Вирок № 36329265, 23.12.2013, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2869/13-к

Провадження № 1-кп/727/86/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Кирилюк Л.К.

при секретарі - Палилюлько Н.О.

з участю учасників судового провадження:

прокурора - Рулякова О.В..

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження № 1-КП/727/86/13 за обвинувальним актом, який надійшов з прокуратури Чернівецької області, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, неповнолітніх дітей немає, пенсіонерки, працювала на посаді голови правління відкритого акціонерного товариства «Чернівціоблпаливо», раніше несудимої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що виконуючи обовязки голови правління згідно наказу № 33 від 30 травня 2005 року, а відповідно до наказу № 44 від 08 серпня 2005 року виконуючи обовязки голови правління відкритого акціонерного товариства (скорочено ВАТ) «Чернівціоблпаливо» (юридична адреса: м. Чернівці, вулиця Шептицького, № 29, код ЄДРПОУ 01885199), являючись службовою особою цього товариства, протягом другого півріччя 2005 року, реалізувавши майно товариства, умисно ухилилась від сплати податків на загальну суму 680387 грн., чим завдала збитків державним інтересам в особливо великих розмірах.

Так, 01 липня 2005 року між ВАТ «Чернівціоблпаливо» як продавцем та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 як покупцем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця будівлі та споруди підприємства по реалізації палива, які розміщені по вулиці Г.Сковороди, № 38»в» в м. Кіцмань Чернівецької області, за які покупець сплатив суму 312000 гривень.

Згідно проведеного ТОВ «Гарант-Експертиза» експертного дослідження від 09 жовтня 2012 року ринкова вартість цих будівель і споруд, які є предметом договору купівлі-продажу, становить суму 1493000 гривень.

16 грудня 2005 року між ВАТ «Чернівціоблпаливо» як продавцем та фізичною особою ОСОБА_4 як покупцем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця 85/100 ідеальної частки нежилого приміщення паливного складу з належними до нього будівлями і спорудами, які розміщені по вулиці Назарія Яремчука, № 12 в м. Сторожинець Чернівецької області, за які покупець сплатила суму 27000 гривень.

Згідно проведеного ТОВ «Гарант-Експертиза» експертного дослідження від 09 жовтня 2012 року ринкова вартість цього приміщення паливного складу з належними до нього будівлями і спорудами, які є предметом договору купівлі-продажу, становить суму 305300 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначені всі випадки проведення обовязкової оцінки майна. При продажу будівель і споруд підприємства по реалізації палива, які розміщені по вулиці Г.Сковороди, № 38»в» в м. Кіцмань Чернівецької області, та частки нежилого приміщення паливного складу з належними до нього будівлями і спорудами, які розміщені по вулиці Назарія Яремчука, № 12 в м. Сторожинець Чернівецької області, не було проведено їх оцінку і не визначено ціну, за якою належить їх реалізувати, тим самим обвинуваченою ОСОБА_2 порушено вимоги цього Закону.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (в редакції від 22 травня 1997 року) дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (в редакції від 22 травня 1997 року) положення підпункту 7.4.1 поширюється також на операції з особами, які не є платниками податку, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку ставками.

Відповідно до п.п.1.20.5-1 п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для доказів обґрунтування рівня звичайної ціни застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

На підставі цих вимог закону при здійсненні ВАТ «Чернівціоблпаливо» продажу майна СПД-фізичній особі ОСОБА_3 його вартість визначається, виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни відповідно до п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що не було враховано.

Таким чином, з вини обвинуваченої ОСОБА_2 як службової особи голови правління ВАТ «Чернівціоблпаливо» при реалізації основних засобів товариства СПД-фізичній особі ОСОБА_3 та фізичній особі ОСОБА_4 занижено податок на прибуток на суму 378950 гривень.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше, ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

В порушення вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Чернівціоблпаливо» було занижено базу оподаткування податком на додану вартість при продажу будівель і споруд підприємства по реалізації палива, які розміщені по вулиці Г.Сковороди, № 38»в» в м. Кіцмань Чернівецької області, та частки нежилого приміщення паливного складу з належними до нього будівлями і спорудами, які розміщені по вулиці Назарія Яремчука, № 12 в м. Сторожинець Чернівецької області, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 301437 гривень.

Таким чином, в період з 01 липня по 31 грудня 2005 року обвинувачена ОСОБА_2 умисно ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 301437 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 378950 грн., а всього на загальну суму 680387 грн., що підтверджується актом документальної позапланової перевірки № 1544/22-1/0188199 від 10 грудня 2012 року та висновком судово-економічної експертизи № 220 від 11 березня 2013 року, що більше як в пять тисяч разів перевищує встановлений неоподаткований мінімум доходів громадян, який є в розмірі 17 гривень і є особливо великим розміром, тим самим вчинила злочин, передбачений ст.212 ч.3 КК України.

Допитавши обвинувачену, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 в предявленому їй обвинуваченні за ст.212 ч.3 КК України в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження внаслідок відсутності в її діях складу даного злочину.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.212 ч.3 КК України як ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобовязана їх сплачувати, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Обєктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння ухилення від сплати податків і зборів (обовязкових платежів), що належать до системи оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Окрім того, хоча ст.212 КК України не конкретизує спосіб ухилення від сплати податків і зборів, однак цей спосіб обовязково повинен бути зазначений, що входить до обєктивної сторони цього злочину. До найпоширеніших способів злочину належать: неподання документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків; приховування та заниження обєкта оподаткування. Приховування обєкта оподаткування, який визначається залежно від виду обовязкового платежу, що стягується, характеризується тим, що прибуток або інший обєкт оподаткування у платника податків і зборів фактично існує, проте він не декларується, а тому ніякі податки на такі обєкти не нараховуються і не сплачуються. Заниження обєкта оподаткування означає часткове ухилення від сплати податків і зборів (обовязкових платежів). Це може досягатись за рахунок незаконного завищення валових витрат; приховування частини прибутку, яка підлягає оподаткуванню, наприклад, шляхом заниження вартості реалізованої продукції.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в ухиленні від сплати податків способом заниження обєкта оподаткування шляхом заниження вартості реалізованого майна.

Субєктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Потрібно доказувати, що порушення фінансово-правових норм зроблені умисно, а не сталися у результаті арифметичної помилки, неправильного тлумачення нормативних актів чи спірного розуміння юридичної природи фактів, що впливають на процес нарахування та сплати податків і зборів.

Про умисний характер поведінки порушника податкового законодавства можуть свідчити, наприклад, такі обставини ( в том числі їх сукупність): складання і використання підроблених документів; ведення «подвійного» (офіційного та неофіційного) обліку; наявність у місцях реалізації документально неоформленої продукції; неоприбуткування готівкової виручки, отриманої за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; заниження обсягу реалізованих товарів; укладання фіктивних угод; відсутність документів, необхідних для складання податкових декларацій і розрахунків, їх знищення або відмова їх надати; приховування від контролюючих органів інформації про рух безготівкових і готівкових грошових коштів; невідображення у документах обєктів оподаткування; необґрунтоване завищення валових витрат; незявлення протягом встановленого строку зареєстрованого субєкта підприємництва до податкового органу для взяття на облік як платника податків тощо.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня як обєктивна, так і субєктивна сторона злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, оскільки вона не вчиняла умисних дій, направлених на ухилення від сплати податків, не приймала одноособово рішення про ціну продажу приміщень складів з метою ухилення від сплати податків.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 вину в предявленому їй обвинуваченні не визнала і пояснила, що вона працювала у ВАТ «Чернівціоблпаливо», до 2005 року підприємство вже пять років було збитковим. Голова правління ВАТ «Чернівціоблпаливо» в 2005 році помер, тому з 30 травня 2005 року вона виконувала обовязки голови правління, а з серпня 2005 року була призначена головою правління цього товариства. Ще попередній голова правління вирішував питання про продаж паливного складу в м. Кіцмань, були покупці на цей склад з фірми «Ленківчанка», які сказали, що з ним вони домовились про його придбання за 200 тис. грн., оскільки цей склад є невеликим. Вона з ними вела переговори і збільшила ціну продажу до суми 312 тис. грн. Інших покупців не було, а кошти потрібні були для погашення кредиту.

Відповідно до положень статуту ВАТ «Чернівціоблпаливо» голова правління не має повноважень одноособово вирішувати питання про продаж майна товариства, це входить в компетенцію тільки загальних зборів чи правління товариства. Головний бухгалтер товариства ОСОБА_5 провела всі розрахунки, підготувала бухгалтерські документи. Це питання було винесено на спільне засідання правління і наглядової ради товариства, на якому було прийнято рішення про продаж приміщень паливного складу в м. Кіцмань за ціною 312 тис. грн., на той час це була нормальна ринкова ціна. Аналогічно було вирішено питання про продаж приміщень паливного складу в м. Сторожинець за ціною 27 тис. грн., вона одноособово не вирішувала ці питання.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства оцінка нерухомого майна була не обовязковою, оскільки їх товариство не є державним і частки державного майна у них немає, а обовязкова оцінка майна вимагається тільки для державних підприємств і для тих, де є частка держави, тому вимоги законодавства щодо обовязкової оцінки майна вона не порушувала. Майно було продано і в першому, і в другому випадку за ціною, яка є значно вищою балансової, тому ніяких порушень і в цьому випадку вона не вчинила. У неї не було ніякого умислу на ухилення від сплати податків, тим більше, що всі податки від отриманого прибутку за продаж майна були повністю сплачені.

Звіти про оцінку майна, надані ТОВ «Гарант-Експертиза», викликають сумніви щодо їх обєктивності і відповідності вимогам чинного законодавства, оскільки експертами приміщення складів не оглядались, оцінка проведена невідомо по яким критеріям, а тому вважає їх у відповідності до вимог ст.86 КПК України недопустимими доказами.

Просить її виправдати, так як в її діях немає складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

Ці показання обвинуваченої не спростовуються зібраними зі сторони обвинувачення доказами.

Згідно наказу № 33 від 30 травня 2005 року на підставі спільного рішення спостережної ради та правління товариства від 30 травня 2005 року ОСОБА_2 приступила до виконання обовязків голови правління, а відповідно до наказу № 44 від 08 серпня 2005 року на підставі рішення загальних зборів від 08 серпня 2005 року була затверджена на посаду голови правління, з якої звільнена за власним бажанням з 30 серпня 2012 року наказом № 12-к (т.1, а.с.200-201, 223-225).

Відповідно до статуту відкритого акціонерного товариства «Чернівціоблпаливо», зареєстрованого в новій редакції виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 13 січня 1997 року, його засновниками є громадяни України та юридичні особи, форма власності приватна, воно є юридичною особою і є платником податку на прибуток, податку на додану вартість та інших податків і зборів. До органів правління товариства належать: загальні збори акціонерів, рада акціонерного товариства та правління, визначено компетенцію кожного цього органу, зокрема, до компетенції загальних зборів входить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті; до компетенції правління відносяться всі питання діяльності товариства, окрім тих, що згідно з чинним законодавством, цим статутом або рішенням зборів віднесені до компетенції іншого органу товариства, зокрема, розпорядження всім майном товариства. Роботою правління керує голова, функції якого визначені розділом 17, зокрема, виконує рішення загальних зборів, ради товариства, організовує господарську діяльність товариства, здійснює загальне та оперативне керівництво всією діяльністю товариства (т.1, а.с.207-222).

На балансі ВАТ «Чернівціоблпаливо» знаходився комплекс будівель і споруд паливного складу № 7 в м. Кіцмань по вулиці Г.Сковороди, № 38»в» балансовою вартістю 41628 грн., що підтверджується довідкою за № 197 (т.1, а.с.183).

На засіданні правління ВАТ «Чернівціоблпаливо» в складі пяти членів 31 травня 2005 року було одноголосно прийнято рішення в термін до 01 липня 2005 року продати Кіцманський паливний склад № 7 за ціною 312 тис. грн. і ці кошти від реалізації направити на погашення кредиту і закупівлю вугілля (т.1, а.с.140-141, 181-182). На підставі цього рішення ОСОБА_2 як в.о.голови правління було видано наказ № 35 від 01 червня 2005 року про продаж цього комплексу будівель і споруд за ціною 312 тис. грн. (т.1, а.с.139).

01 липня 2005 року між ВАТ «Чернівціоблпаливо» в особі в.о. голови правління ОСОБА_2 та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд підприємства по реалізації палива, що знаходяться по вулиці Г.Сковороди, № 38 «в» м. Кіцмань Чернівецької області, за ціною 312 тис. грн., посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за № 1315. Сума 312 тис. грн. була перерахована ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ВАТ «Чернівціоблпаливо» (т.1, а.с.137-138, 180).

Також на балансі ВАТ «Чернівціоблпаливо» знаходились приміщення гаражу, котельні та вбиралень в м. Сторожинець по вулиці Н.Яремчука, № 12 балансовою вартістю 14000 грн., що підтверджується довідкою за № 419 від 09 грудня 2005 року (т.1, а.с.199).

На спільному засіданні членів правління та наглядової ради ВАТ «Чернівціоблпаливо» 31 серпня 2005 року було одноголосно прийнято рішення продати приміщення гаражів паливного складу № 11 в м. Сторожинець за ціною 27 тис. грн. (т.1, а.с.135-136, 206).

16 грудня 2005 року між ВАТ «Чернівціоблпаливо» в особі голови правління ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу приміщень гаражу літ. «Б», котельні літ. «б», вбиралень літ. «В» і «Г», що становить 85/100 ідеальної частки паливного складу № 11 по вулиці Н.Яремчука, № 12 в м. Сторожинець Чернівецької області, за ціною 27 тис. грн., посвідчений приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрований в реєстрі за № 4963. Сума 27 тис. грн. була перерахована ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок ВАТ «Чернівціоблпаливо» (т.1, а.с.132-133, 205).

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що вона працювала на посаді головного бухгалтера ВАТ «Чернівціоблпаливо» з 01 листопада 2003 року по 30 січня 2013 року. Оскільки в 2005 році не було реалізації вугілля і не було доходів, а лише витрати, які потрібно було покривати, вирішили продати приміщення Кіцманського паливного складу. ОСОБА_2 як голова правління товариства вела переговори з покупцями, після чого було рішення правління товариства про продаж цих приміщень за ціною 312 тис. грн., яку запропонувала обвинувачена, всі члени правління проголосували за цю ціну. Після цього ОСОБА_2 був виданий наказ про продаж, вона, як головний бухгалтер, готувала всі документи для цього, а потім був підписаний в нотаріальній конторі договір купівлі-продажу. Сума 312 тис. грн. була перерахована товариству, з цієї суми сплачені всі податки.

Аналогічним чином було прийнято рішення правління про продаж приміщень гаражу паливного складу в м. Сторожинець за ціною 27 тис. грн., яку також запропонувала ОСОБА_2, всі з цим погодились, проголосували одноголосно. Ця сума була перерахована товариству, з якої сплачено всі податки.

Оцінка цього відчужуваного майна не проводилась і вона, як головний бухгалтер, цього не вимагала, так як продаж було здійснено за ціною, вищою від балансової вартості. Про ухилення від сплати податків ніхто не говорив і цього не було, тому що сплатили всі податки з суми продажу.

Таким чином, як вбачається з наведених доказів обвинувачена ОСОБА_2 як голова правління ВАТ «Чернівціоблпаливо» не приймала одноособово рішення про продаж приміщень паливних складів в м. Кіцмань та в м. Сторожинець, це рішення приймалось на засіданні правління та наглядової ради товариства і ніхто з членів не заперечував проти цього

продажу, в тому числі і проти ціни, яка була запропонована. Також ОСОБА_5 як головний бухгалтер, будучи службовою особою ВАТ «Чернівціоблпаливо», відповідальною за бухгалтерський облік, в тому числі і за сплату податків, будучи членом правління, не заперечувала проти продажу цього майна за вказаною ціною. Після цього обвинувачена у відповідності до своїх посадових обовязків голови правління виконувала це рішення правління і підписала договори купівлі-продажу за визначеною колегіальним органом товариства ціною.

Статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачені випадки проведення оцінки майна.

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна); виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду; переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна згідно з законом; визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Відповідно до цих вимог Закону при відчуженні майна ВАТ «Чернівціоблпаливо», яке має приватну форму власності, не вимагалось обовязкового проведення незалежної оцінки цього майна, а тому обвинувачення ОСОБА_2 в частині порушення нею вимог ст.7 цього Закону є безпідставним і необґрунтованим.

Крім того, у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» реалізація майна не може бути здійснена за ціною, нижчою від балансової. З суми виручки, яка перевищує балансову вартість, підприємство повинно сплатити податки.

За рішенням правління ВАТ «Чернівціоблпаливо» ціна продажу була визначена набагато вищою від балансової вартості відчужуваного майна, з отриманої виручки товариством сплачені всі податки, а тому обвинувачення ОСОБА_2 в заниженні ціни продажу майна як способу ухилення від сплати податків є необґрунтованим.

Вартість бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи із договірних цін, визначених за вільними цінами, але не менших за звичайні ціни відповідно до п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР. При укладенні договорів купівлі-продажу приміщень паливних складів в м. Кіцмань та м. Сторожинець були зазначені договірні ціни, які є не меншими за звичайні ціни.

Згідно звітів про оцінку нежилих приміщень паливних складів в м. Сторожинець по вулиці Яремчука Назарія, № 12 та в м. Кіцмань по вулиці Г.Сковороди, № 38 «в», проведених в 2012 році товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Експертиза», яке знаходиться в м. Києві, (т.2, а.с.2-186) визначена ринкова вартість нежилих приміщень паливного складу в м. Сторожинець в сумі 305300 грн. та паливного складу в м. Кіцмань в сумі 1493000 грн. станом на грудень 2005 року, що органом досудового розслідування взято за основу у визначенні різниці ціни продажу цього майна і відповідно суми ухилення від сплати податків. При визначенні цієї вартості експертами застосовувався витратний підхід, а також застосований індекс подорожчання в розмірі 9,39 та 9,11.

Допитаний в ході судового розгляду в якості експерта ОСОБА_8 показав, що він не виїжджав на обєкти в м. Сторожинець та в м. Кіцмань і безпосередньо їх не обстежував, ним були досліджені технічні паспорти, договори купівлі-продажу, фотознімки цих обєктів, які зробила на його прохання стажист. Був застосований витратний метод оцінки по Збірнику показників, в яких зазначені всі приміщення, вартість 1 кв.м, плюс вартість землі, меблів та іншого обладнання, також застосовувався індекс подорожчання, однак чому цей індекс подорожчання був взятий саме 9,39 та 9,11 пояснити не зміг. Була взята балансова вартість, яка приведена з врахуванням всіх показників до ринкової вартості. Зазначив також, що аналогів приміщень цих паливних складів знайти було неможливо, тому він не може достовірно стверджувати, що визначена ними вартість приміщень є реальною.

У звязку з цими показами експерта, а також враховуючи те, що самі приміщення паливних складів не були обстежені, суд вважає, що дані звіти по визначенню ринкової вартості (звичайної ціни) у відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України є неналежними і недопустимими доказами, у звязку з чим не можуть бути прийняті судом в підтвердження ринкової вартості приміщень паливного складу в м. Сторожинець в сумі 305300 грн. та приміщень паливного складу в м. Кіцмань в сумі 1493000 грн., які взяті органом досудового розслідування як підстава для визначення суми ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток ВАТ «Чернівціоблпаливо».

Працівниками державної податкової інспекції у м. Чернівцях проведено документальну позапланову перевірку ВАТ «Чернівціоблпаливо» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з реалізації основних засобів приватному підприємцю ОСОБА_3 та громадянці ОСОБА_4 за період з 01 липня по 31 грудня 2005 року, про що складено акт за № 1544/22-1/01885199 від 10 грудня 2012 року (т.1, а.с.5-52), при якій було взято як підставу для визначення звичайної ціни обєктів продажу приміщень паливних складів звіти про оцінку нежилих приміщень цих складів, проведені ТОВ «Гарант-Експертиза», де визначено їх ринкову вартість в сумі 1493000 грн. та 305300 грн., у звязку з чим визначено недоплачений податок на додану вартість в сумі 301437 гривень та податок на прибуток в сумі 378950 гривень.

Також в ході досудового розслідування було призначено і проведено експертом спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» ОСОБА_9 судово-економічну експертизу, про що надано висновок № 220 від 06 березня 2013 року (т.2, а.с.188-196). Згідно висновку цієї експертизи документально та нормативно підтверджується донарахування ВАТ «Чернівціоблпаливо» податку на додану вартість в сумі 301437 грн. та податку на прибуток в сумі 378950 грн. згідно акту № 1544/22-1/01885199 від 10 грудня 2012 року документальної позапланової перевірки ВАТ «Чернівціоблпаливо» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з реалізації основних засобів приватному підприємцю ОСОБА_3 та громадянці ОСОБА_4 за період з 01 липня по 31 грудня 2005 року.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердила цей висновок і показала, що вона досліджувала тільки ті документи, які їй надав слідчий, зокрема, акт перевірки працівників ДПІ у м. Чернівцях, звіти про оцінку нежилих приміщень паливних складів ТОВ «Гарант-Експертиза», користувалась методикою документальної перевірки і співставлення. При цьому не застосовувала п.1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено нарахування податкових зобовязань платнику податку внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямим методом.

Висновком експерта ОСОБА_10 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області за № 390-а від 12 вересня 2013 року, наданого на ухвалу суду про призначення повторної судово-економічної експертизи, також документально та нормативно підтверджується донарахування ВАТ «Чернівціоблпаливо» податку на додану вартість в сумі 301437 грн. та податку на прибуток в сумі 378950 грн. згідно акту № 1544/22-1/01885199 від 10 грудня 2012 року документальної позапланової перевірки ВАТ «Чернівціоблпаливо» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з реалізації основних засобів приватному підприємцю ОСОБА_3 та громадянці ОСОБА_4 за період з 01 липня по 31 грудня 2005 року (т.3, а.с.73-79). Висновки експертом повністю переписані з висновку судово-економічної експертизи № 220 від 06 березня 2013 року.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 не зміг пояснити, чому і з яких підстав він прийшов до такого висновку.

Оскільки в зазначених акті перевірки та висновках експертів за основу донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість взято визначену ринкову вартість реалізованих приміщень паливних складів згідно звітів про оцінку нежилих приміщень паливних складів ТОВ «Гарант-Експертиза», які судом визнані неналежними і недопустимими доказами, то у відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України ці письмові докази та покази експертів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 також є неналежними і недопустимими доказами, у звязку з чим не можуть бути прийняті судом в підтвердження ринкової вартості приміщень паливного складу в м. Сторожинець в сумі 305300 грн. та приміщень паливного складу в м. Кіцмань в сумі 1493000 грн., які взяті органом досудового розслідування як підстава для визначення суми ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток ВАТ «Чернівціоблпаливо».

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона працює експертом і в 2005 році на замовлення якихось чоловіків, їх прізвищ не памятає, проводила в 2005 році оцінку приміщень паливного складу в м. Кіцмань для отримання ними кредитних коштів в банку. Висновку цього вона не може надати, так як він не зберігся, однак вартість цих приміщень була визначена в сумі понад 1 млн. грн.

У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України дані покази свідка щодо ринкової вартості приміщень паливного складу в м. Кіцмань також є неналежним і недопустимим доказом і не приймаються судом.

Таким чином, оцінюючи наведені докази, зібрані органом досудового розслідування, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня обєктивна і субєктивна сторона злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, оскільки у неї не було умислу на ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 680387 грн. при продажу нежилих приміщень паливних складів в м. Кіцмань 01 липня 2005 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3 та в м. Сторожинець 16 грудня 2005 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_4, органом досудового розслідування не зазначено жодної з обставин, які б свідчили про умисний характер її поведінки як порушника податкового законодавства, про що зазначено раніше.

ОСОБА_2 як голова правління ВАТ «Чернівціоблпаливо», тобто як службова особа, не вчиняла одноособово дій по визначенню ціни продажу приміщень паливних складів, ціна відповідно в сумі 312 тис. грн. та 27 тис. грн. була визначена одноголосно без жодних зауважень членами правління та наглядової ради, що підтверджується протоколами засідань, вона є в декілька разів вищою від балансової вартості цих приміщень паливних складів, обовязкової оцінки цього майна у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не потрібно було проводити, а тому ця визначена членами правління ціна є звичайною ціною на той час для цих приміщень. Належних і допустимих доказів у відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, які б з достовірністю підтверджували звичайну ціну для продажу цих приміщень в сумі відповідно 1493000 грн. та 305300 грн., що є підставою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 680387 грн. і відповідно умисного ухилення від їх сплати, стороною обвинувачення не надано, а тому обвинувачену ОСОБА_2 належить виправдати за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. Тим більше, що при доведеності цих обставин нести кримінальну відповідальність повинна також і ОСОБА_5 як головний бухгалтер ВАТ «Чернівціоблпаливо», тобто як службова особа, в прямі обовязки якої входить сплата всіх податків, яка також, як член правління, приймала участь у визначенні ціни продажу приміщень паливних складів, однак органом досудового розслідування навіть не вирішувалось питання про її відповідальність.

Суд вважає, що заявлений прокурором в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Чернівцях в судовому засіданні цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДПІ у м. Чернівцях в відшкодування спричинених збитків, завданих злочином, в сумі 680387 грн. задоволенню не підлягає, оскільки суд вважає, що її належить виправдати у предявленому обвинуваченні за ст.212 ч.3 КК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Крім того, навіть в разі визнання винною ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого їй злочину цей позов задоволенню не підлягав би, оскільки сума 680387 грн. не є збитками, завданими злочином, а є податковими зобовязаннями щодо сплати податків, які обліковуються за ВАТ «Чернівціоблпаливо», саме це товариство як юридична особа є субєктом сплати податків і повинно їх сплатити, а тому ОСОБА_2 не може бути відповідачем за цим позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 виправдати за ст.212 ч.3 КК України за відсутністю в її діях складу цього злочину.

В задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДПІ у м. Чернівцях в відшкодування спричинених збитків суми 680387 гривень відмовити.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК