Постанова № 36334455, 17.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2013 р. м. Київ К/800/30179/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Торута О. З.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» на постанову та ухвалуРівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 рокуу справі№ 817/45/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дубенський край»до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року у справі № 817/45/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України, п. 8-1.6, пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.1, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 3.10 п. 3, пп. 5.7.1 п. 5.7 Наказу ДПА України від 21.01.2009 року № 8, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведення Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дубенський край» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.10.2012 року, складено акт № 336/22/34712933 від 10.12.2012 року, яким зафіксовано порушено вимоги абз. «б» п. 8-1.6 ст. 8-1, абз. 2 ч. «а» пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.8 Наказу ДПА України від 21.09.2009 року № 8 у зв'язку з чим заниження податку на додану вартість по бюджетній декларації у загальній сумі 369 201,81 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0007522350 від 21.12.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 2 368 606 грн., та № 0007532350, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Дубенський край» з ПДВ на 400 163,74 грн., в т.ч. основного платежу - 318 418,39 грн., штрафні (фінансові) санкції - 81 745,35 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в рядках 16.3 податкових декларацій за грудень 2010 року позивачем в порушення вимог п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.8 Наказу ДПА України від 21.09.2009 року № 8 не здійснено коригування податкового кредиту із залишкової вартості раніше придбаних основних фондів та вартості залишків товарно-матеріальних цінностей, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та в інших операціях, але не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 8-1.6 ст. 8-1 цього ж Закону, що призвело до завищення розміру податкового кредиту податкової декларації (загальної) з ПДВ за грудень 2010 року, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, на суму 2 687 024,39 грн. та заниження розміру податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (скороченої) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2010 року на цю ж суму.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 67 конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового орану про порушення товариством абз. «б» п. 8-1.6 ст. 8-1, абз. 2 ч. «а» пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» по та п. 5.8. наказу ДПА України від 21.01.2009 року № 8 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість по бюджетній декларації у загальній сумі 369 201,81 грн., завищення від'ємного значення податку на додану вартість по бюджетній декларації в сумі 2 368 606,00 грн. за жовтень 2012 року та заниження податкового кредиту в спеціальній декларації з податку на додану вартість в сумі 2 687 024,39 грн. за грудень 2010 року.

Відповідно до п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Згідно із абз. 2 ч. «а» пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів виготовлених та/або придбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

З наведеного вбачається, що вказані норми не містять обов'язку платника здійснювати коригування суми податкового кредиту з ПДВ, сформованого у попередніх податкових періодах, що передували переходу на спеціальний режим оподаткування.

Посилання податкового орану на п. 5.8 наказу ДПА України від 21.01.2009 року № 8 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» підлягають відхиленню, враховуючи наступне.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 11 цього Закону визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Оскільки зазначені вище положення Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлюють обов'язку платника у зв'язку з переходом на спеціальних режим оподаткування здійснити коригування податкового кредиту за періоди перебування на спрощеній системі, у податкового органу відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішення з посилання на пушення абз. «б» п. 8-1.6 ст. 8-1, абз. 2 ч. «а» пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенський край» задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 року у справі № 817/45/13-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 21.12.2012 року № 0007522350 та від 21.12.2012 року № 0007532350.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак