Рішення № 36322676, 03.10.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/675/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 рокусмт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

при секретарі Піщевській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, третьої особи управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області про визнання права на завершення приватизації та права на одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області та Сичавської сільської ради за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Відділу Держкомзему в Комінтернівському районі Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку загальною площею 10,20 Га, розташовану на масиві № 4 діл. 25 на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, після смерті ОСОБА_4, померлого 15 жовтня 2003 року, в подальшому ОСОБА_4, А.В., ОСОБА_2, ОСОБА_3 уточнили позовні вимоги, просили суд визнати за ними право на завершення приватизації та одержання свідоцтв про право власності на вищезазначену земельну ділянку.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в судове засідання не зявився, проте надав до суду про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області в судове засідання не зявився, надав до суду заперечення в якому зазначив, що заперечує проти визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки державний акт на дану земельну ділянку було видано після смерті спадкодавця, в звязку з чим спадкодавець не набув права власності земельну ділянку, а тому перехід права власності на неї до спадкоємців є неможливим.

Розглянувши поданий позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, 15 жовтня 2003 року помер ОСОБА_4, який є чоловіком позивачки ОСОБА_1, та рідним батьком позивачок: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 6, 8-12).

За життя покійний ОСОБА_4 відповідно до законодавства України розпочав приватизацію земельної ділянки № 25 на масиві № 4 на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 10,20 Га., однак державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку було виготовлено вже після його смерті, в звязку з чим померлий так і не встиг закінчити процедуру приватизації та набуття права власності на дану земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч. 1 до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 1 ст. 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У п. 3.5 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 1.03.2013р. зазначено, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 1129 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування

можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я

спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 13 9-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну

ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-УІ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1219, 1222, 1261, 1268 ЦК України, керуючись 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, третьої особи управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області про визнання права на завершення приватизації та права на одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, право на завершення приватизації та одержання свідоцтв про право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, масив № 4, ділянка 25, загальною площею 10,20 Га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 15 жовтня 2003 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. А особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_5