Ухвала суду № 36330692, 14.11.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

14.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/2439/13р. Головуючий у першій

інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 27 Доповідач у апеляційній

інстанції Лівінський С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Лівінського С.В.,

суддів - Зотова В.С., Козуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк ( далі - ПАТ ) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 945/08-127В від 22 лютого 2008 року в загальній сумі 631266, 03 грн.

Вимоги позову мотивовані невиконанням зі сторони ОСОБА_3 умов договору кредиту, укладеного 22 лютого 2008 року між сторонами за № 945/08-127В. Відповідно до умов цього договору відповідач отримала кредит у розмірі 60000 доларів США зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 10 лютого 2018 року.

Для забезпечення виконання договору кредиту того ж дня між сторонами був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 передала ПАТ «Укрсоцбанк» в іпотеку вбудоване нежиле приміщення під офіс, загальною площею 29,50 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У звязку із неналежним виконанням з боку відповідача ОСОБА_3 умов договору кредиту склалась заборгованість в загальній сумі 631266, 03 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 листопада 2012 року позов задоволено повністю.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухваленого по справі рішення, у зв'язку із тим, що воно винесено з порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ПАТ «Укрсоцбанк».

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи сповіщалися належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 умови вищевказаного кредитного договору належним чином не виконала, кредит та проценти за його користування у встановлений договором строк не сплатила, у зв'язку з чим у неї перед банком виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з неї у примусовому порядку. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається і боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Згідно з ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Статтею 612 Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Згідно вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Частиною 1 статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотеко державець має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне. 22 лютого 2008 року між між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір кредиту № 945/08-127В , відповідно до умов якого Банк надав останній у користування кредитні кошти у розмірі 60000 доларів США зі сплатою 13 % річних з кінцевим строком погашення заборгованості за кредитом до 10 лютого 2018 року (п. 1.1 кредитного договору) ( а. с. а. с. 8 -12 ). У забезпечення виконання зобов'язаня за договором кредиту № 945/08-127В від 22 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та Банком було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передала банку в іпотеку наступне нерухоме майно: вбудовані нежилі приміщення під офіс, загальною площею 29,50 кв.м. , розташовані в жилому будинку літ. А за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3 на праві приватної власності ( а. с. 13 -16 ). При цьому, відповідно до п. 1.2 договору іпотеки вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 432785, 00 грн., що в еквівалеті складає 85700 доларів США за офіційним курсом Націронального банку України на день укладання цього договору. Разом з тим, згідно умов вказаного кредитного договору відповідач була зобов'язана здійснювати сплату процентів у валюті наданого кредиту не пізніше десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. Пунктом 3.3.7. договору кредиту встановлені обов'язки Позичальника сплачувати проценти за використання Кредиту в порядку визначеному п. 2.4. Договору кредиту. Пунктом 3.3.8. договору кредиту встановлені обов'язки відповідача своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному п.1.1. Договору кредиту. Згідно з п. 4.2. договору кредиту, встановлено що, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4. Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту визначених п. 1.1. договору кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період. Відповідно до п. 4.3. Договору кредиту, передбачено, що у випадку порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2-3.3.17 Договору кредиту Позичальник зобов'язаний сплатите Позивачу штраф у розмірі 3 проценти від суми кредиту, визначеного п. 1.1 кредитного договору за кожний випадок. Пунктом 4.4. Договору кредиту передбачено, що у разі невиконання Позичальником обов'язків визначених пунктами 3.3.7, 3.3.8., Договору на протязі більш ніж є робочих днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання Кредиту та нараховані штрафні санкції (пеню, штраф). Проте, умови вищевказаного кредитного договору ОСОБА_3 належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї перед банком, відповідно до представленого ПАТ «Укрсоцбанк" розрахунку, станом на 11 квітня 2011 року виникла заборгованість в сумі 79257,98 доларів США, що за курсом НБУ складає 631266, 03 грн., з них: сума заборгованості за кредитом становить 55495,04 доларів США, що складає 442001,35 грн; сума заборгованості за процентами - 16215,33 доларів США, що становить 129250, 24 грн.; розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по кредиту та процентам - 3947,61 доларів США, що складає 31441,53 грн.; штраф за порушення зобов'язань за кредитом - 3600,00 доларів США, що складає 28672,92 грн. ( а. с. а. с. 17 -21 ). Таким чином, всупереч твердженням апеляційної скарги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку усім доказам, які надали сторони, в тому числі й тим, на які посилається апелянт, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює та прийшов до вірного висновку, що оскільки відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, то це є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи апелянта про недоведеність та необґрунтованість нарахування та безпідставність підвищення процентної ставки та заборгованості, недодержання іпотеко держателем процедури звернення на стягнення предмет іпотеки, колегія суддів вважає такими, що суперечать матеріалам справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Твердження апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно було застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме правопорушення, колегія суддів вважає не обґрунтованими та такими, що були зроблені апелянтом через помилкове тлумачення норм права. Інші доводи апелянта висновків районного суду також не спростовують і не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Тому, керуючись ст. ст. 303-304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський

Судді: /підпис/ В.С. Зотов

/підпис/ О.В Козуб

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський