Постанова № 36335532, 11.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. № 820/10312/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Дрижанові О.С.

за участю представників сторін

позивача Пономаренко Г.О., Корсун А.І.

відповідача Піскун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металгрупхарків" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення - рішення

встановив:

Позов заявлено до ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в якому позивач ТОВ "Металгрупхарків" просить суд визнати неправомірними дії державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Металгрупхарків" та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000722201 від 21.10.2013 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 114226 грн. та стягнення фінансових санкцій 57 113 грн., винесене керівником Державної податкової інспекції в Московському районі м, Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що податковим органом проведено документальну перевірку з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення № 0000722201 від 21.10.2013 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 114226 грн. та стягнення фінансових санкцій 57113 грн. є протиправним, здійснення господарської діяльності підтверджується наявними у підприємства первинними бухгалтерськими документами

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала та посилаючись на письмовий відзив наданий через канцелярію суду пояснила, що перевірку проведено на законних підставах відповідно до постанови слідчого, висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності підтвердженні актом перевірки контрагента позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання зареєстрований в якості юридичної особи, та перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

У відповідності до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з п. 78.1.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом 10.06.2013р. складено на направлено на адресу підприємства письмовий запит №5850/10/22.2- щодо надання письмових пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Трейдайленд": обставини укладання угод, первинні документи, переміщення-товару та інформацію про перевізника товару, подальше використання ТМЦ (робіт, послуг), акт списання сировини у виробництво тощо. Підставою для направлення вказаного запиту на адресу підприємства стало отримання акту від ДПІ у Печерському районі м. Києва 13.05.2013р. №1616/22-9/38347763 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Трейдайленд" (код ЄДРПОУ 38347763) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2012 по 31.03.2013р. та постанова Управління Служби безпеки України у Харківській області від 19.07.2013р. про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "Металгрупхарків" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по день проведення перевірки

На вказаний запит позивачем надано відповідь від 18.07.2013р. №13/07-13, в якій відмовлено в наданні пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ "Трейдайленд" за період листопад - грудень 2012р. Листом 02.09.2013р. від Служби безпеки України у Харківській області відповідача повідомлено, що первинні документи бухгалтерської звітності що відображають фінансово - господарську діяльність ТОВ "Металгрупхарків" будуть надані ДПІ для проведення перевірки у приміщенні УСБУ в Харківській області, документи щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Трейдайленд", згідно опису документів до протоколу обшуку від 21.08.2013р., відсутні та не вилучалися співробітниками УСБУ в Харківській області.

Внаслідок отримання відмови позивача від надання документів відповідачем 03.09.2013р наказ. №207 та повідомлення від 03.09.2013р. №1436 про дату початку і місце проведення перевірки, які направлені на адресу підприємства засобами поштового зв'язку.

У судовому засіданні як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для проведення перевірки, визначених ст..78 ПК України та відсутності обґрунтованих підстав для направлення запиту. Проте суд не погоджується з правовою позицією позивача з наступних підстав. Дослідивши зміст спірного наказу суд зазначає, що підставою призначення перевірки визначено пп.78.1.1 п.78.1.11 ст..78 ПК України - ненадання платником податків пояснень на письмовий запит податкового органу, та отримання постанови слідчого про проведення перевірки.

Дослідивши зміст запиту податкового органу про надання документів від 10.06.2013 року № 5850/10/22.2.-16 суд приходить до висновку, що останній відповідає вимогам ст.73 ПК України , а отже у підприємства були відсутні підстави для ненадання відповіді на нього.

Суд також зауважує, що згідно ч. 7 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. Відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З огляду на наведені вище обставини, суд робить висновок, що при прийнятті оскаржуваного наказу та проведенні перевірки відповідач у межах та у спосіб визначений дія юси законодавствам, а отже позовні вимоги про визнання неправомірними дій державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківської області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Металгрупхарків" за результатами якої складено акт від 03.09.2013 року № 427/20-34-22-01-05/38160321 є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення рішення від 21.10.2013 року № 0000722201 суд зазначає наступне.

За висновками перевірки відповідачем складено акт №427/20-34-22-01-05/38160321 від 19.09.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки перевірки ТОВ "Металгрупхарків" , яким зафіксоване порушення положень ст..198 п.198.3 п.198.6 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000722201 від 21.10.2013 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 114 226 грн. та фінансових санкцій 57113 грн.

Перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАСУ країни суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

З наявних у справі документів вбачається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Трейдайленд» щодо придбання товарно- матеріальних цінностей

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій з вказаним контрагентом, позивачем подані до суду виписані податкові накладні від 17.12.2012 року № 349,, від 13.12.2012 року № 282, від 04.12.12 № 62, від 13.11.2012 року № 290, від 16.11.201 2рокуи № 380, від 19.11.2012 року № 416,, від 21.11.2012 року № 464, від 23.11.13 № 522, від 28.11.2012 року № 615, дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу Мінфіну від 01.11.2011 № 1379 та ст..201 ПКУ країни, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи листів банків (а.с.93-94) встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт отримання товару та використання його у подальшій діяльності підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними , довіреностями, дефектними актами, актами приймання передачі (а.с.39-40,42-43,45-46,48-49,51-52, 54-55,57-58,60-61,63-64,66-67,69-70,72-73,75-76, 78-92)

Перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до матеріалів договором про надання транспортних послуг, актами виконаних робіт (а.с.111-121)

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з ТОВ «Трейдайленд» та відповідно неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо посилань податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Трейдайленд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2012 року по 31.03.2013 року № 1616/22-9/38347763 від 13.05.2013 року, як підстави встановлення порушень податкового законодавства позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1232; далі за текстом Порядок № 1232), суд доходить до висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають значення лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнаний належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення рішення від 21.10.2013 року № 0000722201, оскільки відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металгрупхарків" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2013 року № 0000722201

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, р/р 31217206784011, код банку 851011, ЄДРПОУ 37999628) на користь ТОВ Металгрупхарків" (код ЄДРПОУ 38160321, м. Харків, пр.50-річчя ВЛКСМ,56, оф.503А) судовий збір у розмірі 857 (вісімсот пятдеся сім) грн.00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 16.12.2013 року

Суддя Зоркіна Ю.В.