Рішення № 36325133, 20.12.2013, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1386/13-ц

2/583/617/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретаріЯВТУШЕНКО О.С.,

з участю осіб, які приймають участь у розгляді справи: позивача-відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, відповідачів-позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5, з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Камертон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області

про визнання права власності, реальний поділ будинковолодіння між співвласниками, визначення порядку володіння та користування земельною ділянкою, зобов»язання співвласників надати погодження на прийняття в експлуатацію збудованих об»ктів

та за зустрічним позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області

про знесення самочинного будівництва

в с т а н о в и в:

12.09.2013 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом. Вимоги мотивував тим, що він разом з рідною дочкою ОСОБА_6 та її неповнолітнім сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до договору дарування від 30.10.2001р. ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 54/100 частин цього житлового будинку з відповідною частиною господарчих споруд.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 23/100 частин зазначеного будинковолодіння, в якому вони не проживають і не проживали.

На підставі рішення Охтирської міської ради від 27.04.2007 р. ОСОБА_1 у приватну власність передана земельна ділянка площею 0.0329 га у межах згідно з планом по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області. Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 31.07.2007р.

За час володіння будинковолодінням після отримання державного акту на земельну ділянку, ще при житті матері ОСОБА_8, ОСОБА_1 почав будівництво прибудови до житлового будинку розміром 2.75м. на 8.05м., по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області, в межах якої влаштовані житлова кімната, коридор та ванна кімната.

Дозволу на будівництво не було, оскільки ОСОБА_1 вважав, що при умові володіння частиною будинковолодіння та право власності на земельну ділянку він має право на добудови без дозволу виконкому органу місцевого самоврядування або інших органів влади.

Будівництво прибудови велося з вересня місяця 2007р. по листопад 2008 року, тобто вже при наявності державного акту на праві приватної власності на земельну ділянку.

ОСОБА_8 померла 30.11.2007р.

Станом на жовтень місяць 2008р. будівництво прибудови було завершене і з цього часу виникла проблематичність узаконити самочинне будівництво, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не бажають його погодити.

Постановою Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Сумській області від 24.11.2008р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво.

ОСОБА_1 вважав такий підхід несправедливим і таким, що потребує судового втручання, оскільки він позбавлений можливості вільного та на власний розсуд володіння та користування 54/100 частин будинковолодіння, володіння та користуватися земельною ділянкою.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив:

-визнати за ним право власності на самочинно побудовану прибудову а1 до житлового будинку по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області, зі складовими у вигляді житлової кімнати 1-6 площею 9.8 кв.м., ванної кімнати 1-2 площею 4.0 кв.м., коридором 1-1 площею 4.6 кв.м., побудованої на земельній ділянці, належної власнику на праві приватної власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №194215 від 31.07.2007р., кадастровий номер 5910200000:05:013:0005;

-виділити йому в натурі майно, ціла частка якого складається з 54/100 частин житлового будинку Аа (за технічним позначенням на даний час А1Ж), жилою площею 29.6 кв.м., з приміщеннями у вигляді двох житлових кімнат 1-4 площею 8.6 кв.м., 1-5 площею 21.0 кв.м., кухні 1-3 площею 9.1 кв.м., з побутовими спорудами у вигляді літньої кухні Б, сараїв В, Г, погріб в, навіс Д, ворота з огорожею №№1, 2, розташованих по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області, залишивши у його власності прибудову а1 без реального поділу її з іншими співвласниками, з визначенням порядку володіння та користування земельною ділянкою на підставі висновків за наслідками проведення судової будівельно технічної експертизи.

21.11.2013 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, за якими просив:

- визнати за ним право власності на збудований до прибудови а1 до житлового будинку по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області, ганок під умовним позначенням а2, збудованого на земельній ділянці, належної власнику ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №194215 від 31.07.2007р., кадастровий номер 5910200000:05:013:0005;

- усунути перешкоди у володінні та користуванні збудованими прибудовою а1 та ганком до даної прибудови а2, по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області, шляхом визнання за ним права на прийняття в експлуатацію прибудови а1 та ганку до даної прибудови а2, збудованих до житлового будинку по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області, та зобовязання співвласників житлового будинку і земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надати письмове погодження на прийняття в експлуатацію прибудови а1 та ганку до даної прибудови а2 по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області.

08.05.2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду зустрічну позовну заяву. Вимоги мотивували тим, що їм належить по 23/100 частин домоволодіння по вул.. Кірова, 22, в м. Охтирка Сумської області.

Згідно державних актів від 20.11.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок площею по 0.0140 га за цією ж адресою.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначали, що ОСОБА_1 став власником частини домоволодіння ще в 2001 році, але до 2008 року не здійснював ніяких спроб виділити в натурі своє майно за життя його та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 матері ОСОБА_8, після смерті якої ОСОБА_1 став вважати себе господарем всього домоволодіння, ним були замінені замки на вхідних дверях.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважали, що оскільки ОСОБА_1 пообіцяв їм у разі покращення його матеріального стану, сплатити їм кошти за їх частки домоволодіння, тому чекали і нікуди не зверталися для вирішення даного питання. Однак, зрозуміли, що він вирішив піти іншим шляхом у судовому порядку узаконити самовільне будівництво.

Посилаючись на порушення прав власності у спільному частковому майні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили зобов»язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самочинну прибудову а1 до житлового будинку № 22 по вул.. Калініна, 22, в м. Охтирка Сумської області у вигляді житлової кімнати 1-6 площею 9.8 кв.м, ванної кімнати 1-2 площею 4.0 кв.м, коридору 1-1 площею 4.6 кв.м та привести будинок до попереднього стану згідно генерального плану від 23.10.2001 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги за первісним позовом, останній пояснив, що права інших співвласників будинковолодіння та земельної ділянки по вул.Калініна, 22, м.Охтирка, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при забудові прибудови а1 та ганку до прибудови а2 , не порушені, оскільки фактично за даною адресою відповідачі не проживали і не проживають, забезпечені окремим житлом разом зі своїми сімями. Протистояння між співвласниками триває з 2008 року і носить постійний характер. Ніякі переговори або домовленості позитивного результату не дають. ОСОБА_1 позбавлений можливості вільного та на власний розсуд володіння та користування 54/100 частин будинковолодіння, володіння та користуватися земельною ділянкою по місцю розташування будинковолодіння в наслідку конфліктності ситуації, що вимагає судового втручання. Вважали відсутніми підстави для знесення самочинного будівництва.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх представник підтримали вимоги за зустрічним позовом, вважали, що ОСОБА_1 безпідставно обмежив їх у праві власності на частину будинковолодіння, самовільно збільшив свою частку в спільній частковій власності, а тому проти первісного позову заперечували.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, їх доводи і заперечення та надані докази, оцінивши їх критично, встановив наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до договору дарування від 30.10.2001р. ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 54/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих споруд по вул.Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області. На вказаній земельній ділянці загальною площею 0.06 га, в т.ч. 0.0106 га під забудовою, знаходиться один дерев»яний жилий будинок Аа, жилою площею 29.6 кв.м., та побутовими спорудами у вигляді літньої кухні Б, сараю В, погріба в, сарая Г, воріт № 1 а.с. 5-7 т.1.

З довідки КП «Охтирське МБТІ» а.с. 8 від 21.10.2008 р. та будинкової книги а.с. 9-10 т.1 вбачається, що ОСОБА_1 належить 54100 домоволодіння по вул.. Кірова, 22, в м. Охтирка Сумської області, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - по 23/100 частин.

В спірному будинку зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно державного акту від 31.07.2007 року а.с. 11 т.1 на підставі рішення Охтирської міської ради від 27.04.2007 р. ОСОБА_1 у приватну власність передана земельна ділянка площею 0.0329 га, в т.ч. 0.0161 га під забудовою а.с. 53 т.1, у межах згідно з планом по вул. Калініна, 22, м.Охтирка Сумської області.

Згідно державних актів від 20.11.2009 року а.с. 88, 89 т.1на підставі рішення Охтирської міської ради від 08.09.2009 року а.с. 59, 60 т.1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок площею по 0.0140 га за цією ж адресою.

З свідоцтва про смерть а.с. 12 т.1 вбачається, що ОСОБА_8, яка є матір»ю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померла 30.11.2007 року.

З технічного паспорту на будинок № 22 по вул. Калініна в м.Охтирка а.с. 26-30 т.1, складеного 05.04.2013 року, вбачається, що 23.07.2008 року замість прибудови «а» розміром 1.80м х 4.25м до житлового будинку зведено прибудову «а1» розміром 2.75м х 8.05м.,. В межах даної прибудови влаштовані житлова кімната, коридор та ванна кімната.

Постановою Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Сумській області від 24.11.2008р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво а.с. 13 т. 1.

Свідок ОСОБА_10, який є дядьком сторін та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, в суді пояснив, що раніше коридор до будинку № 22 по вул. Калініна в м. Охтирка був з дощок, нежилий, промерзав, а ОСОБА_1 без допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звів капітальну прибудову, в якій можна жити.

Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які проживають в будинках відповідно № 23 та № 20 по вул.. Калініна в м. Охтирка, в судовому засіданні пояснили, що будівництво прибудови в будинку № 22 по вул. Калініна в м. Охтирка здійснював ОСОБА_1 ще за життя матері без допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки коридор до будинку був у дуже поганому стані, промерзав.

Свідок ОСОБА_13, яка є дружиною ОСОБА_1, в суді пояснила, що прибудову «а1» вони почали зводити за життя свекрухи, яка не заперечувала проти будівництва. В цьому році навесні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приходили до них і вимагали гроші за прибудову до будинку по ринковій ціні 5000 доларів.

Аналогічні покази в судовому засіданні надали свідки ЛОСКОТ С.М., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

З інвентарної справи № 1448 на будинковолодіння № 22 по вул.. Калініна в м. Охтирка Сумської області вбачається, що будівництво прибудови а1 завершено в 2008 році.

З висновку № 71 комісійної судової будівельно-технічної експерти від 31.10.2013 року а.с. 203-229 т.1 вбачається, що вартість будинковолодіння у вигляді житлового будинку А1Ж житловою площею 29.6 кв.м зі складовими житловою кімнатою 1-3 площею 21.0 кв.м, житловою кімнатою 1-4 площею 8.6 кв.м, кухні 1-2 площею 9.1. кв.м, господарчими побутовими спорудами літньої кухні Б, сараю В, погребу в, сараю Г, воріт № 1, без урахуванні прибудови а1 зі складовими у вигляді столової 1-6 площею 9.8 кв.м, ванної кімнати 1-2 площею 4.0 кв.м, коридору 1-1 площею 4.6 кв.м, навісу Д на території подвір»я та земельної ділянки по вул.. Калініна, 22, в м. Охтирка Сумської області, відповідно до площ, зазначених у державних актах на право власності землевласникам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складає 55300.00 грн. а.с. 215 т.1.

Виходячи з візуального обстеження та проведеного дослідження, розташування та планування домоволодіння, внутрішнього планування будинку, ідеальних часток співвласників, нормативних вимог, експерту не видалося за можливе запропонувати варіанти розподілу спірного будинку з урахуванням належності ОСОБА_1 54100 частин будинковолодіння, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 23100 частин кожному, без врахування самочинно побудованої прибудови а1 зі складовими у вигляді столової 1-6 площею 9.8 кв.м, ванної кімнати 1-2 площею 4.0 кв.м, коридору 1-1 площею 4.6 кв.м, навісу Д, а також не видалося за можливе запропонувати варіанти реального виділу в натурі частки ОСОБА_1 в розмірі 54100 частин будинковолодіння.

Виходячи з неможливості поділу житлового будинку, експерту не видалося за можливе запропонувати варіанти поділу земельної ділянки по вул.. Калініна, 22, в м. Охтирка Сумської області а.с. 218 т. 1.

Збудована ОСОБА_1 прибудова а1 відповідає вимогам державних будівельних, санітарних норм та норм пожежної безпеки, що стосується об»ємно-планувальних рішень та розміщення будівлі а.с. 223 т. 1.

У відповідності із ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Європейського Суду як джерело права.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається із рішення Європейського суду по справі «Серявін та інші проти України» дозвіл співвласників будинку на реконструкцію майна, яке знаходиться у спільній власності співвласників будинку є обов'язковим.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК).

Згідно ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст.321 ЦК).

У відповідності із ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК).

Згідно ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

У відповідності із ч. 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

За приписами ч. 4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли підтвердження доводи ОСОБА_1 про те, що він здійснив будівництво прибудови а1 до житлового будинку № 22 по вул.. Калініна в м. Охтирка Сумської області, розміром 2.75м х 8.05м, на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, без істотних порушень будівельних норм і правил, але без дозволу виконавчого комітету міської ради на будівництво та інспекції держархбудконтролю, чим порушено вимоги ст.ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», а також без згоди інших співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поряд з якими у спільній частковій власності ОСОБА_1 належить будинковолодіння та земельна ділянка, за вказаною адресою.

Суд не погоджується з доводами в позові ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розумінні ст. 376 ЦК України не є належними позивачами за вимогами про знесення самочинного будівництва, оскільки, на думку ОСОБА_1, такі позови мають пред»являтися органами державної влади і місцевого самоврядування, відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Висновок суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є особами, що довели в суді наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також є співвласниками земельної ділянки і заперечує проти визнання за ОСОБА_1, як особою, яка здійснила самочинне будівництво на спільній земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, однак, лише в тому випадку, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

В порядку ст. 61 ч. 1 ЦПК України суд встановив, що порушення прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 полягає у обмеженні доступу їх до спільного із ОСОБА_1 будинку шляхом заміни останнім замків на вхідних дверях будинку, яке за висновком суду є триваючим, оскільки будь яким чином він на надавав доступу іншим співвласникам до користування будинком чи земельною ділянкою, а тому суд вважає безпідставною вимоги ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності

Будь-яких доказів на спростування наведених висновків протягом розгляду справи суду надано не було.

Суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1, як особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, що перебуває у спільній частковій власності з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на цю нерухомість, не може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, лише у разі, коли буде встановлено, що останні не заперечують проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Судом же встановлено, що будівництво хоча і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам, однак порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що постановою Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Сумській області від 24.11.2008р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво а.с. 13 т. 1.

Висновками відділення з питань наглядово профілактичної діяльності Охтирського районного відділу м.Охтирка Управління з питань наглядово профілактичної діяльності ГУ МНС України в Сумській області від 28.10.2008р., Охтирської районної санітарно епідеміологічної станції від 28.10.2008 р., прибудова до житлового будинку розміром 2.75м. на 8.05м., по вул. Калініна, 22, м. Охтирка, не суперечить вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки та санітарних норм а.с. 15, 16 т. 1.

Висновками КП «Охтирське міське архітектурно планувальне бюро» у 2008 році наданий позитивний ескізний проект на прибудову а.с. 17-19 т. 1.

Висновками відділу архітектури та містобудування щодо оформлення права власності на самочинну добудову до житлового будинку від 30.12.2008 р. зазначено, що у разі самочинного будівництва одним із співвласників житлового будинку при встановлення права власності на самочинно побудовані споруди потрібне погодження всіх співвласників цього житлового будинку. Відділ архітектури та містобудування не заперечує проти встановлення права власності за ОСОБА_1 на вищеозначений об»єкт містобудування у встановленому законом порядку за умови виконання вищеозначених рекомендацій а.с. 20 т. 1.

З висновку № 71 комісійної судової будівельно-технічної експерти від 31.10.2013 року а.с. 203-229 т.1 вбачається неможливим розподіл та реальний виділ будинку без урахування самочинно побудованої ОСОБА_1 прибудови а1. Так само і протягом розгляду справи останній не запропонував варіанти такого розподілу та виділу, чи відновлення будинковолодіння у попередній стан, чи інші варіанти вирішення спору.

Доводи ОСОБА_1 про наявність у нього переважного права на визнання за ним права власності на самочинно збудоване майно, оскільки в спірному будинковолодінні зареєстровані його донька та онук, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки наведені обставини не тягнуть для останніх виникнення права власності чи користування жилим будинком.

Судом не можуть бути враховані доводи ОСОБА_1 про те, що він набув прав на все будинковолодіння, через те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживають в ньому, мають інше житло, не приймали участь у зведенні самочинних приміщень, оскільки ці обставини не є підставою для позбавлення права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спільну часткову власність.

Відповідно, як встановлено судом, ОСОБА_1 також має у власності інше житло, в якому проживають його донька та онук.

Судом враховані доводи ОСОБА_1 про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, однак, з урахуванням неможливості реального забезпечення прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на реалізацію їх права спільної часткової власності, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

В той же час суд визнав правомірними позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтверджені належними і допустимими доказами, а тому ОСОБА_1 має бути зобов»язаний за власний рахунок знести самочинну прибудову а1 до житлового будинку по вул.. Калініна, 22, в м. Охтирка Сумської області, у вигляді житлової кімнати 1-6 площею 9.8 кв.м, ванної кімнати 1-2 площею 4.0 кв.м, коридору 1-1 площею 4.6 кв.м, та привести будинок до попереднього стану, згідно генерального плану від 21.10.2001 року.

Питання про судові витрати підлягає вирішенню на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.6, 11, 50-61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 355-358, 376 ЦК України, роз»ясненнями за постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області про визнання права власності, реальний поділ будинковолодіння між співвласниками, визначення порядку володіння та користування земельною ділянкою, зобов»язання співвласників надати погодження на прийняття в експлуатацію збудованих об»ктів відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області про знесення самочинного будівництва, - задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, за власний рахунок знести самочинну прибудову а1 до житлового будинку по вул.. Калініна, 22, в м. Охтирка Сумської області, у вигляді житлової кімнати 1-6 площею 9.8 кв.м, ванної кімнати 1-2 площею 4.0 кв.м, коридору 1-1 площею 4.6 кв.м, та привести будинок до попереднього стану, згідно генерального плану від 21.10.2001 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІН НОМЕР_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_9 А, з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 57 (п»ятдесят сім) гривень 50 копійок.

Повернути, як надмірно сплачені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІН НОМЕР_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_9 А, судові витрати в сумі 57 (п»ятдесят сім) гривень 50 копійок, за квитанцією 1576.3.1 07.06.2013 року на наступні платіжні реквізити: Держбюджет Охтирського району (рахунок № 31213206700013, банк одержувача ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код отримувача 37981563), призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_3, Охтирський міськрайонний суд Сумської області, код ЕДРПОУ 26440802, п. 1.1.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІН НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 57 (п»ятдесят сім) гривень 50 копійок.

Рішення суду по даній справі може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської областіОСОБА_17

Повний текст рішення суду виготовлений 24.12.2013 року.