Ухвала суду № 36329554, 18.12.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Скрипник С.В.

за участю представника позивача, відповідача та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення автомобіля, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення автомобіля, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 будучи інвалідом, був взятий позивачем на облік забезпечення автомобілем, надавши довідку про відсутність автомобіля. В порушення п. 5 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, позивач умисно приховав від позивача відомості про реєстрацію 23.06.2006 року автомобіля марки ВАЗ- 21099, 2006 року випуску, а 12.08.2008 року зняв даний автомобіль з обліку для реалізації і без належної правової підстави отримав у користування автомобіль «Славута» 2008 року випуску ЗАЗ-110377-40 МД. До його особової справи долучено довідку Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Кельменецького та Сокирянського районів ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області від 12.08.2008 року № 1461, згідно якої за ОСОБА_1 транспортних засобів не значиться.

Відповідно до наказу позивача від 13.08.2008 року ОСОБА_1 отримав у користування терміном на десять років автомобіль «Славута» 2008 року випуску ЗАЗ-110377-40 МД, як інвалід третьої групи загального захворювання.

_____________

22ц-1759/ 2013 р. Головуючий у 1 інстанції Унгурян С.В Категорія 9 доповідач Савчук М.В.

Таким чином, відповідач порушив п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 999, якою заборонено видачу автомобіля особі, яка має в своєму розпорядженні інший автомобіль.

Просив зобов'язати ОСОБА_1 повернути позивачу вказаний вище автомобіль, вирішити питання судових витрат.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2013 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 повернути Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації автомобіль марки ЗАЗ-110377-40 МД, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, неповну оцінку доказів по справі, незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Вказує, що суд помилково не врахував, що він був поставлений на облік забезпечення автомобілем на законних підставах згідно чинного на момент виникнення правовідносин законодавства, а тому законних підстав, які б могли стати перешкодою для його подальшого перебування на обліку чи для одержання ним автомобіля, немає.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про повернення автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було правових підстав на отримання, володіння та користування спірним автомобілем ЗАЗ- 110377-40 МД.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 являється інвалідом ІІІ групи загального захворювання. На підставі його заяви від 12.10.1992 року останнього взято на облік забезпечення автомобілем та заведено відповідну особову справу. У долученій до особової справи відповідача довідці Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Кельменецького та Сокирянського районів ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області від 12.08.2008 року № 1461 зазначалося, що за ОСОБА_1 транспортних засобів не значиться.

13 серпня 2008 року згідно наказу № 68-ОД Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, правонаступником якого є позивач, надано дозвіл на видачу ОСОБА_2 як інваліду ІІІ групи загального захворювання за 30 відсотків вартості автомобіля ЗАЗ-110377-40 МД, кузов НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6 з керуванням дві руки за участю однієї ноги.

Згідно довідки ВРЕР з обслуговування Кельменецького та Сокирянського районів при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області № 1025 від 30.10.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 23.06.2006 року зареєстрував автомобіль марки ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_4, 2006 року випуску, а 12.08.2008 року зняв даний автомобіль з обліку для реалізації.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» на облік беруться і забезпечуються автомобілями інваліди, які не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку) та за умови ,що протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років.

Відповідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України право володіння припиняється у разі, зокрема, витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Враховуючи вимоги закону та обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зобов'язання ОСОБА_1 повернути спірний автомобіль власнику в особі Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, оскільки відповідно до вищезазначених норм законодавства у відповідача не було правових підстав на отримання, володіння та користування вказаним автомобілем.

Доводи апеляційної скарги про те, що на факт реєстрації права власності відповідача на автомобіль ВАЗ 21099 не розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» є безпідставними, оскільки дія вказаної Постанови поширюється на період перебування відповідача на обліку для забезпечення автомобілем, а 19 липня 2006 року він перебував на обліку.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Стаття 308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України , колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :

18.12.2013