Рішення № 36315621, 11.12.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2013 р. Справа № 918/1396/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинська обласна друкарня" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс"

про стягнення заборгованості в сумі 68 809,21 грн.

за участі представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Гарголь В.В., довіреність №769 від 27.08.2013 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У вересні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Волинська обласна друкарня" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (далі Друкарня) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" (далі Товариство) 85 214 грн. 56 коп., з яких 51 842 грн. 17 коп. - основного боргу, 24 209 грн. 57 коп. - пені, 4 772 грн. 39 коп.-3% річних та 4 390 грн. 43 коп. - інфляційних втрат, посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з договором №15 від 02.01.2008 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Кочергіна В.О.) від 12 вересня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 30 вересня 2013 року.

В судовому засіданні 09.10.2013 року представником позивача, відповідно до ст. 22 ГПК України, подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 202 853 грн. 39 коп., з яких 133 091 грн. 48 коп. - основного боргу, 44 419 грн. 68 коп. - пені, 8 078 грн. 93 коп. - 3% річних та 17 263 грн. 30 коп. - інфляційних втрат.

08 листопада 2013 року розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Рівненської області в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Кочергіної В.О., здійснено повторний автоматичний розподіл справи №918/1396/13, за результатами якого вказану справу розподілено судді Пашкевич І.О.

12 листопада 2013 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позову повністю, з огляду на те що: враховуючи строк позовної давності позовні вимоги до 05 вересня 2010 року не підлягають до задоволення; позивач безпідставно нарахував штрафні санкції за період понад 6 місяців та при розрахунку інфляційних втрат використав індекси інфляції, що не відповідають дійсності.

26 листопада 2013 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про зменшення позовних вимог, з новим розрахунком суми боргу, відповідно до якої Друкарня просить стягнути з Товариства 51 842,17 грн. боргу, 9 154,74 грн. 3% річних та 4 390,43 грн. інфляційних втрат.

26 листопада 2013 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої останній зазначив, що у поданій заяві про зменшення позовних вимог була допущена арифметична помилка у сумі інфляційних втрат за прострочений період виконання зобов'язання, а тому просить стягнути з відповідача 51 842,17 грн. боргу, 9 154,74 грн. 3% річних та 7 812,30 грн. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Вищевказана заява про зменшення позовних вимог судом приймається, та розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог з урахуванням заяви про виправлення недоліків.

02 грудня 2013 року позивач подав через відділ канцелярії додаткові пояснення по справі, у яких зазначає, що підтвердженням факту виставлення рахунків відповідачу є наявні в матеріалах справи банківські виписки руху коштів по особовому рахунку Друкарні, у яких в графі "призначення платежу" міститься посилання на реквізити відповідного рахунку, згідно якого проводилась оплата за поліграфічні роботи по спірному договору.

03 грудня 2013 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано письмові пояснення в яких представник відповідача зазначає, що визнає наявність боргу перед позивачем за наданні ним поліграфічні послуги але звертає увагу суду, що позивач надав неправильні розрахунки інфляційних втрат та помилково вираховує витрати по кожній накладній починаючи з дати її підписання відповідачем, оскільки жодних доказів виписки рахунків відповідачу не надані, тому вважає нарахування інфляційних втрат та 3% річних компенсації за користування чужими коштами безпідставними.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання 11 грудня 2013 року не забезпечив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, однак 11 грудня 2013 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 11 грудня 2013 року представник відповідача суму основного боргу визнав, однак проти позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечив з підстав зазначених у відзиві з урахуванням додаткових письмових пояснень.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між Друкарнею (Виконавець) та Товариством (Замовник), було укладено договір № 15 (далі Договір, том І, а.с. 7), за умовами якого Замовник передає, а Виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт по виводу плівки, монтажу, друку, упаковці, здачі в експедицію і замовнику газети "Рівне-ракурс" з виділенням місця для передачі розповсюджувачам (п. 1.2 Договору).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Робота по цьому договору виконується за узгодженим сторонами графіком який являється невід'ємною частиною договору (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору цей договір вступає в силу 02 січня 2008 року і діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань. Договір припиняє дію, якщо одна із сторін повідомить іншу сторону про його розірвання за один місяць до закінчення терміну дії.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору вартість робіт, передбачених цим договором, Замовник оплачує Виконавцю по вільній оптовій ціні з дотриманням законодавства в питаннях встановлення граничного рівня рентабельності. По мірі зміни витрат на виробництво вільна оптова ціна переглядається. За виконання вантажно-розвантажувальних робіт, транспортні витрати, збереження паперу на складах друкарні та ведення його обліку Замовник оплачує Виконавцю фактичні витрати згідно з калькуляцією вартості цих робіт.

У відповідності до п. 4.5 Договору Замовник проводить оплату виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту виписки Виконавцем рахунка. За несвоєчасну оплату рахунка Замовник сплачує на користь Виконавця пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за поліграфічні послуги за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми заборгованості по кожному місяцю.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Друкарня надала Товариству поліграфічні послуги на загальну суму 184 607,92 грн., а Товариство їх прийняло, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (том І, а.с.20-51), а саме:

- накладними № 1801 від 04.08.2010 p., № 1839 від 11.08.2010 р., №1889 від 18.08.2010p., № 1921 від 25.08.2010p., № 2000 від 01.09.2010р., №2062 від 08.09.2010р., № 2121 від 15.09.2010 p., № 2189 від 22.09.2010 p., № 2242 від 29.09.2010 p., №2313 від 06.10.2010 p., № 2381 від 13.10.2010 р,. № 2468 від 20.10.2010 p., № 2575 від 27.10.2010 р., № 2669 від 03.11.2010 p., № 2714 від 10.11.2010 p., № 2771 від 17.11.2010 p., № 2842 від24.11.2010 p., № 2921 від 01.12.2010 p. № 2972 від 08.12.2010 p., № 3037 від 15.12.2010 p., № 3100 від 22.12.2010 p., № 3155 від 29.12.2010 р., № 5 від 04.01.2011 p., № 53 від 12.01. 2011 p., № 104 від 19.01.2011 p., № 165 від 26.01.2011 р., № 173 від 27.01.2011 p., № 256 від 02.02.2011 p., № 330 від 09.02.2011 р., № 387 від 16.02.2011 p., № 451 від 23.02.2011 p., № 530 від 02.03.2011p., № 575 від 09.03.2011 p., № 657 від 16.03.2011 p., № 727 від 23.03.2011 p., № 793 від30.03.2011 p., № 872 від 06.04.2011 р., № 935 від 13.04.2011 p., № 992 від 20.04.2011 p., № 1025 від 27.04.2011 р.,

- довіреностями на отримання цінностей №28 від 04.08.2010 р., №29 від 01.09.2010р., №30 від 06.10.2010р., №31 від 03.11.2010р., №32 від 01.12.2010р., №34 від 04.01.2011р., №35 від 26.01.2011р., №36 від 02.02.2011р., №37 від 01.03.2011р., №38 від 06.04.2011р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Виконавцем умов даної угоди.

Відповідач частково здійснив оплату наданих йому за Договором поліграфічних послуг в сумі 129 695,41 грн., що підтверджується копіями виписок по банківському рахунку Друкарні (том І, а.с. 55-105) та квитанцій (том І, а.с.52-54).

Таким чином, Товариство взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості вказаних послуг виконало не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 54 912,51 грн.

Разом з тим позивач в позовній заяві (з врахуванням заяви про зменшення) просить стягнути з відповідача 51 842,17 грн. боргу, 9 154,74 грн. 3% річних та 7 812,30 грн. інфляційних втрат.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір, є договором про надання послуг, передбачений ст. 901 Цивільного кодексу України згідно умов якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства та договору, беручи до уваги те, що відповідач визнає наявність боргу перед позивачем за наданні ним поліграфічні послуги, та те що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу за Договором у розмірі 51 842,17 грн. підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не подав суду документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Друкарні про стягнення вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та чинного законодавства, позивачем нараховано 3% річних в сумі 9 154,74 грн. за періоди починаючи з 05.08.2010 року по 12.08.2013 року та 7 812,30 грн. інфляційних втрат за вказані періоди (розрахунки том ІІ а.с. 1-9).

Нарахування штрафних санкцій та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних розпочинається з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

У відповідності до п. 4.5 Договору Замовник проводить оплату виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту виписки Виконавцем рахунка.

Разом з тим, саме з моменту виписки рахунка за домовленістю сторін пов'язується виникнення обов'язку щодо проведення оплати, а відтак - початковий момент для нарахування штрафних санкцій.

Проте, позивачем не надано доказів направлення і, відповідно, отримання відповідачем рахунків станом на період, за який позивачем проведено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Посилання позивача на те, що підтвердженням факту виставленння рахунків відповідачу є наявні в матеріалах справи банківські виписки руху коштів по особовому рахунку Друкарні, у яких в графі "призначення платежу" міститься посилання на реквізити відповідного рахунку, згідно якого проводилася оплата за поліграфічні роботи щодо виготовлення газети "Об'ява" не заслуговуються на увагу, оскільки дані банківскі виписки не є належними доказами, які б підтверджували дату виписки таких рахунків.

Відтак, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахувань, проведених позивачем.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановляє наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами початкового моменту та періоду для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відтак суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Враховуючи наведене вище, позовна вимога Друкарні про стягнення з Товариства 51 842,17 грн. основного боргу підлягає задоволенню, а у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 9 154,74 грн. 3% річних та 7 812,30 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закон), сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону зазначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином позивачу необхідно було сплатити 1 720 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення №804 від 04.09.2013 року сплачено 1 720 грн. 50 коп. судового збору (том І, а.с. 6) та згідно платіжного доручення №948 від 16.10.2013 року сплачено 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 57 коп. судового збору (том І, а.с. 157), тобто останнім було зайво сплачено 2 336 грн. 57 коп.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність повернення Приватному акціонерному товариству "Волинська обласна друкарня" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" зайво сплаченого судового збору з Державного бюджету України в сумі 2 336 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламне агентство "Ракурс" (33022, вулиця Гагаріна, будинок 6, місто Рівне, код ЄДРПОУ 31430755) на користь Приватного акціонерного товариства "Волинська обласна друкарня" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (43010, проспект Волі, будинок 27, місто Луцьк, код ЄДРПОУ 02465973) заборгованість в сумі 51 842 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот сорок дві) грн. 17 коп. та 1 296 (одну тисячу двісті дев'яносто шість) грн. 26 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9 154,74 грн. 3% річних та 7 812,30 грн. інфляційних втрат відмовити.

5. Ухвалою суду повернути Приватному акціонерному товариству "Волинська обласна друкарня" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" (43010, проспект Волі, будинок 27, місто Луцьк, код ЄДРПОУ 02465973) зайво сплачений судовий збір в сумі 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 57 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "16" грудня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.