Ухвала суду № 36318688, 18.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Коваленко В.О. Доповідач Папоян В.В.

Категорія 51

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Біляєвої О.М.

суддів: Папоян В.В., Мальованого Ю.М.

при секретарі: Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, на обґрунтування якого посилався, що він з 14 грудня 2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. 30 грудня 2012 року стався нещасний випадок на виробництві в зв`язку з чим він отримав травму, а саме забиту рану волосистої частини голови, що підтверджується актом за формою Н-1 від 02 січня 2013 року. Внаслідок чого висновком МСЕК від 29 травня 2013 року йому було вперше встановлено втрату працездатності 50% .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. З відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди стягнуто 14 000 грн. та розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове яким відмовити у задоволені позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не в повному обсязі були з'ясовані обставини справи, а висновки суду суперечать встановленим по справі обставинам. Позивачем не надані докази завдання моральної шкоди саме з вини відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Інші особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, отримав трудове каліцтво. Ушкодження здоров`я позивача потягло стійку втрату працездатності на 40% вперше встановлену висновком МСЕК 26 липня 2007 року і призвело до порушення його особистих немайнових прав. Ушкодженням здоров'я позивачеві завдана моральна шкода, яку повинен відшкодувати роботодавець, згідно з правилами ст.237? КЗпП України. Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Ст.237? КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженими ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині виплати моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на час виникнення спірних правовідносин, в зв'язку із зміною спеціального закону, не відповідав за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником професійного захворювання в цей період таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, згідно з правилами ст.237? КЗпП України повинен відшкодовувати роботодавець.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач перебував у трудових правовідносинах з ДП «Селидіввугілля». Під час виконання трудових обов'язків отримав трудове каліцтво, що потягло стійку втрату працездатності на 50%, вперше встановлену висновком МСЕК 29 травня 2013 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ушкодженням здоров'я позивачеві завдана моральна шкода, яку повинен відшкодувати роботодавець, згідно з правилами ст.237? КЗпП України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам Закону. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня з дня набрання законної сили.

Судді: