Ухвала суду № 36332016, 24.12.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" грудня 2013 р. справа № 5/72

За скаргою дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, м. Чернівці

на дії органу державної виконавчої служби

У справі за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м.Чернівці

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 8085094 грн. 42 коп.

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін:

Від скаржника - Слюсар М.О., дов. від 14.12.2013 року.

Від відповідача - Попов В.Д., дов. від 08.01.2013 року

Від органу ДВС - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.05.2009 року по справі №5/72 позов задоволено повністю, стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м.Чернівці, вул. Винниченка, 9 А, код 03336166, на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, борг в сумі 8085094,42 грн., державне мито 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2009 року рішення господарського суду Чернівецької області від 12.05.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.2009р. касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" та додані до неї документи повернуто.

25.08.2010 року на виконання даного рішення видано наказ.

12.11.2013 року дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, в якій просить визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2012 року, зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 25.08.10р. у справі №5/72 та вжити усіх заходів для фактичного повного виконання рішення.

Ухвалою суду від 12.11.2013 року розгляд скарги призначено у судовому засіданні 26.11.2013 року.

Ухвалою суду від 26.11.2013 року залучено відповідачем по скарзі Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області та відкладено її розгляд на 10.12.2013 року.

Ухвалою суду від 10.12.2013 року за клопотанням відповідача розгляд скарги відкладено на 17.12.2013 року.

У судовому засіданні 17.12.2013 року оголошено перерву до 24.12.2013 року.

У судове засідання представник Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області не з'явився, надавши натомість клопотання про розгляд справи без його участі.

В цій площині суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що незалежно від відсутності у судовому процесі представника органу державної виконавчої служби, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого подана скарга, враховуючи встановлені законом стислі строки її розгляду, може бути розглянута за наявними у справі документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги виходячи з наступного.

Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області (далі - державний виконавець) від 24.09.2010 року відкрито виконавче провадження ВП №21589596 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області №5/72 від 25.08.2010 року, встановлено строк добровільного виконання до 30.09.2010 року.

Постановою державного виконавця від 27.06.2012 року встановлено, що боржник своїм листом від 30.12.2012 року за №05/2542 повідомив, що згідно протоколу від 06.09.2011 року комісією з питань списання заборгованості ПАТ «Чернівцігаз» наявну перед позивачем (стягувачем) заборгованість списано. Враховуючи вищезазначене державний виконавець дійшов висновку про необхідність повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на п.9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Доказів направлення даної постанови та повернення виконавчого документа позивачу, лист відповідача від 30.12.2012 року та протокол комісії з питань списання заборгованості від 06.09.2011 року державний виконавець суду не надав.

Більш того, з незрозумілих суду підстав в спірній постанові від 27.06.2012 року державний виконавець посилається на лист відповідача, який датований 30.12.2012 року, тобто фактично через півроку після винесення даної постанови.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача доказів списання боргу суду також не надав.

Листом від 28.10.2013 року Начальник Головного управління юстиції у Чернівецькій області повідомив стугувача, що виконавче провадження про стягнення заборгованості в сумі 8 110 712 грн. завершене 27.06.2012 року на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що спірна постанова скаржнику не направлялась, про її існування останній дізнався лише 31.10.2013 року, а зі скаргою звернувся 08.11.2013 року, суд дійшов висновку, що встановлений строк подання скарги не пропущено.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Крім того, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Згідно п. 9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин справи та враховуючи, що суду не надано доказів списання заборгованості відповідача перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в порядку, передбаченому Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постановою КМ України від 08.09.2011 року №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», скаргу на дії органу державної виконавчої служби слід задовольнити частково, визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2012 року та визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2012 року.

В частині зобов'язання відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 25.08.2010 року по справі №5/72 та вжити усіх заходів для фактичного повного виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-ХІV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням вищезазначеного у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України „Про виконавче провадження" у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Аналогічну позицію також викладено в Постановах ВГС України від 03.06.2010 року по справі №16/145пн, від 20.05.2008 року по справі №14/138.

Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1). Скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»» на дії органу державної виконавчої служби задовольнити частково.

2.) Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2012 року.

3.) Визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2012 року.

4.) В решті вимог скарги відмовити.

Суддя М.І. Ніколаєв