Рішення № 36319541, 24.12.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5707/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради ОСОБА_3, представника Вознесенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в якому вказувала, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати дитини ОСОБА_6 померла 13 травня 2007 року.

В той же час ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків щодо дитини, а саме: не підтримує жодних звязків з малолітнім, в тому числі не спілкується, не займається вихованням, не піклується про стан здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, ухиляється від матеріального утримання ОСОБА_5. На профілактичні бесіди компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до сина відповідач не реагує.

Малолітній проживає разом з бабусею (позивачкою) та дідусем, знаходячись на вихованні та утриманні останніх.

Враховуючи вказані обставини ОСОБА_1 просила позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітнього сина, призначити її, тобто позивачку, опікуном дитини та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, вважаючи їх обґрунтованими.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, думку малолітнього ОСОБА_5, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, висновок прокурора з приводу позову, який вбачав підстави для його задоволення, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування передбачених ст. 174 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Зокрема судом встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати дитини ОСОБА_6 померла 13 травня 2007 року.

ОСОБА_2 є дієздатною та працездатною особою, хоча й має незадовільний стан здоровя, не працює, маючи лише тимчасові заробітки, аліменти на користь інших осіб не сплачує, інших осіб на утриманні не має.

Разом з тим, як вбачається з пояснень осіб, що беруть участь в справі, показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, письмових доказів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 9-13, 15, 27-29) відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків відносно дитини, а саме не проявляє жодного інтересу до сина, в тому числі не спілкується, не займається вихованням, не піклується про стан здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не здійснює матеріального утримання ОСОБА_5.

На профілактичні бесіди компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до малолітнього останній належним чином не відреагував.

Як вбачається з матеріалів справи, малолітній проживає разом з бабусею (позивачкою) та дідусем, які займаються його вихованням, здійснюють матеріальне утримання дитини та забезпечують всі необхідні умови для проживання та розвитку останньої.

Опитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 підтвердив вказані обставини, пояснив, що не бажає підтримувати жодних звязків з батьком та виявив бажання й надалі проживати в сімї ОСОБА_1

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують поважність причин невиконання відповідачем батьківських обовязків в минулому та достатні докази, що свідчать про його бажання виконувати ці обовязки в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про здоровя дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування про неї.

Аналогічно статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

За встановлених в судовому засіданні обставин, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 03 грудня 2013 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини, оскільки це буде відповідати інтересам останньої.

Відповідно до вимог ч.ч. 3-4 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Суд враховує те, що малолітній ОСОБА_5 протягом тривалого часу проживає, знаходиться на утриманні та вихованні своєї бабусі ОСОБА_1, яка добре відноситься до нього.

ОСОБА_10 виявляє прихильність до бабусі, бажає, щоб остання була призначена його опікуном.

Враховуючи ці обставини, виявлення ОСОБА_1 бажання бути опікуном свого онука, наявність в матеріалах справи доказів, що остання за своїми моральними якостями, станом здоровя та матеріальним становищем може виконувати обовязки опікуна, приймаючи до уваги подання органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 03 грудня 2013 року, суд приходить до висновку про можливість призначення позивачки опікуном ОСОБА_5

Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька, матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність на утриманні платника інших осіб, тощо.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема стан здоровя дитини та платника аліментів, матеріальне становище останнього, а також те, що відповідач аліменти на користь інших осіб не сплачує, інших осіб на утриманні не має, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання малолітнього у визнаному ним розмірі - 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З врахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки та на користь держави в розмірі по 229,40 грн. кожному з них.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, опікуном малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 щомісячно кошти (аліменти) на утримання його малолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 грудня 2013 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: