Постанова № 36334804, 10.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року , о 14-45 годині,Справа № 808/7706/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що, на підставі перевірки ФОП ОСОБА_1, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004871701 від 16.08.2013, яке позивач вважає протиправним. Здійснюючи діяльність на загальній системі оподаткування, він вчасно подавав до ДПІ декларації про майновий стан та доходи. Перевіркою не було встановлено порушень щодо правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про майновий стан та доходи за 2011 -2012 роки, порівняно з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки.

Відповідач зробив висновок, що ФОП ОСОБА_1, який підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подав до органу державної податкової служби заяву або подав її з порушення строку, встановленого податковим законодавством. Відповідно, у нього виникає обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто, з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподаткованих операцій з постачання товарів (послуг) понад 300 000 гривень.

Зазначене твердження ДПІ неправомірне, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів та послуг за останні 12 місяців перевищила 300 000 гривень без ПДВ - перевищення відбулося у 2011 році, а у 2012 році сума валового доходу склала 103 576 гривень.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити й визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004871701 від 16.08.2013, розглянувши справу без його участі.

Відповідач позов не визнає, зазначивши в запереченнях, що за перевірений період - з 01.01.2011 по 14.06.2013 - ФОП ОСОБА_1 не реєструвався як платник ПДВ. Проте перевіркою було встановлено перевищення позивачем порогу сукупного доходу в 300 000 гривень, яке відбулося у червні 2011 року. Загальна сума виручки за період з 01.01.2011 по 02.06.2011 склала 349 751,1 гривень. Відповідно, обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у позивача виник з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто, з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 000 гривень, тобто після червня 2011 року, починаючи з 11.07.2011.

Загальна сума виручки за період з 11.07.2011 по 27.03.2012 склала 214 596 гривень. Тому за період з 11.07.2011 по 14.06.2013 встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 42 919,20 гривень.

Таким чином, висновки акту перевірки №94717/НОМЕР_2 від 01.07.2013 є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України, а оскаржуване рішення - законним та обґрунтованим. Відповідач просить відмовити у позові, розглянувши справу в порядку письмового провадження.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта». Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв'язку з вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 14.06.2013, результати якої викладено в акті № 94717/НОМЕР_2 від 01.07.2013.

Перевіркою встановлено порушення п. 181.1. ст. 181, п.п. 183.2, 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період з 11.07.2011 по 14.06.2013 на загальну суму 42 919,2 гривень, в т.ч. за 2011 рік - на 22 204 гривні, за 2012 рік - на 20 715,2 гривень.

На підставі вищевказаного акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004871701 від 16.08.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 58 239 гривень (в т.ч. 42 919,2 гривень за основним платежем, 15 319,8 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Судом встановлено, що, відповідно до даних книги обліку доходів і витрат підприємця №5042, позивач отримував валовий дохід від реалізації товару: 19.01.2011 - у розмірі 50 000 гривень, 08.02.2011 - у розмірі 54 600 гривень, 04.03.2011 - у розмірі 55 000 гривень, 09.03.2011 - у розмірі 58 000 гривень, 25.05.2011 - у розмірі 80 000 гривень, 02.06.2011 - у розмірі 52 144 гривні, 28.12.2011 - у розмірі 111 020 гривень. Загальна сума валового доходу ФОП ОСОБА_1 за 2011 рік склала 460 764 гривень. Зазначену суму відображено в графі «сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності» поданої позивачем податкової декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік.

Загальна сума валового доходу ФОП ОСОБА_1 за 2012 рік склала 103 568 гривень.

Таким чином, перевищення сукупного доходу на 300 000 гривень відбулося у червні 2011 року, проте ФОП ОСОБА_1 не реєструвався як платник податку ПДВ у періоді з 01.01.2011 по 14.06.2013.

Згідно з п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (у редакції від 04.06.2011), «у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку».

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється ст.ст. 180 - 183 Податкового кодексу України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №978 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695.

Відповідно до п.п. 183.1, 183.2, 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, «будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість».

Згідно з листом ДПС України «Щодо окремих питань, пов'язаних із реєстрацією особи як платника ПДВ» № 4800/7/15-3317 від 01.11.2011, «якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала до органу державної податкової служби заяву або подала її з порушенням строку, встановленого п. 183.2 ст. 183 розд. V Кодексу, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 000 гривень».

Відповідно до п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, «звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання».

Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, «податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України, «податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».

Судом встановлено, що загальна сума виручки за період з 01.01.2011 по 02.06.2011 склала 349 144 гривень. Таким чином, обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ виник у позивача з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 000 гривень, тобто після червня 2011 року, починаючи з 11.07.2011.

В зв'язку з відсутністю реєстрації позивача як платника ПДВ, ним неправомірно занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 42 919,20 гривень, в т.ч. за 2011 рік - на 22 204 гривень, за 2012 рік - на 20 715,20 гривень.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення № 0004871701 від 16.08.2013 винесено ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш