Постанова № 36322286, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року № 826/19536/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовопромислова компанія "Нафто Газ Сервіс" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення №126 від 22.11.2013 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Мінжоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс», визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.11.2013 №126.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є безпідставним, оскільки ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» у період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року у встановленому порядку подавало податкову звітність з податку на додану вартість, яка свідчить про наявність обсягів постачання/придбання товарів (робіт, послуг) здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, отже у податкового органу були відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на підставі пп. "г." п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що в результаті зустрічної звірки податковим органом встановлено відсутність факту реалізації та придбання товарів (робіт, послуг) за останні 12 місяців, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

19.12.2013 в судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» 11.06.2008 зареєстроване платником податку на додану вартість з видачею свідоцтва №100136814 та присвоєно індивідуальний податковий номер 359611126560.

21.11.2013 Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт №782/26-56-22-01-05/35961110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2012 по 31.10.2013» ", з якого вбачається, що податковим органом встановлено відсутність факту реалізації та придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за вказані 12 місяців.

В подальшому, рішенням від 22.11.2013 №126 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс», у зв'язку з подачею платником податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року із показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджується реєстром від 21.11.2013 №84/26-56-15-01-47, на підставі пп. "г." п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначений Положенням № 1394.

Відповідно до п. 5.5 розділу V Положення № 1394 анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Згідно з пп. пп. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 розділу V Положення № 1394 податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, з-поміж інших, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Приписами пп. "г" п. 184.1 ст. 184 розділу V ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» подавав до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві декларації з податку на додану вартість за період жовтня 2012 року по вересень 2013 року, в яких відображені суми податкових зобов'язань з цього податку, які підлягали нарахуванню та сплаті до державного бюджету за підсумками поточного звітного періоду (по податковим зобов'язанням 428560 грн., по податковому кредиту 571 655 грн.), копії яких долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що доказів, які б свідчили про відсутність поставок товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є акт Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено від 21.11.2013 №782/26-56-22-01-05/35961110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2012 по 31.10.2013», з якого вбачається, що податковим органом встановлено відсутність факту реалізації та придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за останні 12 місяців, відповідно до якого податковим органом зроблено висновок про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту та податкового зобов'язання.

При цьому, в акті зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з відсутністю позивача за його податковою адресою.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про:

- відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання);

- відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом 5 робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація щодо місцезнаходження юридичної особи. Підставами для внесення відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є: ненадання реєстраційної картки державному реєстратору про підтвердження відомостей про юридичну особу (ініціатива державного реєстратора) або ініціатива податкового органу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 12.2 - 12.5 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1562/20300), що підрозділами органу державної податкової служби при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що доказів щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність позивача за його місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу суду не надано, а отже висновки про відсутність позивача за місцезнаходженням є необґрунтованими.

Матеріалами справи встановлено, що враховуючи висновок акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.11.2013 №782/26-56-22-01-05/35961110 відповідачем було скориговано задекларовані позивачем суми ПДВ на від'ємні значення, а саме на " 0" та складено реєстр податкових декларацій №84/26-56-15-01-47. законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податкова декларація, згідно приписів п. 46.1 ст. 46 ПК України - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 179.5 ст. 179 ПК України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Внесення змін до податкової звітності, за замістом ст. 50 ПК України, вчинюється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. ст. 14 ПК України).

Як висновок, за змістом вищезазначених норм платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено вище, відповідачем податкове повідомлення-рішення не приймалось, уточнюючи розрахунки позивачем не подавались, проте відповідачем самостійно зменшено задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит.

Суд звертає увагу, що самостійне зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства чинним законодавством не передбачені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки, з викладеними у ньому обставинами, не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Проведений аналіз зазначених обставин справи не дає підстав для висновку, що посилання відповідача на акт від 21.11.2013 №782/26-56-22-01-05/35961110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2012 по 31.10.2013» як на підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є обґрунтованим та правомірним, а тому суд дійшов до висновку, що дії податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення є протиправними.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» податкових деклараціях з податку на додану вартість за період: з 01.10.2012 по 30.09.2013 . спростовується дослідженими судом доказами.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс» Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 22.11.2013 №126 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовопромислова компанія «Нафто Газ Сервіс».

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда