Рішення № 36322993, 20.12.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10825/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.,

при секретарі Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовомзаступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Малиновського району міста Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 27 квітня 2011 року помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири № 71 в будинку №12 корпус №2 по вулиці Варненській в м. Одесі та грошових вкладів. ОСОБА_3 за життя склав заповіт, яким, все належне йому на час смерті майно, заповів доньці ОСОБА_2. Дружина померлого ОСОБА_1 є пенсіонеркою, особою похилого віку, непрацездатною,тому на підставі ст.1241 ЦК України має право на половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом. Заступник прокурора Малиновського району міста Одеси, предявивши позов в інтересах ОСОБА_1 вказує що, ОСОБА_1, своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка, але нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на частку спадкового нерухомого майна, у звязку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру, а саме свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 05.05.1993 року, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 3-798. Зазначені вище підстави стали приводом для звернення заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 з позовом до суду. Не погоджуючись з позовними вимогами заступника прокурора Малиновського району м. Одеси, поданими в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її батьку на час смерті було 81 рік. 05 березня 2011 року він впав та зламав шийку стегна, внаслідок чого опинився прикутий до ліжка майже на два місяця. Весь цей час, тільки вона доглядала за прикутим до ліжка батьком. ОСОБА_1 не цікавилася здоровям свого чоловіка, добре знаючи що він знаходиться у безпорадному стані, не допомагала йому а ні в моральному, а ні в матеріальному стані. Оскільки ОСОБА_1 фактично кинула свого чоловіка ОСОБА_3, коли він перестав самостійно ходити, не приймала участі у догляді за ним, не цікавилася його здоровям, а всі витрати повязані з похованням несла тільки вона - ОСОБА_2, то позивачка за зустрічним позовом вважає, що ОСОБА_1 навмисно ухилялася від надання допомоги своєму чоловікові, а значить повинна бути усунення від спадкування обовязкової частки у спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_3, померлого 27 квітня 2011 року.

В судовому засіданні представник прокуратури Малиновського району міста Одеси заявлені заступником прокурора позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування обовязкової частки у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого 27 квітня 2011 року. Щодо вимог заявлених у зустрічному позові, представник прокуратури Малиновського району м. Одеси вважав їх недоведеними з боку ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги, предявлені до неї не визнала та пояснила суду, що ОСОБА_1 дружина її батька ОСОБА_3, померлого 27.04.2011 року. При житті батько заповів їй донці все майно, належне йому на час смерті, і з цих підстав, тільки вона має право на спадкування. Вона категорично не визнає право ОСОБА_1 на спадкування обовязкової частки у спадщині у вигляді квартири АДРЕСА_1, тому що коли ОСОБА_3 захворів, його дружина ОСОБА_1 виїхала до своєї квартири, що розташована по вулиці Малиновського в м. Одесі, вивезла свої меблі, віддала їй свій набір ключів, повідомивши, що їй нічого не треба. З цих підстав, відповідачка вважає, що судом повинні бути застосовані правила ст.1224 ЦК України, де вказується, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. У звязку з поданою відповідачкою письмовою заявою, в якій викладені заперечення на позов з посиланням на правила статті 1224 ЦК України, ОСОБА_2 було розяснено про необхідність оформлення позову до ОСОБА_1 у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства України. В ході розгляду первісного позову, ОСОБА_2 поданий зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, оформлений у відповідності до вимог ст.119,120 ЦПК України.

ОСОБА_1, залучена в якості відповідачки за зустрічним позовом в судові засідання не зявлялася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що матеріалах справи є відмітки про вручення судових повісток. 17 грудня 2013 року до канцелярії суду надійшли письмові заперечення від ОСОБА_1, в яких вона вказує, що зустрічний позов про усунення від права на спадкування не визнає. В запереченнях ОСОБА_1 вказує, що після того, як її покійний чоловік поламав стегно, вона була вимушена переїхати до своєї доньки, тому що сама була лежачою хворою. Поховання ОСОБА_2 організовувала за гроші, відкладені ними з ОСОБА_3 заздалегідь від отриманої пенсії. Коли дозволяв стан її здоровя, її привозили до чоловіка, вона його годувала та доглядала. Просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Суд, вислухавши представника прокуратури Малиновського району м. Одеси, відповідачку, свідків, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов заступника прокурора Малиновського району міста Одеси, поданий в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 проусунення від права на спадкування задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 27 квітня 2011 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №269554від 27.04.2011 року, актовий запис №883. Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, у вигляді квартири № 71 корпус 2 по вулиці Варненській,12 в місті Одесі, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 05.05.1993 року, грошові рахунки в банківських установах.

Після його смерті у встановленому законом порядку до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися дружина померлого ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_4

Як вбачається з заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 11 серпня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Одеської державної нотаріальної контори, все своє майно, де б воно не знаходилося, та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати, та на що він за законом матиме право, ОСОБА_3 заповідає дочці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зміст ст.1234 (право на заповіт),ст.1235 (право заповідача на призначення спадкоємців), ст.1236(право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом), ст.1241(особи, які мають право на обовязкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту), ст.1254 (право заповідача на скасування та зміну заповіту), ст.1307( заповіт, який складено щодо майна, яке є предметом спадкового договору, є нікчемним) Цивільного Кодексу України, йому державним нотаріусом розяснено.

Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова( вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка). Правильне застосування ст.1241 ЦК України передбачає визначення кола осіб, які належать до категорії повнолітніх, непрацездатних осіб. Непрацездатними є особи, які на день відкриття спадщини досягли пенсійного віку (55 років - для жінок, 60 років для чоловіків) або на цей самий день визнавалися інвалідами (незалежно від групи інвалідності).

Згідно ксерокопії паспорту ОСОБА_1, серія КМ № 731500, виданого Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 10 серпня 2011 року, та копії пенсійного посвідчення на імя ОСОБА_1,серія ААБ №381748 від 29.01.2008 року, ОСОБА_1 народилася 08 травня 1937 року, тобто на час смерті свого чоловіка ОСОБА_3, померлого 27.04.2011 року їй виповнилося повних 73 роки.

Згідно фотокопії спадкової справи, яка знаходиться в матеріалах справи, дружина та донька померлого ОСОБА_3 в уставленому законом порядку прийняли спадщину після його смерті. Державним нотаріусом сьомої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на ? частку грошових вкладів, як пережившій дружині померлого. Державним нотаріусом ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на обовязкову частку у спадщині за законом на 1/8 частку зазначених вкладів. Також державним нотаріусом видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/8частки зазначених грошових вкладів.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, отримали кожна в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину на частину майна померлого, заповіт не оспорюється.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 грудня 2012 року, державний нотаріус Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, вивчивши документи подані ОСОБА_1, для одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало ОСОБА_3, який помер 27 квітня 2011 року, вважає, що свідоцтво про право на обовязкову частку у спадщині на квартиру під № 71, розташовану в місті Одесі по вулиці Варненській в будинку під № 12 в корпусі під №2, що належала ОСОБА_3, який помер 27.04.2011 року, на імя ОСОБА_1 на підставі поданих документів не може бути видане з таких підстав: Згідно ст.1297 Цивільного кодексу України та п.4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для оформлення свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю необхідно надати оригінал правовстановлюючого документу на спадкову квартиру, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, експертну оцінку майна. У спадкоємця ОСОБА_1 відсутній право встановлювальний документ на спадкову квартиру, він знаходиться у спадкоємця за заповітом.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду Цивільних і кримінальних справ у п.3.1. Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», звернув увагу судів, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України). За змістом ст.392 ЦК України належним відповідачем є особа учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема житловий будинок, земельну ділянку. Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося відповідачкою по справі ОСОБА_2, що вона не визнає право дружини батька, ОСОБА_1 на обовязкову частку у спадковій квартирі, у звязку з чим право непрацездатної дружини спадкодавця ОСОБА_3, померлого 27.04.2011 року підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування обовязкової частки у спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3, померлого 27.04.2011 року.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування суд дійшов наступних висновків.

Як розяснив ВСС України з розгляду Цивільних і кримінальних справ в п.4 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до положень частини 5 статі 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Згідно з частиною 6 цієї статті положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, утому числі й на тих, хто має право на обовязкову частку у спадщині.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст.214 ЦПК повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

При розгляді справ цієї категорії суди нерідко постановляють рішення про усунення від спадкування спадкоємця, коли у справі немає жодного доказу про умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцю, крім того факту, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, ігноруючи при цьому статті 10, 60 ЦПК, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

В порядку зясування обставин, на які посилається ОСОБА_2, як на підставу своїх вимог, встановлено наступне.

ОСОБА_3 помер у віці 81 року. Сторони по справі: дружина померлого ОСОБА_1, з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 15 червня 2001 року по час смерті, та ОСОБА_2 донька спадкодавця, яка є спадкоємицею за заповітом.

В ході розгляду справи встановлено, та не заперечувалося всіма учасниками процесу, що ОСОБА_3 отримував щомісячно пенсію за віком, зокрема у 2010-2011 роках у розмірі 3200 гривень, тобто у розмірах, що перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Як вбачається з інформації, що знаходиться в матеріалах спадкової справи, а саме з листа заступника директора «ОСОБА_6 Аваль», на імя ОСОБА_3, в АТ «ОСОБА_6 Аваль» відкрито наступні рахунки, залишок по яким станом на 07.07.2001 року складає: № 262002070345 (поточний) - 0,00 гривень; № 263001259865 (депозитний) -14000 гривень (чотирнадцять тисяч гривень). В даному листі також зазначено, що на імя ОСОБА_3 в Одеській обласній дирекції АТ «ОСОБА_6 Аваль» відкрито пенсійний картковий рахунок № НОМЕР_1, залишок на якому станом на 07.07.2011 року складає 1,69 гривень. Згідно з листом № С16 -88-0-1-13 /3494 від 12.12.2011 року, підписаним заступником директора «ОСОБА_6 Аваль», в Варненському відділенні Одеської ОД «ОСОБА_6 Аваль» на імя ОСОБА_3 відкрито: поточний рахунок № 262002070345 в національній валюті, дата відкриття рахунку 22.03.2010 року, залишок коштів по якому, станом на 08.12.2011 року складає 00,00 гривень; депозитний рахунок № 263001259865 в національній валюті дата відкриття рахунку 22.03.2010 року, залишок коштів по якому, станом на 08.12.2011 року складає 14 000,00 гривень; картковий пенсійний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті, дата відкриття рахунку 16.03.2004 року, залишок коштів по якому станом на 08.12.2011 року складає 548,65 гривень.

З цих підстав суд вважає, що доказів того, що померлий потребував коштів на придбання ліків і догляд, а пенсії та депозитних грошових коштів йому було недостатньо, стороною відповідачки за основним позовом до суду не надано, тоді як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. З огляду на встановлене, відсутні підстави вважати, що померлий ОСОБА_3 потребував матеріального утримання, а його дружина ОСОБА_1 ухилялася від його надання, тому що грошові кошті на зазначених рахунках були спільним майном подружжя і у разі потреби могли б бути зняті та витрачені на лікування будь-кого з них.

Свідчення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проте, що вони не бачили дружини ОСОБА_3, ОСОБА_1 в квартирі, коли відвідували його разом з ОСОБА_2 , що догляд за померлим спадкодавцем здійснювала тільки його донька, не є доказами свідомого ухилення дружини спадкодавця від надання йому допомоги.

ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що її батько захворів раптово, а саме 5 березня 2011 року підсковзнувся, впав та зламав шийку стегна, внаслідок чого був прикутий до ліжка до часу смерті тобто до 27.04.2011 року. ОСОБА_2 також вказувала, що в період хвороби батька ОСОБА_3 купувала за власні кошти ліки та медичні препарати, а після смерті здійснила поховання, на підтвердження чого надала чеки, квитанції, довідки тощо. ОСОБА_1 в наданих письмових запереченнях, вказувала, що поховання її чоловіка, організовувала ОСОБА_2 за гроші, відкладені ними заздалегідь саме для цих цілей.

Отже факт хвороби, надання йому донькою ОСОБА_2 допомоги в період хвороби, придбання ліків має місце, однак ця обставина з огляду на те, що хворів спадкодавець 53 дні, і в цей період його дружина все ж відвідувала квартиру, де проживала з чоловіком, тому цей факт підтверджує і сама ОСОБА_2, вказуючи в своєму позові, що ОСОБА_1 вивозила з квартири свої меблі та речі, не є безумовною підставою для застосування частини 5 та 6 статті 1224 ЦК України і усунення ОСОБА_1. від права на спадкування, оскільки для застосування цієї норми матеріального права мають бути суттєві обставини, ухилення для надання допомоги умисним.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази мають бути належними та допустимими. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене у мотивувальній частині рішення, судом не приймаються до уваги доводи ОСОБА_2, що коли захворів її батько ОСОБА_3, то на протязі двох місяців до часу смерті ОСОБА_1 не доглядала за ним, крім того, всі витрати повязані з похованням довелося сплачувати тільки їй, доньці померлого, тому що ці обставини не можуть бути підставами для усунення ОСОБА_1 від права на спадкування обовязкові частки у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3

З причин відсутності обєктивних та беззаперечних доказів свідомого ухилення ОСОБА_1 від надання допомоги спадкодавцеві, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення її від права на спадкування.

Керуючись ст.ст.392, 1222, 1223, 1224, 1233, 1241 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 64, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири № 71 в будинку №12 корпус №2 по вулиці Варненській в місті Одесі, загальною площею 46,1 квадратних метрів, жилою площею 28,7 квадратних метрів, в порядку спадкування обовязкової частки у спадщині, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3, померлого 27 квітня 2011 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів.

Головуючий: