Рішення № 36333866, 12.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.2013р. Справа №905/6728/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія», м.Полтава

про стягнення 39005,30грн. збитків в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликалась.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

12.12.2013р. з 10-05год. до 10-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 39005,30грн. збитків в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідія» (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: договір добровільного страхування наземного транспорту №9430Га/12п від 26.01.2012р.; Довідку ДАІ; повідомлення про настання події, що має знаки страхового випадку, та заяву на виплату страхового відшкодування від 19.10.2012р.; постанову Київського районного суду м.Полтави від 09.11.2012р. у справі №3/1609/2151/2012; Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №10-10 від 18.10.2012р.; рахунок №960 від 12.11.2012р.; страховий акт №1.002.12.04052/VESKO31894 від 20.11.2012р. та розрахунок до нього; платіжне доручення №ДП00013083 від 21.11.2012р.; претензію №ЛВ 399 від 03.06.2013р. тощо.

14.10.2013р. на адресу суду від Київського районного суду м. Полтави з супровідним листом №15з/24354/13 від 07.10.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3/1609/2151/2012 відносно Бородавки О.В. (а.с.63-78).

18.10.2013р. на адресу суду від третьої особи ТОВ «Лідія» надійшли пояснення вих.№60 від 11.10.2013р. з доданими копіями витребуваних судом документів, зокрема, копією Полісу №АВ/7914117, яким забезпечено транспортний засіб ГАЗ 3302 ЗНГ, д.н.з. ВІ 5869 АХ (а.с.81-89).

Позивач протягом розгляду справи надав:

1) супровідний лист №ЛВ1103 від 11.10.2013р. з додатками, в якому повідомив про часткове перерахування йому відповідачем страхового відшкодування в сумі 36358,23грн. (а.с.96-107);

2) клопотання №ЛВ1104 від 11.04.2013р., №ЛВ1326 від 04.11.2013р. та №ЛВ1602 від 02.12.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника (а.с.109-110, 124-125, 136);

3) пояснення по суті справи №ЛВ1325 від 04.11.2013р. (а.с.122);

4) пояснення по суті справи №ЛВ1601 від 02.12.2013р. (а.с.132-134);

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) клопотання б/н від 15.10.2013р. з додатками, в якому просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 36358,23грн. через відсутність предмету спору, в решті позову відмовити (а.с.91-95).

2) з клопотанням б/н від 22.10.2013р. - доказ направлення кореспонденції на адресу позивача (копію фіскального чеку №3114 від 15.10.2013р., а.с.112-113).

3) клопотання б/н від 11.11.2013р. з додатками - зокрема, Розрахунком страхового відшкодування в сумі 36358,23грн. (а.с.126-130).

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 07.11.2013р. справу передано на розгляд судді Малікової Е.І. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці (а.с.119).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. справу передано на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з виходом останньої з відпустки (а.с.131).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012р. між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Страховик) та Циганенко Іриною Володимирівною (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №9430Га/12п (далі - Договір страхування), згідно з п.5 якого позивачем застрахований транспортний засіб марки Toyota Rav4, державний номер ВІ 0777 ВА (далі - застрахований автомобіль), зокрема, за випадком «збитки внаслідок ДТП» (п.9.2.). За вказаним випадком Договором встановлена франшиза Страховика 0% (п.10.2). Згідно з п.3 Договору страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника. Згідно з п.8 Договору він діє з 31.01.2012р. до 30.01.2013р.

17.10.2012р. на 281 км а/д Київ-Харків відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням Циганенка Дмитра Євгеновича та автомобіля ГАЗ 3302, державний номер ВІ 5869 АХ, під керуванням Бородавки Олександра Володимировича (а.с.65-69). В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника (а.с.20-23) було замовлено оцінку матеріальної шкоди, яка згідно зі Звітом №10-10 від 18.10.2012р. склала 40009,86грн. (а.с.35-39).

20.11.2012р. позивачем складено страховий акт №1.002.12.04052/VESKO31894 (а.с.50), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.49) вбачається, що за суму збитку було прийнято вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком ТОВ «Компанія «Стар Лайн» №960 від 12.11.2012р. (а.с.48), що склала 4005,30грн. (за виключенням позицій в рахунку №31, 32, 35, 36, які стосувались ремонту амортизатора - через відсутність, на думку позивача, причинно-наслідкового зав'язку між ДТП та підтіканням амортизатора, а.с.122). Платіжним дорученням №ДП00013083 від 21.11.2012р. позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 40005,30грн. на користь СТО - ТОВ «Компанія «Стар Лайн» (а.с.52).

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст.22 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з умов Договору страхування, положень ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини Бородавки О.В. у порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Київського районного суду м.Полтави від 09.11.2012р. у справі №3/1609/21514/2012. В судовому засіданні Бородавка О.В. пояснив, що перед початком руху не впевнився у справності автомобіля, внаслідок чого під час руху відбулось відокремлення коліс, що призвело до зіткнення з автомобілем (а.с.78).

З письмових пояснень ТОВ «Лідія» та копій наказів з кадрової роботи вбачається, що на момент скоєння ДТП Бородавка О.В. працював в ТОВ «Лідія» водієм (а.с.81, 87-89).

Згідно з наданими відповідачем та третьою особою примірниками Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7914117 (а.с.86, 95) на час скоєння ДТП (17.10.2012р.) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» забезпечило транспортний засіб марки ГАЗ 3302 ЗНГ, д.н. ВІ 5869 АХ (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії полісу: з 08.08.2012р. до 07.08.2013р. включно.

З наведеного у п.1.4. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначення вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону).

На підставі наявних у справі документів суд доходить до висновку, що гр-н Бородавка О.В. керував забезпеченим відповідачем транспортним засобом правомірно (а.с.87-89).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 ЦК України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО».

Отже, позивач отримав право вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» в межах умов Полісу №АВ/7914117, який є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач у клопотанні б/н від 15.10.2013р. (а.с.91) заперечив проти позовних вимог в частині стягнення 36358,23грн., оскільки ним після порушення провадження у даній справі було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 36358,23грн. на користь позивача, що підтверджується страховим актом №4270-24 від 27.09.2013р. (а.с.92) та платіжним дорученням №11769 від 27.09.2013р. (а.с.93).

Зі складеного відповідачем Звіту №578215 від 19.09.2013р. (а.с.127-129), який серед іншого містить Розрахунок суми страхового відшкодування (а.с.129), вбачається, що страхове відшкодування в сумі 36358,23грн. було розраховане відповідачем на підставі наданого позивачем Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №10-10 від 18.10.2012р. за вирахуванням 1000грн. власної франшизи за Полісом №АВ/7914117 та виключення з ремонтної калькуляції до Висновку вартості ремонту повітрязабірника бамперу правого на загальну суму 2651,63грн., оскільки ця деталь не вказана в акті огляду експерта та відсутня у рахунку СТО, за яким позивачем було виплачене страхове відшкодування.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи наявне платіжне доручення (копія), яким відповідач сплатив позивачу 36358,23грн. страхового відшкодування в порядку регресу (а.с.93), і факт отримання коштів у зазначеній сумі не заперечується позивачем (а.с.96), суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 36358,23грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмету спору).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача решти заявленої суми збитків - 2647,07грн. підлягають задоволенню з огляду на таке.

Позивачем під час подання даного позову про стягнення 39005,30грн. збитків було враховано 1000грн. франшизи відповідача за Полісом №АВ/7914117 (а.с.3). Подвійне вирахування франшизи страховика з суми страхового відшкодування чинним законодавством України про страхування не допускається.

Крім того, вирахувана відповідачем під час розрахунку суми страхового відшкодування вартість ремонту повітрязабірника бамперу правого не була включена позивачем до суми понесених ним збитків та відповідно не була заявлена до стягнення, оскільки позивач сплатив страхове відшкодування на підставі рахунку №960 від 12.11.2012р. (позиції щодо повітрязабірника бамперу правового в рахунку відсутні), а не на підставі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №10-10 від 18.10.2012р., в якому врахована вартість ремонту повітрязабірника.

В свою чергу, виплата страхового відшкодування відповідно до розміру фактично завданої шкоди здійснена позивачем правомірно з огляду на наступне.

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВІС 095382 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2008 році (а.с.26). Отже, на момент ДТП від 17.10.2012р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 7 років.

В повідомленні про ДТП від 19.10.2012р. у розділі «Інформація про транспортний засіб, застрахований АХА» вказано, що перед цією ДТП не усунені пошкодження відсутні (а.с.20); в Акті огляду від 18.10.2012р. пошкодження, що не пов'язані з ДТП, не зазначені (а.с.33-34), і іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, вартість ремонтних робіт згідно з рахунком №960 від 12.11.2012р. і є розрахованою відповідно до законодавства сумою збитків для здійснення страхової виплати, оскільки Методика як спеціальний нормативний акт у сфері оцінки колісних транспортних засобів не передбачає урахування коефіцієнта фізичного зносу для іноземних автомобілів зі строком експлуатації менше 7 років.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного страхування наземного транспорту №9430Га/12п від 26.01.2012р. і виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7914117, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2647,07грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з приписами абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування"; п.п.1.4, 1.7 ч.1 ст.1, ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк про стягнення 39005,30грн. збитків в порядку регресу - задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 36358,23грн. збитків в порядку регресу припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, буд.60 (7 поверх); код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; р/р №26503253730300 в АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) 2647,07грн. збитків в порядку регресу, 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.12.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 16.12.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 примірників:

1 - до справи

3 - сторонам у справі

1 - третій особі