Рішення № 36322745, 20.11.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

20.11.2013

Справа № 1515/4523/12

2/504/664/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарях Бочковській Ю.В., Нікітюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Комінтернівського району електричних мереж до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Української транспортної страхової компанії» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2012 року Комінтернівський РЕМ як структурна одиниця Відкритого акціонерного товариства «Одесаобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 7 720,34 гривень та судових витрат в розмірі 215,00 гривень.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Української транспортної страхової компанії» заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки в розмірі 5 540,54 гривень та судовий збір в сумі 215,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_3 зазначила, що 08 липня 2012 року о 12:20 годин відповідач ОСОБА_1 на узбіччі вул. Дунаєва в с. Першотравневе, Комінтернівського району Одеської області, залишив транспортний засіб «Івеко», державний номер НОМЕР_1 з полупричіпом «Панав», державний номер НОМЕР_2, та не забезпечив і не прийняв всіх мір щодо не допуску його самовільного руху, внаслідок чого автомобіль самовільно покотився і вчинив наїзд на електроопору, що призвело до її пошкодження.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 липня 2012 року по адміністративній справі № 1515/2918/12 (пров. № 3/1515/1136/12) ОСОБА_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Внаслідок скоєної 08 липня 2012 року ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди позивач ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Комінтернівського РЕМ зазнав майнової шкоди, у вигляді пошкодженої опори лінії електропередач, розмір якої згідно остаточного розрахунку становить 5 540,54 гривень.

За викладених обставин позов просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що не згодний лише з розрахованим розміром завданих збитків, оскільки вважає, що з нього не правомірно стягується шкода за пошкодження двох електроопор, хоча внаслідок його дій була пошкоджена лише одна електрична опора.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Української транспортної страхової компанії» (надалі - ОСОБА_2 «УТСК») ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, але надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у звязку з чим, зі згоди позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ОСОБА_2 «УТСК» /а. с. 84/. Крім того, представник ОСОБА_2 «УТСК» також надав заяву, у якій зазначив, що позивач до ОСОБА_2 «УТСК» жодного разу у позасудовому порядку не звертався з питанням виплати йому страхового відшкодування, тому не має законних підстав для виплати страхового відшкодування /а. с. 68/.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 липня 2012 року по адміністративній справі № 1515/2918/12 (пров. № 3/1515/1136/12), ОСОБА_1, визнано винним у скоєні 08 липня 2012 року дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ним було спричинено пошкодження електроопори СВ-10,5, що розташована по вул. Дунаєва в с. Першотравневе, Комінтернівського району Одеської області, і на нього накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень /а. с. 4/.

Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 1192 ЦК України суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодування завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно наданого позивачем розрахунку завданої шкоди за пошкодження електроопори, розмір майнової шкоди становить в загальному розмірі 5 540,54 гривень /а. с. 37/.

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 4 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року, розяснено, що обовязок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обовязку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у спричиненні шкоди позивачу підтверджується судовим рішенням від 30.07.2012 року по адміністративній справі № 1515/2918/12 (пров. № 3/1515/1136/12), та особистими поясненнями самого відповідача.

Зі змісту положень статті 1187 ЦК України вбачається, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобовязані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоровю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Судом встановлено, що транспортний засіб «Івеко», державний номер НОМЕР_1 з полупричіпом «Панав», державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5, на момент дорожньо-транспортної пригоди, а саме: станом на 08 липня 2012 року, використовувався відповідачем ОСОБА_1 і був застрахований за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ОСОБА_2 «Української транспортної страхової компанії», зі строком дії договорів з 29.10.2011 року до 28.10.2012 року, що підтверджується полісами № АА /6148810 та № АА/6148811 /а. с. 41, 42/.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 28 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно статті 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди зобовязаний невідкладно, але не пізніше трьох днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Пунктом 16 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року, розяснено, що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обовязку письмового надання страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів щодо повідомлення ним страхової компанії про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 08.07.2012 року о 12:20 годин в с. Першотравневе, Комінтернівського району Одеської області, за участю застрахованого транспортного засобу «Івеко», державний номер НОМЕР_1 з полупричіпом «Панав», державний номер НОМЕР_2, і в результаті якої було пошкоджено електроопору, тому відшкодування завданої шкоди покладається за позовом потерпілого на нього.

Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачені випадки та порядок отримання потерпілим чи іншою особою, яка має право на отримання страхового відшкодування.

Зокрема, відповідно до статті 35 вказаного закону особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, подає страховику відповідну заяву та вказаний перелік документів щодо причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у позасудовому порядку з відповідною заявою (чи іншим повідомленням про ДТП) про отримання страхового відшкодування до ОСОБА_2 «УТСК» не звертався /а. с. 68, 78, 80/.

За змістом частини 1 статті 1190 ЦК України солідарна відповідальність перед потерпілою особою настає у разі завдання шкоди спільними діями або бездіяльністю кількох осіб.

Отже, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню.

Відповідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення № 1350 від 23 серпня 2012 року, позивачем сплачені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 215,00 гривень, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 /а. с. 3/.

На підставі ст.ст. 22, 1166, 1187, 1190, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 22, 28, 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 88, 110, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Уточнений позов Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Комінтернівського району електричних мереж до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Української транспортної страхової компанії» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Одесаобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Комінтернівського району електричних мереж, поточний рахунок № 2600130953777 в філії ВАТ«Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 00131713, матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5 540,54 (пять тисяч пятсот сорок) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Одесаобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Комінтернівського району електричних мереж, поточний рахунок № 2600130953777 в філії ВАТ«Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 00131713, судовий збір в розмірі 215,00 (двісті п'ятнадцять) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: