Рішення № 36328462, 29.08.2013, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1166/13-ц

№ пров. 2/697/354/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Бурлаки О.В.

за участю секретаря Румини М.В., Мусієнко К.Г.

позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, Литвинецької філії сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про відновлення трудових прав, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, Литвинецької філії сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про відновлення трудових прав, відшкодування моральної шкоди.

У позові позивач вказала, що з вона 2005 року до червня 2009 працювала на посаді начальника економічного відділу в Закритому Акціонерному Товаристві „Укршампіньйон торгівельної марки «ВЕРЕС», яке у 2011 році реорганізовано у Литвинецьку філію «СТОВ ім. Шевченко». В звязку з народженням дитини та наглядом за дитиною, до травня 2012 р. перебувала у відпустці. На вказаний час її середньомісячна заробітна плата складала 5754 грн. 38 коп. Згідно наказу по підприємству „Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченко № 21-к від 28.04.2012 року «Про припинення відпустки по догляду за дитиною» за заявою Позивача достроково, з 03.05.2012 року вона вийшла на роботу на посаду начальника економічного відділу „Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченко з окладом згідно штатного розкладу. Таким чином, її трудова угода з підприємством „Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченко, що є правонаступником ЗАТ «Укршампіньйон» у такий спосіб відновилася, продовжила свою дію у незмінних параметрах, які гарантовані трудовим законодавством для працівників жінок, що народили дитину, і зокрема для одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років. З новим директором підприємства ОСОБА_5, який до неї з моменту її приходу на роботу поставився явно вороже, виробничі відносини стали складатися важко.

Щоб натиснути на неї психологічно і матеріально, вибірково щодо неї одної з числа всіх інших працівників підприємства і, зокрема, з числа керівників, інженерно-технічних працівників і службовців, за власною ініціативою директора ОСОБА_5 відразу з травня 2012 року їй стали платити меншу частину її заробітної плати, яку вона мала б в дійсності отримувати, обмежившись при нарахуванні та виплаті заробітної плати виплатою їй виключно посадового окладу в сумі 2835 грн., в той час як всі інші працівники підприємства отримували і отримують заробітну плату, яка складається на підприємстві «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченко» із нарахування та виплати: основної заробітної плати у вигляді посадового окладу, згідно штатного розкладу; додаткової - премії з урахуванням коефіцієнту за кожен місяць до базової премії за відповідним наказом по підприємству; додаткової - доплати до премії за рентабельності виробництва, щомісячно за відповідним наказом по підприємству.

Зменшення зарплати в частині, що стосується нарахувань в її складі премії, та доплат, які є загальнообовязковими для всіх працівників підприємства, згідно чинного законодавства, є можливим лише у випадках порушень трудової дисципліни, та застосування дисциплінарних стягнень, щодо конкретної особи. Факти недоліків у її роботі, факти недобросовісного виконання нею обовязків, відсутні. Вона за вказаний період часу не притягувалася до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Більш того, її у червні 2012 року персонально було нагороджено Почесною грамотою, за 10 років добросовісної, бездоганної праці та внесення вагомого вкладу в розвиток підприємства, та в звязку з 10 річчям з дня створення підприємства.

Директор Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченко ОСОБА_5, діючи незаконно особисто і за власним розсудом, перед тим як підписати накази для нарахування додаткової заробітної плати і передати в бухгалтерію для виконання, виправляв всі вказані накази, які готував зам. директора по економічним питанням ОСОБА_6, де визначено для неї, серед 447 інших працівників підприємства, обовязкову додаткову зарплату у вигляді премії і доплати та ставив проти її особистих даних цифру «0»грн. Отже факт порушення її трудових прав в цій частині, із цілого ланцюга незаконних дій по утисненню її як працівника роботодавцем-відповідачем встановлено судовим рішенням, що набрало чинності. Начальник відділу кадрів Ливинецької філії СТОВ ім. Шевченко ОСОБА_7, за вказівкою директора ОСОБА_5, 11 лютого 2013 року, після чергового судового засідання Канівського міськрайонного суду по справі про стягнення заборгованості по зарплаті, оголосила їй в усній формі про наступні прийняті рішення.

а\ що їй начальнику економічного відділу Ливинецької філії СТОВ ім. Шевченко ОСОБА_1 змінено режим роботи на 50%, в звязку з чим вона має працювати по 4 години в кожний робочий день,

б\ про те, що її робочий день починається о 8 год. ранку, закінчується о 12 годині дня без перерви на обід,

в\ що її робочий день обліковується лише по 4 години при пятиденному робочому тижні, зі зменшенням заробітної плати в частині 1\2 окладу за штатним розкладом, тобто на половину.

Вказаним рішенням роботодавця було грубо порушено трудовий договір між нею та роботодавцем, та порушені норми матеріального права, зокрема ч.1 ст. 21, ч.2, 3 ст. 24, ст. 50 ,52, 56, ч.4 ст. 97, 184 КЗПП України. Вона в перші дні намагалася працювати, як завжди, повний робочий день, але начальник відділу кадрів ОСОБА_8, за вказівкою директора ОСОБА_5 її фактично виганяла з роботи, попереджаючи, що все одно більше 4 годин робочого часу їй в облікових документах зараховано не буде.

Згоди на обмеження робочого дня Позивача чотирма годинами робочого часу, згоди на істотне зменшення її заробітної плати не було, та ніхто у неї не питав. Рішення роботодавцем приймалися ігноруючи її трудові права, в порушення чинного законодавства та виключно з ініціативи адміністрації роботодавця.

З лютого 2013 року роботодавець з власної ініціативи незаконно став їй платити в якості заробітної плати лише по 900-1200 грн. щомісячно, замість виплати належної заробітної плати в розмірі 11165 грн. 04 коп.

Позивач вважає вказане волюнтаристське рішення адміністрації підприємства, та наказ № 108 від 29.11.2012 р. про одностороннє, без її згоди, встановлення з 01 лютого 2013 р. чотирьохгодинного робочого дня, з відповідною оплатою праці в розмірі менше 10% заробітної плати в сумі 11165 грн.04 коп., котру вона мала б отримувати незаконним та таким, що порушує її трудові права працівника, особи яка одноособово утримує дитину до 14 років, таким що порушує її трудовий договір та ч.1 ст. 21,4.2 ст. 97,ч.1, 3 ст. 184 КЗПП України, а також таким, що завдало їй моральну шкоду.

Адміністрація підприємства відмовляється відновити її законні трудові права на повний робочий день і належний розмір заробітної плати, відмовляється компенсувати грошові втрати у добровільному порядку, що спонукає її звернутися до судового захисту порушених прав працівниці, котра має статус одинокої матері, котра доглядає малолітню дитину віком до 14 років, для відновлення порушених прав, для стягнення середньомісячного заробітку за час порушень трудових прав, для стягнення компенсації за завдану моральну шкоду.

Просить суд: Припинити рішення і дії відповідача «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка» про встановлення з лютого 2013 року для ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка», без її згоди, неповного робочого дня при пятиденному робочому тижні, з початком робочого дня о 8 год. ранку і закінченням о 12 годині дня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Відновити, з моменту порушення, тобто з 01.02.2013 р. відповідно до діючого трудового договору між робітником ОСОБА_1 та роботодавцем «Литвинецька філія СТОВ «ім. Шевченка», та відповідно до наказу «Про припинення відпустки по догляду за дитиною» № 21-к від 28.04.2012 року, виданого Литвинецькою філією СТОВ «ім. Шевченка», на імя ОСОБА_1, право ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецької філії СТОВ «ім. Шевченка» на забезпечення належних умов праці, необхідних для виконання роботи, відновити право ОСОБА_1 на повний робочий восьмигодинний робочий день при п'ятиденному робочому тижні, з початком робочого дня о 8 год. ранку і закінченням о 17 годині дня, з оплатою праці згідно штатного розкладу із застосуванням в складі заробітної плати загальнообовязкових для всіх працівників Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка, щомісячних премій, коефіцієнтів та доплат. На користь ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка" стягнути з підприємства співвідповідача: «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка торгової марки ВЕРЕС», код ЄДРПОУ № 37532723, з розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_1 в ЧОД АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_6 МФО 35441 заборгованість по заробітній платі за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року на загальну суму 32295,12 грн. На користь ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка" стягнути з підприємства співвідповідача: «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка торгової марки ВЕРЕС», код ЄДРПОУ № 37532723, з розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_1 в ЧОД АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_6 МФО 35441 1 грошову компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 150000 грн. (Сто п'ятдесят тисяч грн.00 коп.) Судові витрати покласти на співвідповідача підприємство «Литвинецька філія СТОВ «ім. Шевченка» торгової марки ВЕРЕС, код ЄДРПОУ 37532723, р/р НОМЕР_1 в ЧОД АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_6 МФО354411.

До початку судового засідання позивач змінила позовні вимоги заявою від 05.08.2013р. (а.с.169-178) та просить суд:

Припинити рішення і дії відповідача «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка» про встановлення з 01 лютого 2013 року для ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка», без її згоди, неповного робочого дня при пятиденному робочому тижні, з початком робочого дня о 8 год. ранку і закінченням о 12 годині дня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

Визнати незаконним наказ Генерального директора СТОВ ім. Шевченко ОСОБА_10 № 108 від 29.11.2012 року «Про зміну істотних умов праці».

Відновити, з моменту порушення, тобто з 01.02.2013 р. відповідно до діючого трудового договору між робітником ОСОБА_1 та роботодавцем «Литвинецька філія СТОВ „ім. Шевченка», та відповідно до наказу «Про припинення відпустки по догляду за дитиною» № 21-к від 28.04.2012 року, виданого Литвинецькою філією СТОВ "ім. Шевченка», на імя ОСОБА_1, право ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецької філії СТОВ „ім. Шевченка» на забезпечення належних умов праці, необхідних для виконання роботи, відновити право ОСОБА_1 на повний робочий восьмигодинний робочий день при п'ятиденному робочому тижні, з початком робочого дня о 8 год. ранку і закінченням о 17 годині дня, з оплатою праці згідно штатного розкладу із застосуванням в складі заробітної плати загальнообовязкових для всіх працівників Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка, щомісячних премій, коефіцієнтів та доплат.

На користь ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка" стягнути з підприємства співвідповідача: «Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка торгової марки ВЕРЕС», код ЄДРПОУ № 37532723, з розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_1 в ЧОД АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_6 МФО 35441 заборгованість по заробітній платі за період з 1 лютого 2013 року по 1 вересня 2013 року на загальну суму сімдесят вісім тисяч сто пятдесят пять грн. 28 коп. (78155 грн. 28 коп.)

На користь ОСОБА_1, начальника економічного відділу підприємства Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка стягнути з підприємства співвідповідача: Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка торгової марки ВЕРЕС», код ЄДРПОУ № 37532723, з розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_1 в ЧОД АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_6 МФО 35441 1 грошову компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 150000 грн. (Сто п'ятдесят тисяч грн.00 коп.)

Судові витрати покласти на співвідповідача підприємство Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченка торгової марки ВЕРЕС, код ЄДРПОУ 37532723, р/р НОМЕР_1 в ЧОД АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_6 МФО354411.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 07.11.2012 року (а.с.33-35) позовні вимоги, викладені в редакції заяви від 05.08.2013р. підтримали повністю посилаючись на обставини викладені у позові. Просять суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 20.11.2011 року (а.с.49) в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, про що надав суду письмові заперечення на позов (а.с.64-66).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює начальником відділу кадрів Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка. Позивач працювала начальником економічного відділу в ЗАТ «Укршампіньйон», який реорганізовано у СТОВ ім. Шевченка, і одночасно утворено Литвинецьку філію. Всі штатні розписи привели в порядок і посаду начальника економічного відділу скоротили, як і по всім філіям СТОВ ім. Шевченка, про що був виданий відповідний наказ, який в подальшому був відкликаний. Коло обовязків позивача було збільшено, розроблено нову посадову інструкцію, з якою ОСОБА_4 відмовилася ознайомлюватися. Потім були наказ про моніторинг зайнятості та наказ про застосування до ОСОБА_1 неповного робочого дня, з якими остання також відмовилася ознайомлюватися.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він є начальник відділу праці. В його функціональні обовязки входить перевірка правильності нарахування заробітної плати працівникам СТОВ ім. Шевченка та філій.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює заступником директора з економічних питань, та він являється безпосереднім керівником позивача. В зв'язку з зменшенням виробництва грибів на підприємстві почали прийматися рішення, щоб підприємство спрацювало без збитків, а тому зменшувалася витратна частина бюджету підприємства в тому числі і зарплати. Деяким підрозділам було запропоновано описати виконану ними роботу за певний час. ОСОБА_4 відмовилася від виконання наказу про моніторинг зайнятості. Надані завдання ОСОБА_4 відмовлялася виконувати, а тому її перевели на неповний робочий день, оскільки скоротити її посаду не можуть.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює директором Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка. ОСОБА_4 працювала на ЗАТ «Укршампіньйон» начальником економічного відділу, але в період перебування її в декретній відпустці підприємство було реорганізовано та утворено Литвинецьку філію СТОВ ім. Шевченка. При реорганізації підприємства було змінено структуру підприємства. ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу, оскільки в інших філіях відсутній економічний відділ, але остання не погодилася. Вказівки свідка як керівника філії позивач не виконувала, як не виконувала і вказівки (накази) генерального директора, про що йому було доведено до відома. В зв'язку з невиконанням наказів та зменшенням виробництва грибів на підприємстві почали прийматися рішення, щоб підрозділи описали виконану ними роботу за певний час. ОСОБА_4 відмовилася від виконання наказу про моніторинг зайнятості. Надані завдання ОСОБА_4 відмовлялася виконувати, а тому її перевели на неповний робочий день, оскільки скоротити її посаду не можуть.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона працює інженером по організації та нормуванню оплати праці. Про спір між сторонами знає зі слів позивача, а тому нічого не може суду більше пояснити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч.1 ст.43 Конституції України).

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін, третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача, з 15.05.2001 року ОСОБА_4 прийнята на роботу в ЗАТ «Укршампіньйон» на посаду секретаря, потім переведена на посаду секретаря керівника (01.10.2001р.), в подальшому переведена на посаду економіста (03.07.2006р. наказ №102 п.6 від 04.07.2006р.).

01.07.2008р. позивача переведено начальником економічного відділу (наказ № 105 п.4 від 02.07.2008р.).

01.02.2011р. ЗАТ «Укршампіньйон» в зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до СТОВ ім.Шевченка з 01.02.2011р. змінило свою назву на Литвинецьку філію СТОВ ім. Шевченка.

В звязку з народженням дитини та доглядом за нею ОСОБА_14 до 03 травня 2012р. перебувала у відпустці (а.с.18).

Згідно наказу по підприємству „Литвинецька філія СТОВ ім. Шевченко № 21-к від 28.04.2012 року „Про припинення відпустки по догляду за дитиною за заявою Позивача, остання достроково з 03.05.2012 року вийшла на роботу на посаду начальника економічного відділу „Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченко з окладом згідно штатного розкладу.

Згідно наказу №108 від 29.11.2012р. (а.с.127) в зв'язку із зменшенням обсягу завдань, які ставляться перед економічним відділом Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка та безпосередньо перед начальником економічного відділу та на підставі п.3.8 Колективного договору, який укладений на філії з 01.02.2013р. встановлено начальнику економічного відділу ОСОБА_1 режим роботи при неповному робочому дні: початок робочого дня 08 год. 00 хв., кінець 12 год. 00 хв., при пятиденному робочому тижні. Оплату праці проводити пропорційно відпрацьованого часу.

Позивач вважає даний наказ незаконним, як не законним і застосування до неї без її згоди неповного робочого часу.

Відповідно до ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у звязку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Отже, зміна істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, а не лише повідомлення працівника в установлений законом строк (постанова ВССУ від 4 липня 2012 р. № 6-59 цс 12).

Судом встановлено, що 22.11.2012р. по підприємству було видано наказ № 107 від 22.11.2012р. (а.с.129) «Про моніторинг зайнятості» з метою дослідження ефективності використання робочого часу спеціалістами адміністрації Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка, до числа яких було внесено і позивача, як начальника економічного відділу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 після ознайомлення з наказом відмовилася від підпису в присутності свідків, про що складено відповідний акт від 22.11.2012р. (а.с.130).

З показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 встановлено, що даний наказ ОСОБА_4 не виконала, що підтверджується також актом від 29.11.2012р. (а.с.183) про не надання звіту на виконання вимог наказу № 107 від 22.11.2012р.

Судом встановлено, що позивач вчасно була повідомлена про зміну в організації виробництва та праці, як вже зазначено вище, наказом №108 від 29.11.2012р.

Також в судовому засіданні було встановлено, що на підприємстві СТОВ ім. Шевченка зменшено обєм вирощуваних грибів з 301тонни (за січень) до 230 тонн (за лютий) (а.с.126).

З показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 та матеріалів справи, зокрема, штатних розписів Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка встановлено, що такий структурний підрозділ як економічний відділ на підприємстві перестав існувати в звязку з реорганізацією підприємства, і на даний час існує лише посада начальника економічного відділу в зв'язку з неможливістю застосування до працівника, який її займає скорочення посади.

Твердження позивача та її представника, що на даний час посадові обовязки, які виконувала ОСОБА_4 до декретної відпустки виконує заступник директора з економічних питань ОСОБА_15 є хибними, оскільки їх посади різняться за класифікатором посад та їх функціональними обовязками.

Суд при вирішенні спору бере до уваги також положення, викладені у науково-практичному коментарі до ст. 56 КЗпП України (Четверте видання, видане Севастопольським інститутом юридичних досліджень) а.с. 343-345) в якому вказано, наступне: «Щодо таких випадків як зміни в організації виробництва і праці варто кваліфікувати прийняття власником рішення про переведення всього підприємства, окремих його структурних підрозділів і категорій працівників на неповний робочий час, якщо це обумовлено кон'юнктурою ринку або іншими обставинами, які не дозволяють використовувати працю працівників протягом повного робочого часу».

З огляду на викладене, аналізуючи докази надані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що на підприємстві СТОВ ім. Шевченка дійсно відбулася зміна в організації виробництва і праці, оскільки з часу коли ОСОБА_4 пішла у декретну відпустку по догляду за дитиною (2009р.) та виходу з відпустки (03.05.2012р.) пройшла реорганізація підприємства та відповідно його структури, а також зменшився обсяг виробництва продукції.

Крім того, судом встановлено, що як такого економічного відділу на підприємстві не існує, а є лише посада начальника економічного відділу без підлеглих осіб, і даний факт не оспорюється сторонами.

Згідно п.3.8 Колективного договору між адміністрацією СТОВ ім. Шевченка та трудовим колективом Литвинецької філії СТОВ ім. Шевченка на 2011-2015р.р. реєстраційний номер 81/2011 від 26.10.2011р. (а.с.90-99) визначено, що сторони згідні на встановлення неповного робочого дня та неповного робочого тижня.

Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що оскаржуваний наказ був виданий та доведений до відома позивача 29.11.2012р., а з позовом до суду остання звернулася 24.04.2013р., з огляду на викладене нею пропущений, передбачений ст. 233 КЗпП України, тримісячний строк звернення до суду.

Що стосується доводів позивача та її представника в частині, що наказ про зміну істотних умов праці №108 від 29.11.2012р. є незаконним, оскільки підписаний особисто генеральним директором СТОВ ім. Шевченка, то суд не приймає такі доводи до уваги, так як вони спростовуються ст.12 Статуту СТОВ ім. Шевченка в редакції від 12.10.2012р. (а.с.78).

На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу Генерального директора СТОВ ім. Шевченко ОСОБА_10 № 108 від 29.11.2012 року «Про зміну істотних у мов праці» та порушення умов праці ОСОБА_1

Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів в процесі розгляду справи позивачем та її представником, щодо визнання незаконним наказу та самого застосування до ОСОБА_1 неповного робочого дня, то вимоги працівника про відновлення порушених трудових прав та стягнення заробітної плати з 01.02.2013р. по 01.09.2013р. за повний робочий 8-годинний день також не підлягають до задоволення.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (ст.237-1 КЗпП України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23 ЦК України).

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надав суду належні та допустимі докази, не довів суду їх переконливість, а також не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до СТОВ ім.Шевченка про відновлення трудових прав та відшкодування моральної шкоди, оскільки приходить до висновку про його необґрунтованість та безпідставність.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.21,32,56,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 60,61, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, Литвинецької філії сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про відновлення трудових прав, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийО . В . Бурлака