Рішення № 36323073, 24.12.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9992/13ц

Провадження № 2/521/5174/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Місто Банк», третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання свідоцтва на право власності недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Місто Банк», третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання свідоцтва на право власності недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 01.03.2010 року здійснила виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєстрований в реєстрі № 715, відповідно до Іпотечного договору, укладеного у забезпечення зобов'язань по кредитному договору №11/Ф/USD/ЦВ від 14.05.2007 року укладеного між КБ ТОВ «Місто Банк» та Позичальником - ОСОБА_3. Згідно виконавчого напису звернуто стягнення на підставі Іпотечного договору, посвідченого 14.05.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 2602, укладеного з майновим поручителем ОСОБА_1 на трьохкімнатну квартиру під № 124, 125 розташовану в місті Одеса по вулиці Академіка Філатова в будинку за № 70, корпус 1. Дії Приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 є незаконними, неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства. У зв'язку з вище наведеним 10.10.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до Приморського районного суду міста ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси був накладений арешт на квартиру № 124, 125, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 70, корпус 1. 09 квітня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по вищевказаній справі та ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на рішення Приморського районного суду від 09 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк». На теперішній час спір відносно цього питання не врегульований та справа розглядається в Апеляційному суді Одеської області.

Також у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріусу недійсним, отже спір, що виник між сторонами не врегульований та законність дій, які буди проведені Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не встановлена. 16 травня 2013 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акту про передачу арештованого нерухомого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4, 18 березня 2013 року видала свідоцтво згідно якого Публічному акціонерному товариству «Місто Бак», належить на праві власності на майно, що складається з трикімнатної квартири № 124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1. Згідно ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 видала Свідоцтво про право власності від 16 травня 2013 року, вона мала право видати Свідоцтво на право власності лише при наявності документів, як підтверджують присудження ПАТ «Місто Банку» усе майно, яке зазначено у виконавчому документі. Проте ПАТ «Місто Банк» не було присуджено предмети, вказані у виконавчому документі, а саме: квартиру 124, 125 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, та немає жодних підстав для визначення дій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу як законних.

Також з 2012 року і по теперішній час на майно, яке було передано у власність ПАТ «Місто Банк» на підставі свідоцтва від 16 травня 2013 року був накладений арешт, що унеможливлює передачу цього майна у власність ПАТ «Місто Банк». Згідно статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державним виконавцем і Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 були порушенні норми чинного законодавства. Вже вдруге Приватний нотаріус порушуючи та не враховуючи норми, якими визначається діяльність нотаріусів, нехтуючи ними, провадить незаконні дії. Проте, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 без наявності таких документів, (оскільки немає рішення, яке набрало чинності, про присудження ПАТ «Місто Банку» майна переліченого у виконавчому документі), які мав би надати державний виконавець, видала свідоцтво на право власності, що є підтвердженням незаконності проведених нею дій. На підставі того, що будь-яка особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за охороною свого права і захистити його відповідними способами, передбаченими законом. Способи захисту цивільних прав передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України. Так, ст. 16 Цивільного кодексу України передбачається такий захист права, як визнання правочину недійсним.

Представник відповідача ПАТ «Місто Банк» надав до суду заперечення на позов, в якому просив відмовити у повному обсязі та скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2013 року про забезпечення позову у цій справі, посилаючись на те, що підставою позову у цій справі є ті обставини, що виконавчий напис №715, вчинений 01.03.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору від 14.05.2007 року за реєстровим номером 2602 на користь АТ «Місто Банк», а також свідоцтво про право власності АТ «Місто Банк» на іпотечне майно за цим іпотечним договором - трикімнатну квартиру №124, 125 за адресою: місто Одеса, вул. Філатова Академіка, будинок 70, корпус 1, на думку позивача, є вчиненими незаконно. Також в позовній заяві міститься посилання на те, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа про визнання виконавчого напису недійсним за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, що не відповідає дійсності. Рішення Приморського районного суду м. Одеси про визнання виконавчого напису № 715, вчиненого 01.03.2010 року, недійсним набуло законної сили 21.06.2013 року; виконавчий напис визнано законним і чинним, в позовних вимогах про недійсність напису відмовлено в повному обсязі. АТ «Місто Банк» набув права власності на спірну трикімнатну квартиру №124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1 в установленому законом порядку в результаті закінчення виконавчого провадження після проведення прилюдних торгів згідно акту державного виконавця про передачу майна стягувачеві від 18.03.2013 року, і зареєстрував право власності на спірне майно.

До набуття АТ «Місто Банк» в установленому законом порядку права власності на спірну квартиру між позивачем, як попереднім власником майна та АТ «Місто Банк» було укладено в нотаріальній формі Іпотечний договір від 14.05.2007 року за реєстровим №2602 та накладено заборону на відчуження спірного садового будинку за №17 від 14.05.2007 року. Таким чином, виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки було проведено у повній відповідності до законодавства України та оформлено Актом державного виконавця про передачу майна стягувачеві від 18.03.2013 за результатами прилюдних торгів, на підставі якого приватний нотаріус ОСОБА_2 видала свідоцтво про право власності АТ «Місто Банк».

Згідно Постанови головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна боржника з-під арешту від 18.03.2013 року було скасовано арешт, який накладався в рамках виконавчого провадження з реалізації спірної квартири. Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2018436 від 26.04.2013 року, на підставі рішення Приморського районного суду від 09.04.2013 року було припинено обтяження на спірну квартиру, накладене згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2012 року.

Оскільки ПАТ «Місто Банк» є власником нерухомості, а позивач самовільно захопив чуже майно, та дія цієї ухвали порушує права власника користуватися своїм майном, тому відповідач просить ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2013 року скасувати.

Третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, надала суду заяву про слухання справи за її відсутності та повністю підтримує позицію ПАТ «Місто Банк» при розгляді цієї справи.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в даному позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 01 березня 2010 року здійснила виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєстрований в реєстрі № 715, відповідно до Іпотечного договору, укладеного у забезпечення зобов'язань по кредитному договору №11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року, укладеного між КБ ТОВ «Місто Банк» та Позичальником - ОСОБА_3.

Згідно виконавчого напису звернуто стягнення на підставі Іпотечного договору, посвідченого 14 травня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №2602, укладеного з майновим поручителем ОСОБА_1 на трикімнатну квартиру під № 124, 125, розташовану в місті Одеса по вулиці Академіка Філатова в будинку за № 70, корпус 1, та видано свідоцтво про право власності ПАТ «Місто Банк» на іпотечне майно за цим іпотечним договором.

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа про визнання виконавчого напису недійсним за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3

Рішення Приморського районного суду м. Одеси про визнання виконавчого напису №715, вчиненого 01 березня 2010 року, недійсним за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 набуло законної сили 21 червня 2013 року; виконавчий напис визнано законним і чинним, в позовних вимогах про недійсність напису відмовлено в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, вказаним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2013 року у справі №1522/23969/12, що набрало законної сили та було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2013 року у справі №22-ц/785/5393/13, встановлено щодо ПАТ «Місто Банк» ті обставини, що виконавчий напис № 715, вчинений 01 березня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 за заявою банку є законним, звернення стягнення на заставлене майно на підставі цього виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованим і здійснено відповідно до діючого законодавства.

Вчинений на користь ПАТ «Місто Банк» виконавчий напис №715 від 01 березня 2013 року про звернення стягнення на заставлене майно є законним і вчиненим у відповідності до вимог закону через невиконання боржником прийнятих на себе зобов'язань, а посилання на обставини щодо незаконності дій ПАТ «Місто Банк» та нотаріуса по вчиненню виконавчого напису є неспроможними.

Таким чином, 01 березня 2010 року за заявою ПАТ «Місто Банк» приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в порядку ст. 87 Закону України «Про нотаріат», було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно: квартиру під № 124, 125, розташовану в місті Одеса по вулиці Академіка Філатова в будинку за № 70, корпус 1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної нерухомості, також запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Місто Банк» щодо погашення кредитної заборгованості. Зазначений виконавчий напис прийнято до виконання Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та 22 березня 2010 року постановою В-2/137 про відкриття виконавчого провадження було відкрите виконавче провадження.

Згідно ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, встановленим договором або законом. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав у встановлений термін, отже, у ПАТ «Місто Банк», як заставника, виникло право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави врегульовано нормами Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року. Згідно ч. 6 ст. 20 цього Закону звернення стягнення на заставлене майна може здійснюється за рішенням суду або третейського суду, а також на підставі виконавчого напису нотаріуса. Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень» регулює стосунки звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до яких, окрім застави, відносяться також і інші обтяження. ОСОБА_5 має ширший предмет правового регулювання і є загальним стосовно Закону України «Про заставу» в частині звернення стягнення на предмет застави. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень», на який посилається позивач, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, до яких належить не лише застава, але і інші види обтяжень.

Відповідно до ст. 24 Закони України «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду і в не судовому порядку. Статтею 24 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, але перелік способів не є винятковим. Частина 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» є спеціальною нормою відносно ст. 24 Закони України «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень» в частині звернення стягнення на предмет застави. Отже, звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованим і здійснено відповідно до діючого законодавства.

ПАТ «Місто Банк» є законним зареєстрованим власником трикімнатної квартири №124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1, на підставі свідоцтва про право власності від 16 травня 2013 року №1118, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2315349 від 16 травня 2013 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 травня 2013 року за № 3512097.

ПАТ «Місто Банк» набув права власності на спірну трикімнатну квартиру №124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1 в установленому законом порядку в результаті закінчення виконавчого провадження після проведення прилюдних торгів згідно акту державного виконавця про передачу майна стягувачеві від 18 березня 2013 року.

Після видачі Акту державного виконавця про передачу майна стягувачеві у встановленому законом порядку 16 травня 2013 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акту про передачу арештованого нерухомого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4, видала свідоцтво, згідно якого Публічному акціонерному товариству «Місто Бак» належить на праві власності майно, що складається з трикімнатної квартири № 124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1.

ПАТ «Місто Банк» зареєстрував за собою право власності на майно, що було предметом іпотеки - трикімнатну квартиру №124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1.

Згідно ст. 41 Конституції України право власності в Україні є непорушним.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом встановлено, що ПАТ «Місто Банк» є власником спірної квартири за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1, право власності якого є абсолютним, набутим у законному порядку і зареєстрованим, що гарантується і захищається законом, та який має право володіти, розпоряджатися майном та вчиняти щодо нього будь-які дії на свій розсуд.

Посилання позивача, що ПАТ «Місто Банк» нібито не було присуджено предмети, вказані у виконавчому документі, спростовуються фактичними обставинами та вимогами чинного законодавства України про порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно п. 5 Іпотечного договору від 14 травня 2007 року визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та способи задоволення вимог Іпотекодержателя у разі порушення Позичальником основного зобов'язання та/або Іпотекодавцем умов Договору іпотеки.

Відповідно до п. 5.5.3. Іпотечного договору реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Таким чином, виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки було проведено у повній відповідності до законодавства України та оформлено Актом державного виконавця про передачу майна стягувачеві від 18 березня 2013 року за результатами прилюдних торгів, на підставі якого приватний нотаріус ОСОБА_2 видала свідоцтво про право власності за ПАТ «Місто Банк».

Викладене свідчить, що ПАТ «Місто Банк» набув право власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому законодавством України в результаті завершення передбаченої законом процедури виконавчого провадження і проведення прилюдних торгів.

Посилання позивача на те, що з 2012 року і по теперішній час на майно, яке було передано у власність ПАТ «Місто Банк» на підставі свідоцтва від 16 травня 2013 року був накладений арешт, що унеможливлює передачу цього майна у власність ПАТ «Місто Банк», не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджується доказами у справі.

Згідно Постанови головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про звільнення майна боржника з-під арешту від 18 березня 2013 року було скасовано арешт, який накладався в рамках виконавчого провадження з реалізації спірної квартири.

Згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2018436 від 26 квітня 2013 року, на підставі рішення Приморського районного суду від 09 квітня 2013 року було припинено обтяження на спірну квартиру, накладене згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2012 року.

Інших обтяжень (арештів) на спірну квартиру № 124, 125, що розташована за адресою: місто Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1 не існувало на момент набуття ПАТ «Місто Банк» права власності на неї.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду цієї справи ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 липня 2013 року про забезпечення позову, було дозволено власнику квартир № 124, 125, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1, здійснювати будь-які розпорядження щодо них, в тому числі шляхом відчуження на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни, та інших правочинів або шляхом укладення договорів оренди, суборенди, найму, лізингу, застави, безоплатного користування та будь-яких інших правочинів, що передбачають зміну власника, користувача вказаного майна чи обтяжують це майно.

Оскільки ПАТ «Місто Банк» є власником нерухомості, дія цієї ухвали порушує права власника користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також у звязку з відмовою позивачу в позові, тому суд вважає за можливе скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2013 року про забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 18, 319, 321 ЦК України, ст. 33, 41, 49 ОСОБА_5 України «Про іпотеку», ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрації обтяжень», ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 11, 15, 57, 60, 61, 154, 213, 215 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Місто Банк», третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання свідоцтва на право власності недійсним відмовити.

Скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2013 року про забезпечення позову, дозволивши власнику квартир № 124, 125, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, будинок 70, корпус 1, здійснювати будь-які розпорядження щодо них, в тому числі шляхом відчуження на підставі договорів купівлі-продажу, дарування, міни, та інших правочинів або шляхом укладення договорів оренди, суборенди, найму, лізингу, застави, безоплатного користування та будь-яких інших правочинів, що передбачають зміну власника, користувача вказаного майна чи обтяжують це майно.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ:Гуревський В.К.