Рішення № 36335414, 06.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22241/13 06.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн»Простягнення 28 113,67 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковалевська Ю.О. - дов. № 01/12/13 від 01.12.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» про стягнення 25 557,88 грн. основного боргу та 2 555,79 грн. штрафу за договором поставки продукції № 24/09-1 від 24.09.2012 р.

Ухвалою суду від 21.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.12.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2013 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та докази на підтвердження сплати відповідачем 5 557,86 грн. суми основного боргу.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» (покупець) був укладений договір поставки № 24/09, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором щебеневу продукцію, пісок, а останній зобов'язувався прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.1 договору поставки № 24/09-1 від 24.09.2012 року сторони погодили, що постачальник передає у власність покупцю продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-10, щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 10-20, щебінь фракції 40-40, відсів, пісок річковий.

Умовами п. 3.1 договору встановлено, що ціна продукції є договірною і включає вартість поставки продукції до відповідного пункту призначення та закріплюється сторонами у відповідних накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін.

Умовами п. 6.2 договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюється шляхом перерахування покупцем 100 % попередньої оплати вартості партії продукції.

Відповідно до п. 7.1 договору поставки № 24/09-1 від 24.09.2012 року, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року.

Додатковою угодою до договору поставки № 24/09 від 24.09.2012 р. було продовжено строк дії договору до 31.12.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 24/09-1 від 24.09.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» у період з 31.01.2013 р. до 25.06.2013 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» товар на суму 458 558,30 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких міститься в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару у розмірі 433 000,42 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складала 25 557,88 грн.

09.10.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 09-10/13/1 на суму 25 557,88 грн., яку останній отримав 22.10.2013 р., з пропозицією погасити існуючу заборгованість у найкоротший термін. Зазначена вимога позивача відповідачем залишена без належного на те реагування.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 25 557,88 грн. основного боргу та 2 555,79 грн. штрафу за договором поставки продукції № 24/09-1 від 24.09.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами п. 6.2 договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюється шляхом перерахування покупцем 100 % попередньої оплати вартості партії продукції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей у строк встановлений умовами договору за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим його заборгованість зі сплати основного боргу на момент подання позовної заяви складала 25 557,88 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2013 р. надав платіжне доручення № 3218 від 19.11.2013 р. на суму 5 557,86 грн., з якого вбачається, що відповідачем після порушення провадження у даній справі було сплачено за поставлений товар суму у розмірі 5 557,86 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5 557,86 грн. боргу за поставлений товар підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 20 000,02 грн. боргу за договором поставки продукції № 24/09-1 від 24.09.2012 р.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 8.5 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 2 557,79 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.5 договору поставки № 24/09-1 від 24.09.2012 року встановлено, що за порушення строків і порядку розрахунків за поставлений товар понад 30 календарних днів, покупець додатково повинен сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 2 555,79 грн.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

У випадках застосування статті 80 ГПК України, суд має вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат, тобто про покладення таких витрат або на позивача, або на відповідача у справі.

Об'єктом справляння судового збору згідно положень ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є сам факт подання до суду позовної заяви, за результатами розгляду якої судом вчинені відповідні дії - вирішено питання про порушення провадження у справі, винесено відповідну ухвалу, здійснено повідомлення учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, витребувано у сторін необхідні для розгляду справи документи та інше.

В разі, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами частково було врегульовано внаслідок сплати відповідачем 5 557,86 грн., проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, оскільки часткову сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягнення 5 557,86 грн. боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Чеська, 1/22, офіс 1, код ЄДРПОУ 36925324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комспек-ЛТД» (місцезнаходження: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 62-Б; фактичне місцезнаходження: 02160, м. Київ-160, а/с-91, код ЄДРПОУ 35893292) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 02 коп. основного боргу, 2 555 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп. штрафу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

11.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.