Справа № 522/27807/13-ц
Провадження № 2/522/11689/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Єршової Л.С.
при секретарі Бондаревій Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка громадянка України, яка станом на теперішній час мешкає на території України, звернулась до суду з позовом, у якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем громадянином ОСОБА_3, на підставі того, що сімейні відносини припинені остаточно, шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу не можливе.
Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та вказала, що матеріального спору у неї з відповідачем не має, свої позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та визнав позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25 серпня 2007 року у Таганському відділі ЗАГС Управління ЗАГС Москви, Російська Федерація, запис акту про укладення шлюбу №672.
Від спільного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
Майнового спору між сторонами судом не встановлено.
Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж встановлені Законом України «Про міжнародне приватне право», застосовуються правила цього міжнародного договору (ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Згідно з ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної у м. Мінську 22.01.1993 р. і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 р. № 240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Статтями 28, 29 зазначеної Конвенції визначено, що по справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя на момент подачі заяви. Якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу. По справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя на момент подачі заяви. Якщо на момент подачі заяви подружжя проживає на території іншої Договірної Сторони, то компетентні також установи цієї Договірної Сторони. По справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один з подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя.
Отже, з урахуванням викладеного, суди України є компетентними у даній справі, а спірні правовідносини регулюються нормами СК України.
У відповідності до ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Зазначені положення національного законодавства України відповідають ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами та з`ясуванні дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач надав до суду заяву про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 7, 24, 105, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 серпня 2007 року між громадянкою України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Таганському відділі ЗАГС Управління ЗАГС Москви, Російська Федерація, запис акту про укладення шлюбу №672, - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяЛ.С. Єршова
11.12.2013
Судове рішення № 36323591, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 11.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/27807/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: