Постанова № 36334124, 25.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 20/97 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.розглянувши касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову та на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року господарського суду Донецької області від 07.10.2013 рокуза скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на діїГірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиціїу справі господарського судуДонецької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Макіївтепломережа"простягнення 1 219 915,18 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Цибізова О.О.,- відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Донецької області із скаргою на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, в якій просила суд визнати дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.07.2013 року ВП №30476212 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.11.2011 року у справі № 20/97 неправомірними; визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.07.2013 року ВП №30476212 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.11.2011 року у справі №20/97 та зобов"язати державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відновити виконавче провадження та вжити всі необхідні заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2013 року у задоволенні скарги відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року ухвалу місцевого господарського суду від 07.10.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення скарги на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2011 року у справі №20/97 стягнуто з комунального підприємства "Макіївтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" пеню у розмірі 22047,39 грн., інфляційні - 1036837,99 грн., 161029,80 грн. - 3% річних, 12200,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29.11.2011 року на виконання рішення суду господарським судом Донецької області видано наказ № 20/97.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби України від 19.12.2011 року відкрито виконавче провадження ВП №30476212 з примусового виконання рішення суду від 16.11.2011 року у справі №20/97.

Постановою державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби України від 25.12.2011 року зупинено виконавче провадження ВП №30476212 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв"язку із внесенням Комунального підприємства "Макіївтепломережа" до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та поновлено, постановою від 02.01.2013 року, у зв"язку із закінченням строку процедури погашення заборгованості.

06.07.2013 року державним виконавцем Гірницького відділу державної виконавчої служби України Макіївського міського управління юстиції на підставі п.8.ч1 ст.49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №30476212 з примусового виконання рішення суду від 16.11.2011 року у справі №20/97, у зв"язку з фактичним повним виконанням.

Відмовляючи у задоволенні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії ВДВС, суди попередніх інстанцій виходили з того, ВДВС правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки відповідачем по справі дотримано вимоги норм Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" щодо процедури списання заборгованості, а тому заборгованість комунального підприємства "Макіївтепломережа" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у сумі 1219915,18 грн., з яких 22047,39 грн. - пеня, 1036837,99 грн. - інфляційні, 161029,80 грн. - 3% річних є списаною, відповідно до протоколу комісії комунального підприємства "Макіївтепломережа" від 12.12.2011 року.

З такими висновками попередніх судових інстанцій колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

04.06.2011 року набув чинності ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону, його дія поширюється, на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. ст. 2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як було встановлено судами, протоколом від 12.12.2011 року засідання Комісії з питань списання заборгованості КП "Макіївтепломережа" відповідно до ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011 року списано заборгованість у загальному розмірі 11806214,70 грн., у тому числі заборгованість з штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідачу на заборгованість за природний газ по договору №06/07-1356-БО-8 від 01.10.2007 року у розмірі 1219915,18 грн. і встановлені рішенням суду від 16.11.2011 року по справі №20/97.

Крім того, судами встановлено, що у відповідності із вимогами пункту 8 Порядку, КП "Макіївтепломережа" 16.11.2012 року надіслав позивачу інформацію про суми списаної заборгованості із зазначенням договорів та видів заборгованості.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що заборгованість з штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідачу на заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 1219915,18 грн. відповідно до ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011 року є списаною з моменту затвердження протоколу Комісією з питань списання заборгованості КП "Макіївтепломережа" - 12.12.2011 року.

Доводи скаржника про порушення відповідачем процедури списання заборгованості через необхідність відображення сум заборгованості, що підлягають списанню у бухгалтерському обліку, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки відображення чи не відображення штрафних санкцій в бухгалтерському обліку є внутрішнім питанням підприємств. З прийняттям рішення суду зобов'язання сторони за договором не припиняється та не виникає. Нарахування штрафних санкцій та компенсаційних втрат триває з моменту порушення зобов'язання та не припинилося з прийняттям рішення.

Що стосується доводів скаржника про необхідність підписання відповідних договорів між учасниками процедури для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по яких відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 рік, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

За переконанням колегії суддів, вищевказаний пункт не суперечить і не може обмежувати дію ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", оскільки ним передбачено списання заборгованості за природний газ за встановленими правилами цього Закону, а постанова КМУ №894 від 08.08.2011 року "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" лише визначає способи та хід процедури списання. Крім того, вказаний закон має вищу юридичну сил ніж постанова КМУ.

Отже, висновок попередніх інстанцій про дотримання відповідачем процедури списання заборгованості з штрафних та фінансових санкцій у розмірі 1219915,18 грн. є обгрунтований та відповідає вимогам Закону та Положення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи вказані приписи, а також те, що заборгованість була списана та сплачена боржником у повному обсязі, тобто має місце фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, то за вказаних обставин, висновки попередніх інстанцій про правомірність та законність дій Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, рішення місцевого та постанова апеляційного судів є законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, відсутні підстави для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 07.11.2013 року у справі №20/97 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді: Н.М. Нєсвєтова

В.І.Студенець