Ухвала суду № 36332115, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. справа № 2а-825/08/1170 провадження №2-ап/811/23/13

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі №2а-825/08/1170 (провадження №2-ап/811/23/13) за позовом Державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2008 року Державне підприємство «Кіровоградський ремонтний завод» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати дії Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції неправомірними щодо проведення виконавчих дій по виконавчому листу №2-586 від 31.08.2004 року та зобов'язати відповідача винести Постанов про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-586 від 31.08.2004 року. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що 26.06.2003 року підприємством добровільно здійснені всі необхідні дії по виконанню ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 26.06.2003 року у справі про поновлення на роботі, яка була підставою для видачі виконавчого листа №2-586, а тому підстав для примусового виконання виконавчого листа немає.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державне підприємство «Кіровоградський ремонтний завод» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що всі дії відповідача пов'язані, фактично, з повторним поновленням на роботі ОСОБА_1 в 2008 році, що є неправомірним, оскільки її було поновлено на роботі у лютому 2003 року згідно рішення Кіровського райсуду м.Кіровограда, після чого її було звільнено за п.3 ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням місцевого суду Кіровського району м.Кіровограда від 03 лютого 2003 року, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді в'язальниці схемних джгутів, шнурів і кабелів у військовій частині А-2201 з 16.12.2002 року (т.1 а.с.8-10).

04.02.2003р. Командиром військової частини А2201 видано наказ №21 про поновлення на роботі ОСОБА_1 з 16.12.2002р. (т.1 а.с.11)

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 червня 2003 року рішенням місцевого суду Кіровського району м.Кіровограда від 03 лютого 2003 року залишено без змін, та уточнено резолютивну частину рішення вказівкою про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 04.11.2002р. (т.1 а.с.12-13)

26.06.2003р. Керівником державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» видано наказ №115, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді в'язальника схемних джгутів, шнурів і кабелів з 04.11.2002р. (т.1 а.с.14)

05.02.2003р. Командиром військової частини А2201 видано наказ №22 про звільнення ОСОБА_1 з 05.02.2003р. за власним бажанням по ст.38 п.3 КЗпП України (т.1 а.с.15)

14 листопада 2003 року Кіровським відділом Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-586 від 26.06.2003 року (т.1 а.с.73).

25 жовтня 2004 року Кіровським відділом ДВС Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Ухвалою від 27.03.2008 року Апеляційного суду Кіровоградської області визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу без виконання стягувачеві від 25.10.2004 року. При цьому апеляційний суд встановив недоведеність факту відмови ОСОБА_1 приступити до роботи та факту перешкоджання виконанню рішення суду (т.1 а.с.109-110).

Відповідно до ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606 ХІV, який діяв на момент спірних правовідносин, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

08 травня 2008 року державним виконавцем Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-586 виданого 31.08.2004 року. Дана постанова 15.05.2008 року отримана ДП «Кіровоградський ремонтний завод» (т.1 а.с.6). В судовому порядку ДП «Кіровоградський ремонтний завод» постанова не оскаржувалась.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача в частині відновлення виконавчого провадження та проведення виконавчих дій є правомірними та узгоджуються з вимогами діючого на той час законодавства.

Суд першої інстанції надав вірно оцінку доводам позивача про те, що з огляду на отримання Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ копій наказів про поновлення ОСОБА_1 №21 від 04.02.2003 року та №115 від 26.06.2003 року, відповідач не мав права зобов'язувати ОСОБА_1 та керівника позивача знаходитись в ДП «Кіровоградський ремонтний завод» та повинен був закінчити виконавче провадження.

Згідно ст.77 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

У відповідності до п.п.8.2.1, 8.2.2 та 8.2.3 Інструкції "Про проведення виконавчих дій" №74/5 від 15.12.1999 року встановлено, що виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання

вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. Після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні працівника до роботи, а в працівника з'являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що з огляду на те, що ухвалою від 27.03.2008 року Апеляційного суду Кіровоградської області визнано неправомірною та скасовано постанову від 25.10.2004 року державного виконавця про повернення виконавчого документу без виконання стягувачеві, беручи до уваги факт відновлення виконавчого провадження відповідачем, зважаючи на відсутність відомостей про фактичне допущення ОСОБА_1 до роботи при наявності її скарг про невиконання судового рішення про поновлення, відповідач зобов'язаний був перевірити дану обставину саме в той спосіб, який був ним обраний, а тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції вірно визначив, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження виходять за межі компетенції суду та є виключною компетенцією державного виконавця. Вичерпний перелік підстав для цього визначений ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кіровоградський ремонтний завод» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі №2а-825/08/1170 (провадження №2-ап/811/23/13) залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов