Рішення № 36332823, 17.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/106/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 Справа № 908/3699/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» (02100, м. Київ, бульвар Дарницький, 12)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» (69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, 11, кв. 32)

про стягнення 213269,37 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - не з'явився (у судовому засіданні 28.11.2013р. - Гарбар Р.П., довіреність №26/11 від 26.11.2013 р.);

від відповідача - не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» 237509,03 грн. заборгованості за договором поставки № 0501-1 від 05.01.2011 р., в т. ч.: 213269,37 грн. основного боргу, 8150,98 грн. пені, 587,25грн. та 15501,43 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 546, 548, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 217 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. За доводами позивача, в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідачем в повному обсязі не виконані, станом на 18.10.2013 р. заборгованість за договором складає 213269,37 грн. Також, позивач вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3699/13, присвоєно справі номер провадження № 30/106/13, розгляд якої призначено на 28.11.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 Господарського кодексу України, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався до 17.12.2013 р.

09.12.2013 р. до канцелярії господарського суду надійшли доповнення до позовної заяви від 28.11.13 р. (вих. № 207), в яких позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу (213269,37 грн.) та судовий збір.

Заява про зменшення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» суми 213269,37 грн. основного боргу.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового слухання були повідомлені належним чином.

В поданій 09.12.2013 р. заяві від 06.2013 р. (вих. № 213) позивач просить розглянути справу за відсутності представника позивача з урахуванням доповнення до позовної заяви. В судовому засіданні 28.11.2013 р. представник позивача був присутній та надавав усні пояснення по суті спору.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» - вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.11.2013 р. та 28.11.2013 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 12.11.2013р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала суду від 28.11.2013р. про відкладення розгляду до 17.12.2013р. була направлена судом на адресу відповідача: 69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, 11, кв. 32, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР наявний в матеріалах справи). Ухвали суду повернулися з відміткою поштового відділення зв'язку про закінчення терміну зберігання. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2013 р. справу розглянуто та прийнято рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 28.11.2013 р., суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» (покупцем, відповідачем у справі) було укладено господарський договір поставки № 0501-1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору сума договору складається з усіх сум, вказаних у видаткових накладних.

За визначенням п. 2.2 Договору, кількість, ціни та детальний асортимент (номенклатуру) товару, який поставляється згідно Договору, остаточно узгоджується сторонами в рахунках-фактурах, накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування вартості партії товару на поточний рахунок постачальника.

В пункті 10.1 Договору сторонами узгоджено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 2011 року. По закінченні строку дії договору, при відсутності офіційного повідомлення листом на замовлення від однієї із сторін про небажання продовження договірних відносин, строк дії даного договору вважається автоматично пролонгованим до 31 грудня наступного року.

Обставини справи свідчать, на виконання умов Договору позивачем в період з 29.03.2011 р. по 23.06.2011 р. було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 225606,17 грн.:

№ 2903-1 від 29.03.2011 р. на суму 143131,62 грн.;

№ 3003-1 від 30.03.2011 р. на суму 3680,00 грн.;

№ 2306-2 від 23.06.2011 р. на суму 42598,78 грн.;

№ 2306-14 від 23.06.2011 р. на суму 6530,20 грн.;

№ 2306-15 від 23.06.2011 р. на суму 4738,20 грн.;

№ 2306-16 від 23.06.2011 р. на суму 8035,80 грн.;

№ 2306-19 від 23.06.2011 р. на суму 4554,80 грн.

Оплата за отримані товари здійснена відповідачем частково на суму 12336,80 грн.: 15.08.2013 р. по видатковій накладній № 2306-15 в сумі 10000,00 грн., 13.09.2013 р. в сумі 2336,80 грн.

Як вказує позивач, відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару в повному не виконані, станом на 18.10.2013 р. заборгованість ТОВ «Юженергомонтаж» перед ТОВ «Енерговентиляція» складає 213269,37 грн.

16.02.2012 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію (вих. №01/02) з вимогою про сплату заборгованості.

У своїх листах від 20.03.2012 р. № 63 та від 22.06.2012 р. № 165 відповідач погоджувався з наявністю заборгованості у визначеній позивачем сумі та зобов'язувався погасити борг при надходженні коштів від контрагентів.

За доводами позивача, заборгованість за отримані товари відповідачем з моменту направлення претензії погашено частково в сумі 40259,60 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» 213269,37 грн. основного боргу є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача у судовому засіданні 28.11.2013 р., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних, позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 225606,17 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на цих накладних, повноваження якого підтверджується копіями довіреностей на отримання кожної партії товару (арк. справи 21 - 34).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вже зазначалося вище, згідно з п. 4.1 Договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування вартості партії товару на поточний рахунок постачальника. Отже, договором чітко не визначено строку сплати товарів, проте, обов'язок покупця сплатити повну вартість отриманого товару встановлено ст. 692 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, якщо строк виконання зобов'язання не вказаний чи визначений моментом пред'явлення вимоги, боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги. Така вимога була направлена на адресу відповідача листом 16.02.2012., отримання якої підтверджується відповіддю відповідача на претензію (лист № 63 від 20.03.2012 р.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав відповідачу товар на суму 225606,17 грн. Вартість товару протягом семи днів після отримання претензії відповідач не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриманий від позивача товар, яка станом на момент подання позову становить 213269,37 грн.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» про стягнення з відповідача 213269,37 грн. заборгованості за отриманий за договором товар і задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором поставки № 0501-1 від 05.01.2011 р. щодо оплати отриманого від позивача товару.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи прийняття судом заяви ТОВ «Енерговентиляція» про зменшення розміру позовних вимог, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».

Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядалася позовна вимога про стягнення з відповідача суми в розмірі 213269,37грн., за яку належить до сплати - 2 відсотки ціни позову, що складає 4264,39 грн.

Як свідчать матеріали справи, при поданні позовної заяви позивачем було сплачено 4750,18 грн. судового збору (платіжне доручення № 1722 від 06.11.2013 р.). Оскільки розмір судового збору з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог складає 4265,39 грн., позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 484,79грн. судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; <…>.

За таких обставин, судовий збір в сумі 484,79 грн., зайво сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» платіжним дорученням № 1722 від 06.11.2013 р. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» (69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, 11, кв. 32 код ЄДРПОУ 34640754; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» (02100, м. Київ, бульвар Дарницький, 12; код ЄДРПОУ 19136446; р/р 26006000029509) 213269 (двісті тринадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 37 основного боргу та 4265 (чотири тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 39 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати ухвалу про повернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція» суми зайво сплаченого судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири ) грн. 79 коп.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.12.2013 р.