Рішення № 36335275, 23.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2013 Справа № 905/7659/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» (69063, місто Запоріжжя, вулиця Ілліча/Кірова, будинок № 4/40, квартира № 4; код ЄДРПОУ - 32692239)

до публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 05763599)

про стягнення 119 736,93 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Маруфенко О.Є. (довіреність б/н від 10.01.2013)

від відповідача: Савченко Н.М. (довіреність б/н від 02.01.2013)

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» суму заборгованості у розмірі 119 481,60 гривень, три відсотки річних у розмірі 255,33 гривень, а всього 119 736,93 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір № 029/77 від 06 січня 2012 року, додаткову угоду № 12 від 02 серпня 2013 року до договору № 029/77 від 06 січня 2012 року, залізничну накладну № 46017091, акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 81 від 14 вересня 2013 року, рахунок на оплату № 1476 від 09 вересня 2013 року, претензії № 597 від 30 вересня 2013 року № 615 від 08 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 листопада 2013 року.

20 листопада 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву за № 009/юр5/1544, в якому публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» просить відмовити в позові (а.с. 56-58).

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Представник позивача Маруфенко О.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача Савченко Н.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

06 січня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі по тексту - покупець або відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» (далі по тексту - постачальник або позивач) укладено договір № 029/77 (далі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю у встановлені строки товар, вказаний в специфікації № 1, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його вартість в порядку, встановленому цим Договором. Наступні специфікації вводяться в Договір шляхом укладення додаткових угод (пункти 1.1, 1.2 Договору) (а.с. 7-8).

За умовами пунктів 3.1, 3.2, 4.3 Договору оплати здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів від дати поставки товару. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Датою поставки товару вважається дата, що вказана на штемпелі залізничної накладної Шпичкине при поставці залізничним транспортом.

Якість товару має відповідати нормативному документу, вказаному у відповідній специфікації (пункт 5.1 Договору).

Додатковою угодою № 7 від 06 грудня 2012 року до Договору сторонами погоджено продовжити строк дії договору до 31 грудня 2014 року (а.с. 9).

Додатковою угодою № 12 від 02 серпня 2013 року до Договору сторони погодили, що кокс ливарний, поставка якого передбачена специфікацією № 12, має відповідати ТУ У 23.1-32692239-002:2011 (сірка - не більше 1,0 %, зола - не більше 11,5 %, волога - не більше 5 %, фракція - 60 мм і більше) (а.с. 10).

У таблиці № 1 пункту 3.3 ТУ У 23.1-32692239-002:2011 «Кокс кам'яновугільний ливарний. Технічні умови» передбачено, що масова доля шматків розміром менше 60 мм має бути не більше 7 % (а.с. 44-48).

12 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» за залізничною накладною № 46017091 у вагоні № 65299422 поставило на адресу публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» товар - кокс ливарний в кількості 39 200 кг (а.с. 11-12).

Згідно з пунктом 6.1 Договору, приймання товару за якістю проводиться на складі покупця - на підставі оригіналу сертифіката якості виробника. У разі невідповідності товару за кількістю та якістю вимогам Договору, покупець здійснює приймання за участю представника громадськості або із залученням експертної організації. У даному випадку акт, складений за участю представника громадськості або акт незалежної експертної організації, є достатнім та остаточним документом, що визначає фактичну кількість та якість товару.

Зі змісту статті 6 ЦК України випливає, що сторони мають право укласти договір, який відповідає загальним засадам цивільного законодавства, врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

13 вересня 2013 року комісією відповідача за участю представника громадськості Сичанової Олени Олександрівни (посвідчення № 70 від 13 вересня 2013 року) проведено приймання щодо фактичної якості поставленого коксу у вагоні № 65299422, за результатами якого встановлено, що поставлена позивачем продукція не відповідає умовам Договору, вимогам ТУ У 23.1-32692239-002:2011 (доля шматків розміром менше 60 мм перевищує 50 %) та не може бути використана у виробництві, про складено відповідний акт про фактичну якість отриманої продукції № 79 від 13 вересня 2013 року (а.с. 62-64).

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» листом за № 029/6564 від 13 вересня 2013 року запрошувало представника товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» для спільного приймання постановленого коксу у вагоні № 65299422 (а.с. 73).

14 вересня 2013 року комісією відповідача за участю представників позивача - Стуліна Юрія Олександровича, Рябової Ольги Сергіївни (довіреність № 13/09/13 від 13 вересня 2013 року) проведено приймання щодо фактичної якості поставленого коксу у вагоні № 65299422, за результатами якого встановлено та вирішено, що: «при зовнішньому огляді коксу ливарного виявлено, що фракція шматків менше 60 мм складає приблизно 50 %, що не відповідає таблиці № 1 ТУ У 23.1-32692239-002:2011 (кількість шматів з фракцією менше 60 мм не повинно перевищувати 7 %) та умовам специфікації № 12 до договору № 029/77 від 06 січня 2012 року. Кокс ливарний в кількості 39,2 тонн з фракцією шматків менше 60 мм не відповідає умовам поставки. Кокс ливарний в кількості 39,2 тонн з фракцією шматків менше 60 мм не може бути застосований у виробництві та підлягає поверненню постачальнику.»

За результатами сумісного приймання продукції комісією складено акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 81 від 14 вересня 2013 року (а.с. 70-71).

Складений акт підписано представниками позивача з наступними зауваженнями: «представники заводу відмовились від сумісного приймання продукції, а також сумісного відбору проб для проведення експертизи незалежною лабораторією, що передбачено договором № 029/77 від 06.01.2012 та Інструкцією П-7. Представники ПАТ «НКМЗ» відмовились надати необхідний інвентар для сумісного відбору проб, і, відповідно відмовились скласти акт відбору зразків та не дозволили відібрати зразки і винести їх за межі ПАТ «НКМЗ».

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» листом за № 029/6604 від 17 вересня 2013 року повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ», що кокс з вагону № 65299422 буде перевантажено у вагон власного парку (а.с. 72).

19 вересня 2013 року кокс ливарний, що надійшов у вагоні № 65299422 від товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» був перевантажений відповідачем у вагон власного парку № 56731268, про що свідчить відповідний акт (а.с. 162).

На думку позивача, при перевірці фактичної якості поставленого коксу відповідачем не дотримано вимог ДСТУ 5954.4-91 «Кокс. Ситовий аналіз класу крупності 20 мм і більше» щодо порядку відбору проб, проведення аналізу та методу визначення ситового аналізу проби коксу.

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» листом за № 029/7153 від 07 жовтня 2013 року повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» про невідповідність коксу ливарного умовам договору № 029/77 від 06 січня 2012 року, специфікації № 12 від 02 серпня 2013 року, фракційному складу ТУ У 23.1-32692239-002:2011 та відмову від прийняття товару. Пропонувало на виконання пункту 6.2 Договору здійснити заміну товару неналежної якості на якісний (а.с. 68-69).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі неможливості використання товару, постачальник за свій рахунок упродовж 10 днів з дати направлення йому повідомлення щодо невідповідності товару за якістю вимогам, вказаним у специфікації, зобов'язаний на вимогу покупця, замінити товар неналежної якості на якісний та компенсувати покупцю усі понесені витрати та збитки, пов'язані з постачанням неякісного товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» листом за № 615 від 08 жовтня 2013 року виразило незгоду з висновком щодо якості коксу та вимагало терміново сплатити вартість поставленого товару у розмірі 119 481,60 гривень (а.с. 65).

01 жовтня 2013 року публічним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» залучено незалежну експертну організацію - товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасна сертифікація та інспекція» (атестат про акредитацію за № 2Н880 від 28 грудня 2012 року), якою проведено відбір проб коксу ливарного, відвантаженого товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ», про складено акт відбору проби № 886/2.7 від 01 жовтня 2013 року (а.с. 161).

З цього акту також вбачається, що саме товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» є вантажовідправником коксу; зазначено про перевантаження коксу з вагону № 65299422 у вагон власного парку № 56731268.

Складений товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна сертифікація та інспекція» сертифікат відбору проб та випробувань № UA 5313/2013/2.1 від 02 жовтня 2013 року свідчить, що:

- відбір проб проведено згідно з вимогами СОУ МПП 75.160-323:2010 та ДСТУ 322-12-3-95 від партії коксу, завантаженого у вагон № 56731268;

- ситовий аналіз виконано згідно з вимогами ДСТУ 5954.4-91.

Також за результатами випробувань встановлено, що класи крупності коксу ливарного більше 60 мм складає 20,2 %, тобто масова доля шматків розміром менше 60 мм дорівнює 79,8 % (а.с. 66).

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» листом за № 029/7517 від 22 жовтня 2013 року, посилаючись на невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» вимог пункту 6.2 Договору повідомило про відмову від прийняття поставленої партії коксу та пропонувало розпорядитися вказаним товаром (а.с. 74-76).

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» листами за № 029/7788 від 04 листопада 2013 року та № 029/7905 від 08 листопада 2013 року нагадувало товариству з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» про необхідність вивозу коксу з території підприємства відповідача (а.с. 80-92).

Наявні в матеріалах справи копії рахунку на оплату № 1476 від 09 вересня 2013 року, видаткової накладної № 1526 від 09 вересня 2013 року, акту приймання-передачі продукції за договором № 029/77 від 06 січня 2012 року, що стосуються спірної продукції не підписано повноваженою особою відповідача (а.с. 144-145, 147-148).

Звертаючись до господарського суду з цим позовом, позивач зазначає, що доставка коксу на адресу відповідача відбулась 12 вересня 2013 року; вартість коксу складає 119 481,60 гривень; кінцевий термін оплати за поставлений товар - 25 вересня 2013 року; у зв'язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано три відсотки річних у розмірі 255,33 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

В силу частини третьої статті 264 ГК України основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина шоста статті 265 ГК України та частина друга статті 712 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому частиною першою статті 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (частина перша статті 675 ЦК України).

Відповідно до частини першої та п'ятої статті 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартами, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів.

Господарським судом встановлено, що додатковою угодою № 12 від 02 серпня 2013 року до Договору сторонами чітко визначено, що кокс ливарний, поставка якого передбачена специфікацією № 12, має відповідати ТУ У 23.1-32692239-002:2011 (сірка - не більше 1,0 %, зола - не більше 11,5 %, волога - не більше 5 %, фракція - 60 мм і більше).

За умовами пункту 6.1 Договору, приймання товару за якістю проводиться на складі покупця - на підставі оригіналу сертифіката якості виробника. У разі невідповідності товару за кількістю та якістю вимогам Договору, покупець здійснює може здійснювати приймання із залученням експертної організації. У даному випадку акт незалежної експертної організації, є достатнім та остаточним документом, що визначає фактичну кількість та якість товару.

ТУ У 23.1-32692239-002:2011 «Кокс кам'яновугільний ливарний. Технічні умови» визначено, що масова доля шматків розміром менше 60 мм має бути не більше 7 %.

Сертифікатом відбору проб та випробувань № UA 5313/2013/2.1 від 02 жовтня 2013 року, складеним товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасна сертифікація та інспекція» встановлено, що класи крупності коксу ливарного більше 60 мм складає 20,2 %, тобто масова доля шматків розміром менше 60 мм дорівнює 79,8 %.

Відповідно до атестату про акредитацію за № 2Н880 від 28 грудня 2012 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасна сертифікація та інспекція» компетентно в сфері випробування коксу (а.с. 67).

За змістом частини першої статті 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що у разі неможливості використання товару, постачальник за свій рахунок упродовж 10 днів з дати направлення йому повідомлення щодо невідповідності товару за якістю вимогам, вказаним у специфікації, зобов'язаний на вимогу покупця, замінити товар неналежної якості на якісний та компенсувати покупцю усі понесені витрати та збитки, пов'язані з постачанням неякісного товару.

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» листом за № 029/7153 від 07 жовтня 2013 року пропонувало позивачу, на виконання пункту 6.2 Договору здійснити заміну товару неналежної якості на якісний.

Матеріали справи не містять доказів заміни спірної продукції неналежної якості, відвантаженої товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ».

Наведене свідчить, що позивач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства, поставив відповідачу продукцію, яка не відповідає вимогам щодо розміру фракцій, вказаним у специфікації № 12 від 02 серпня 2013 року до Договору та ТУ У 23.1-32692239-002:2011.

Частиною четвертою статті 268 ГК України передбачено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У пункті 4.4 Договору визначено, що позивач зобов'язаний разом з товаром, зокрема, надіслати сертифікат якості, наданий виробником.

За твердженнями відповідача, позивач не надав йому сертифікат якості на спірну продукцію, що в розумінні пункт 4.5 Договору є простроченням поставки товару.

Наявна в матеріалах справи копія листа начальника відділення з вуглезабезпечення коксохімічних підприємств Української науково-промислової асоціації «Укркокс» про показники якості коксу ливарного (без номера та дати), на думку господарського суду, не може розцінюватися як сертифікат якості, що засвідчує якість спірної продукції.

Слід відзначити, що сертифікатом якості є свідоцтво, яке засвідчує якість даного товару, його відповідність вимогам стандартів, технічним умовам.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 12 від 02.08.2013) якість товару має відповідати нормативному документу зазначеному в специфікації № 12.

Пунктами 5.1, 5.2 ТУ У 23.1-32692239-002:2011 передбачено, що приймання коксу ливарного проводяться по СОУ МПП 75.160-323. Кожна відвантажена споживачу партія продукції супроводжується документом про якість із зазначенням реквізитів, вказаних в СОУ МПП 75.160-323.

Отже, разом із поставкою спірної продукції, позивач зобов'язаний був надати відповідачу сертифікат якості виробника, в якому б зазначалось відповідність товару вимогам ТУ У 23.1-32692239-002:2011 та умовам Договору.

Залишаючи поза увагою суду твердження позивача стосовно порушення відповідачем при прийманні спірної продукції положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення то товарів народного споживання за якістю № П-7 (Інструкція № П-7), господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1 цієї Інструкції вона застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, тощо, не встановлений інший порядок приймання продукції. У договорах постачання можуть бути передбачені особливості приймання відповідного виду продукції і товарів.

Представник позивача зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» є власником та виробником спірної продукції, самостійно визначає фракційний склад коксу за допомогою власних колібровочних сит, а тому з впевненістю стверджує, що поставлена спірна продукція за фракційним складом відповідає нормативним документам.

Господарський суд з цього приводу повторно наголошує, що відповідність коксу за фракційним складом має підтверджуватися належним доказом - сертифікатом про якість, як цього вимагають умови Договору, вимоги частини четвертої статті 268 ГК України та пункту 4.2.1 СОУ МПП 75.160-323.

Розподіливши обов'язок доказування істотних обставин справи, господарський суд, надавши оцінку сертифікату відбору проб та випробувань № UA 5313/2013/2.1 від 02 жовтня 2013 року, дійшов висновку про те, що він є достатнім, допустимим та належним доказом з визначення коксу вимогам Договору, зокрема, щодо його класу крупності.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що позивачем зроблено не було.

Сукупність вищевикладених обставин та матеріали справи спростовують наявні заперечення відповідача, що, в свою чергу, тягне за собою їх відхилення та залишення поза увагою суду.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 119 481,60 гривень, трьох відсотків річних у розмірі 255,33 гривень є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ІНВЕСТ» до публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про стягнення 119 736,93 гривень - відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 року.

Суддя С.М. Фурсова