10.2009р. (№ 0002302320/1/625 від 13.01.2010р.) в частині 548 грн. основного платежу з податку на прибуток, та 138 грн. штрафної (фінансової) санкції.

У зв'язку з викладеним відповідачем скеровано на адресу позивача нове податкове повідомлення-рішення № 0002302320/2/10242 від 01.06.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2066266 грн., з яких 1150976 грн. за основним платежем та 915290 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.11).

Дане повідомлення рішення залишене без змін Рішенням ДПА України № 8217/6/25-0115 від 18.08.2010р., за результатами розгляду якого винесено податкове повідомлення рішення № 0002302320/3/20780/10/23-2 від 02.09.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2066266 грн., з яких 1150976 грн. за основним платежем та 915290 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.57).

Задовольняючи заявлений позов і скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що із змісту приписів пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, ч.1 п.1.1 розділу ІІ Перехідні положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слідує, що обов'язковою умовою застосування норм амортизації, які діяли до 01.01.2004р., є понесення платником податку таких витрат (щодо придбання, покращення тощо) до 01.01.2004р.

Сума 61829247 грн. є розміром дооцінки основного засобу - будівлі адміністративного корпусу, що підтверджується висновком про вартість майна від 14.03.2008р., виготовленим ТзОВ «Реноме Груп» та наказом № 02-а від 29.03.2008р. про проведення дооцінки, згідно якого керівником підприємства прийнято рішення на підставі наведеного висновку здійснити часткову дооцінку, внаслідок чого вартість адміністративного корпусу мала б становити 68040827 грн. Таким чином, підприємством помилково до 6211580 грн. дооцінено основний засіб до 68040827 грн. та включено в податковий облік дану суму, внаслідок чого було в ІІ кварталі 2008 року завищено балансову вартість на початок звітного періоду на 61829247 грн. (68040827- 6211580) та амортизовано суму дооцінки одночасно з балансовою вартістю, внаслідок чого амортизаційні відрахування завищені на 772865 грн. за ІІ квартал 2008 року. Однак, вказану помилку позивач самостійно виявив та вийшов на правильну суму початкової балансової вартості, починаючи з ІІІ кварталу 2008 року.

Вказана помилка щодо завищення амортизаційних відрахувань не вплинула на суму валових витрат в Декларації з податку на прибуток підприємств (звітна) за 2008 рік, в яку включається значення рядка 07 (к1) «амортизаційні відрахування». Відтак, дане завищення не вплинуло на значення рядків 08 (об'єкт оподаткування), 17 (сума податку до сплати) Декларації з податку на прибуток підприємств за звітний період 2008 року.

Починаючи з ІІІ кварталу 2008 року, підприємство продовжило амортизувати основні засоби з правильною початковою балансовою вартістю. Наведене підтверджене також в акті перевірки, де зазначено, що наростаючим підсумком за ІІІ квартал 2008 року амортизаційні нарахування на суму індексації не нараховувались.

Відтак, у зв'язку з наведеним вище, та самостійним коригуванням балансової вартості основних фондів групи 1 в ІІІ кварталі 2008 року, донарахування податку на прибуток за 2008 року та штрафних санкцій на підставі норм вказаних в оскаржуваному повідомленні-рішенні є такими, що засвідчують факт подвійного оподаткування, що не відповідає Закону.

Окрім цього, відповідачем не представлено переконливих доказів в доведення факту використання позивачем кредитних коштів в рахунок договорів позики та договорів комісії.

Зважаючи на те, що отримані кредитні кошти використані платником податку за цільовим призначенням згідно умов кредитного договору - на реконструкцію будівлі під виставковий центр - з метою подальшої здачі в оренду даного об'єкта, та зважаючи на те, що основним видом діяльності підприємства є здавання в оренду нерухомого майна, кредитні кошти в сумі 1050000 грн. є такими, що використані у господарській діяльності.

Відтак, суми нарахованих відсотків на вказані кредитні кошти підлягають включенню у валові витрати підприємства на підставі пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче» отримало від ВАТ «Прикарпатпромарматура» будівлю механоскладального цеху в оренду за договором оренди від 28.12.2006р., відповідно до п.1.1 якого позивач отримав об'єкт оренди для проведення ремонту з подальшим використанням під виставковий центр та з терміном оренди до 28.12.2011р. (Т.1, а.с.83-86).

Протягом 2006-2008 років позивач проводив реконструкцію орендованого механоскладального цеху; вказаний цех зведений до 01.01.2004р.; також позивачем був введений в експлуатацію у ІІ кварталі 2008 року виставковий центр. По податковому обліку підприємство вартість реконструкції механоскладального цеху віднесло до основних фондів групи 1 з нормою амортизації 2 відсотки.

Підпунктом 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1-2 відсотки.

Згідно Закону України № 1957-IV від 01.07.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) норми амортизаційних відрахувань, зазначені у ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.

Отже, вирішальне значення для правильності застосування норм амортизаційних відрахувань має саме час понесення витрат на придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Оскільки позивач почав нести витрати на покращення (ремонт) орендованих приміщень після початку дії договору оренди - 28.12.2006р., амортизацію розпочав здійснювати з ІІ кварталу 2008 року (будівлю виставкового центру частково введено в експлуатацію в межах понесених витрат у ІІ кварталі 2008 року), тому до понесених протягом 2006-2009 років правомірно застосовані платником податку норми амортизації, що діяли після 01.01.2004р.

Таким чином, витрати на модернізацію механоскладального цеху під виставковий центр мають амортизуватися за нормами амортизації, що діяли після 01 січня 2004 року.

Звідси, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення амортизаційних відрахувань за ІІІ квартал 2008 року в сумі 94117 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 97942 грн., за І квартал 2009 року в сумі 109526 грн., за ІІ квартал 2009 року у сумі 107341 грн. слід вважати безпідставними.

Окрім цього, ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче» було залучено кредитні кошти за кредитним договором № 859/05-К від 15.08.2007р з цільовим призначенням - інвестиційні цілі фінансування ремонту будівлі механоскладального цеху, що орендований у ВАТ «Прикарпатпромарматура» (Т.1, а.с.74-82).

В рамках цього договору позивачем отримано за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р. кредитних коштів на суму 5645756 грн. Аналіз рахунку 10 «Основні фонди» в кореспонденції з рахунком 15 «Капітальні вкладення» податковим органом встановлено, що із отриманих кредитних коштів на збільшення вартості основних засобів віднесено 4621253 грн., а кредитні кошти в сумі 1024503 грн. використані на ведення діяльності, яка не пов'язана з господарською.

Зокрема, підприємством надавалася поворотна фінансова допомога на користь ОСОБА_4 в сумі 1824806 грн. 92 коп. на підставі угоди № 3 від 03.01.2008р. (повернута 31.12.2008р.) та в сумі 1128400 грн. на підставі угоди № 4 від 06.01.2008р., та на користь ТзОВ «Батон Інвест» в розмірі 1117346 грн. 78 коп. на підставі угоди від 30.12.2008р. (Т.1, а.с.105).

Також позивачем були укладені договори комісії на придбання будівельних матеріалів, а саме з ТзОВ «Амбра» на суму 971495 грн. 41 коп., ТзОВ «Балтімор» на суму 1001600 грн., ТзОВ «Батон-Інвест» на суму 179300 грн. 04 коп., ТзОВ «Паралакс» на суму 198646 грн. 20 коп., ВАТ «Прикарпатпромарматура» на суму 1800000 грн. (Т.1, а.с.107-129).

В рамках вказаних договорів комісії позивачем перераховані кошти комісіонером на придбання будівельних матеріалів.

Якщо платник податку отримує кредит з метою придбання, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту та іншого поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому мають місце дві окремі господарські операції, а саме: перша - отримання кредиту, а друга - придбання або ремонт основних фондів за рахунок залучених коштів. Виплата (нарахування) відсотків за кредитом пов'язана безпосередньо із залученням кредитних коштів і не має відношення до операції з придбання, ремонту основних фондів.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затв. наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000р., придбані (створені) основні засоби зараховуються за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При цьому, фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати». Фінансові витрати - це витрати на проценти та витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Відповідно до Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 415 від 28.04.2006р., собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

При обліковій політиці підприємства, яка передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, до собівартості кваліфікаційного активу відносяться ті фінансові витрати, які безпосередньо пов'язані зі створенням такого активу. При цьому, витрати на створення кваліфікаційного активу включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків. У разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, які пов'язані з цим запозиченням.

Отже, якщо підприємством отримується кредит, що передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням (ремонтом) основних фондів, то виплата процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично здійснені на дату створення таких основних фондів, включається до їх балансової вартості, за умови такої облікової політики підприємства.

Облікова політика ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче» згідно наказів за 2008 та 2009 роки не передбачає капіталізацію фінансових витрат, зокрема, приписами п.2.15 наказу № 01б від 02.01.2008р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» (Т.1, а.с.40-42), та п.2.15 наказу № 01 від 02.01.2009р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» (Т.1, а.с.43-46) встановлено, що відсотки за кредитами слід відносити на витрати в місяці їх нарахування, капіталізацію фінансових витрат не здійснювати.

Відтак, включення до витрат сум нарахованих відсотків за кредитними коштами, використаними в господарській діяльності, є правомірним та відповідає вимогам п 4 вказаного стандарту бухгалтерського обліку, обліковій політиці підприємства та приписам п.5.5.1 пп. 5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно вимог п.5.1, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати на сплату процентів за фінансовий кредит, отриманий для придбання основних фондів, що не включені до переліку витрат, визначених пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються до складу валових витрат відповідно до пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 вказаного Закону.

Окрім цього, детальний аналіз укладеного між позивачем та ПАТ «Промінвестбанк» кредитного договору № 859/05-К від 15.08.2007р. про відкриття мультивалютної кредитної лінії свідчить про те, що кредитні кошти надавалися із наступним цільовим призначенням: погашення кредитної заборгованості у Відділенні «Львівське» ЗАТ «Альфа-банк», а також на інвестиційні цілі - для фінансування ремонту механоскладального цеху ВАТ «Прикарпатпромарматура» під літ-А-3 корпус 01, загальною площею 10038 кв.м (будівля механоскладального цеху отримана в оренду у ВАТ «Прикарпатпромарматура» на підставі договору оренди від 28.12.2006р.).

Водночас умовами п.3.1 кредитного договору встановлено, що кредит надається банком позичальнику в межах сум та термінів, вказаних в п.2.1 кредитного договору, шляхом:

оплати платіжних доручень позичальника безпосередньо з позичкових рахунків, відкритих в філії «Відділення Промінвестбанку в м.Львів», а саме: № 20739331416251/980, № 20739331416251/840, № 20739331416251/978;

шляхом перерахування коштів з позичкових рахунків, відкритих банком в Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Львів» на позичкові рахунки позичальника , відкриті у відділенні Львівське ЗАТ «Альфа-Банк» - для погашення кредитної заборгованості, відповідно до цільового призначення кредиту.

В цілому позивачем отримані протягом 01.04.2008р.-30.06.2009р. від банку кредитні кошти в сумі 5645756 грн.

Згідно акта внутрішнього переміщення основних засобів від 30.06.2008р. та наказу від 27.06.2008р. вартість основних засобів збільшена на 12548915 грн. 10 коп. станом на ІІ квартал 2008 року (введено в дію частину виставкового центру). Відповідно до акта від 30.06.2009р. та наказу № 6 від 29.06.2009р. вартість основних засобів збільшено на суму 4595756 грн. 20 коп. Різниця між отриманими кредитними коштами та сумою, на яку збільшено вартість основних засобів, становить 1050000 грн. (не 1024503 грн. як зазначено в акті перевірки).

Позивачем в підтвердження факту використання коштів в сумі 1050000 грн. у господарській діяльності та за цільовим призначенням надано договір підряду № 17/06 від 17.06.2008р., укладений з ВАТ «Прикарпатпромарматура», на виконання вентиляційних робіт на загальну суму 1050000 грн. (в тому числі ПДВ) з терміном виконання робіт до 31.12.2009р.

На умовах цього договору з кредитних коштів ЗАТ «Бізнес-центр «Підзамче» перерахувало ВАТ «Прикарпатпромарматура» грошові кошти на загальну суму 1050000 грн. згідно банківських виписок від 25.06.2008р. на суму 750000 грн. та від 12.09.2008р. на суму 300000 грн. та листа № 196 від 12.09.2008р. (Т.1, а.с.182-189).

Відповідно до акта виконаних робіт від 31.08.2009р. роботи за договором підряду № 17/06 17.06.2008р. виконані в ІІІ кварталі 2009 року. На вартість робіт в сумі 1050000 грн. збільшено вартість основних засобів згідно акта внутрішнього переміщення основних засобів від 30.09.2009р.

Таким чином, позивачем надані достатні докази про використання отриманих кредитних коштів в сумі 1050000 грн. у своїй господарській діяльності.

Також судом першої інстанції достовірно встановлено, що в рамках договору комісії ТзОВ «Паралакс» № К-4/08 від 12.09.2008р., договору комісії з ТзОВ «Балтімор» № Б-3/08 К від 24.03.2008р., договору комісії з ТзОВ «Батон Інвест» № ДГ-17/07 від 17.07.2008р., договору комісії з ТзОВ «Амбра» № А-8/08 від 10.04.2008р. та договору комісії з ВАТ «Прикарпатпромарматура» № 17/06 від 17.06.2008р., договору позики № 3 від 03.01.2008р., договору позики № 4 від 06.01.2009р., позивач не проводив платіжні операції за допомогою вищевказаних кредитних коштів.

Наведене підтверджується долученими позивачами банківськими виписками по кожному з договорів, довідками з банку, платіжними дорученнями, відповідно до яких кошти за вказаними договорами платник податку перераховував з інших своїх поточних рахунків, відкритих в банках. Відповідачем не надано доказів в доведення факту використання позивачем кредитних коштів в рахунок вказаних договорів позики та договорів комісії.

За таких умов висновки відповідача про завищення валових витрат у сумі 4197171 грн., в тому числі за ІІ квартал 2008 року в сумі 594761 грн., за ІІІ квартал 2008 року в сумі 1193206 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 1390792 грн., за І квартал 2009 року в сумі 450006 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 568406 грн., слід вважати необґрунтованими.

Окрім цього, позивачем в II кварталі 2008 року були нараховані амортизаційні відрахування на суму індексації основних фондів І групи, а саме: за даними платника податку балансова вартість на початок II кварталу 2008 року основних фондів групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків для розрахунку амортизаційних відрахувань складає 68040827 грн. (в т.ч. сума індексації основних засобів даної групи 61829247 грн.). Амортизаційні відрахування за даними платника за II квартал 2008 року по основних фондах групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків складають 850510 гри. та включені підприємством до Розрахунку амортизаційних відрахувань за II квартал 2008 року. Наростаючим підсумком за ІІІ квартали 2008 року (2008 рік) амортизаційні відрахування на суму індексації не нараховані.

При проведенні індексації основних засобів підприємство при одночасному збільшенні балансової вартості основних засобів І групи не понесло витрат на придбання основних засобів даної групи та витрат на самостійне їх виготовлення, а також витрат на проведення будь-якого виду ремонту. Внаслідок чого балансова вартість на початок II кварталу 2008 року основних фондів групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків для розрахунку амортизаційних відрахувань складає 6211580 грн.

Амортизаційні відрахування за даними перевірки за II квартал 2008 року по основних фондах групи 1 з нормою амортизації нижче 2 відсотків складають 77645 грн. (6211580 x 1,25%).

Сума 61829247 грн. була включена бухгалтером підприємства до балансової вартості на початок звітного періоду (II квартал) в рядку Б5 Додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток помилково, що визнається позивачем.

Дана сума є сумою дооцінки основного засобу - будівлі адміністративного корпусу, що підтверджується висновком про вартість майна від 14.03.2008р., виготовленим ТзОВ «Реноме Груп» та наказом № 02-а від 29.03.2008р. про проведення дооцінки, згідно якого керівником підприємства прийнято рішення на підставі наведеного висновку здійснити часткову дооцінку, внаслідок чого вартість адміністративного корпусу мала б становити 68040827 грн.

Таким чином, підприємством помилково дооцінено основний засіб до 68040827 грн. та включено в податковий облік дану суму, внаслідок чого було в ІІ кварталі 2008 року завищено балансову вартість на початок звітного періоду на 61829247 грн. (68040827 - 6211580) та амортизовано суму дооцінки одночасно з балансовою вартістю, внаслідок чого амортизаційні відрахування завищені на 772865 за ІІ квартал 2008 року.

На початок наступного звітного періоду - ІІІ квартал 2008 року - в рядку Б5 Додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2008 року позивачем відкориговано балансову вартість основного засобу та вказано суму 6133935 грн., тобто таку, яка повинна бути згідно розрахунків відповідача, та при умові, якщо б помилково балансову вартість в ІІ кварталі 2008 року не було збільшено. Суму амортизації за ІІІ квартал 2008 року нараховано в розмірі 67013 грн., а амортизаційні відрахування наростаючим підсумком зазначені у сумі 223286 грн.

Платник податку самостійно вийшов на правильну суму початкової балансової вартості, починаючи з ІІІ кварталу 2008 року шляхом:

зменшення суми в рядку Б5 Додатку К1/1 до декларації за ІІІ квартали до 6133935 грн. (від суми початкової балансової вартості за ІІ квартали відмінусовано суму дооцінки 61829247 грн. та суму амортизації за ІІ квартал (6133935 = 68040827 - 61829247 - 77645);

зменшення суми амортизації наростаючим підсумком в рядку Б5 Додатку К1/1 до декларації за ІІІ квартали до 223286 грн. (від суми амортизаційних відрахувань наростаючим підсумком за ІІ квартал (929138 грн.) відмінусовано суму амортизації нарахованої на суму дооцінки (772865 = 61829247 х 1,25 %) та відмінусовано амортизацію на балансову вартість початкової балансової вартості за ІІ квартали, відмінусовано суму дооцінки 61829247 грн. та суму амортизації за ІІ квартал (67013 = 6133935 х 1,25 %); якщо б помилка продовжувалась, то балансова вартість на початок звітного періоду за ІІІ квартали мала б становити 67963182 грн.;

зменшено рядок 07 (к1) декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2008 року до суми 582451 грн. з суми 1005046 грн., що містилася в рядку 07 (к1) декларації з податку на прибуток за ІІ квартали.

За правилом ч.2 п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

На підставі наведеного вказана помилка щодо завищення амортизаційних відрахувань на 772865 грн. за ІІ квартал 2008 року не вплинула на суму валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємств (звітна) за 2008 рік, в яку включається значення рядка 07 (к1).

Починаючи з ІІІ кварталу 2008 року, підприємство продовжило амортизувати основні засоби з правильною початковою балансовою вартістю.

Наведене знайшло своє підтвердження також в Акті перевірки, де зазначено, що наростаючим підсумком за ІІІ квартал 2008 року амортизаційні нарахування на суму індексації не нараховувались.

Відтак, у зв'язку із самостійним коригуванням балансової вартості основних фондів групи 1 в ІІІ кварталі 2008 року, донарахування податку на прибуток за 2008 року та штрафних санкцій на підставі норм, вказаних в оскаржуваному повідомленні-рішенні є такими, що засвідчують факт подвійного оподаткування, що не відповідає вимогам вказаного Закону.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення позивачем спірних сум до валових витрат, а також безпідставність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2011р. в адміністративній справі № 2а-8424/10/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька