Рішення № 36315571, 20.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/93/13-4/77/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 Справа № 908/2631/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11)

про стягнення 101 059,25 грн.

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Колодій Н.А., Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача - Денисенко Ю.О., довіреність № 27 від 22.01.2013 р.;

Шиш А.М., довіреність №326 выд 10.12.2013р.;

від відповідача -Тарасов Д.О., довіреність б/н від 22.08.2013 р.;

Сухарев О.М, директор (наказ №35-АО від 20.05.2013р.)

01.08.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя про стягнення 55004,23 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2631/13, справі № 908/2631/13 присвоєний номер провадження справи 30/93/13, судове засідання призначено на 27.08.2013 р., у сторін витребувалися документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання 27.08.2013 р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судове засідання 27.08.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 12.09.2013 р. до 10-00 години.

Згідно Протоколу перерозподілу справи між суддями від 11.09.2013 р. у зв'язку із хворобою судді-доповідача Кагітіної Л..П. справу № 908/2631/13 для розгляду по суті призначено судді Зінченко Н.Г. Справі № 908/2631/13 присвоєно номер провадження 30/93/13 - 4/77/13, судове засідання призначено на 03.10.2013 р. у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 03.10.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 04.11.2013 р. В судовому засіданні 04.11.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.11.2013 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2013 р., на підставі ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/2631/13 -до 27.11.2013 р. та оголошено перерву до 21.11.2013р. В судовому засіданні 21.11.2013р. судом були прийняті збільшені позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя 101 059,25 грн., у зв'язку із збільшенням періоду нарахування, а саме з березня 2013р. по жовтень 2013р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2013р., на підставі ст. 4-6 ГПК України справу № 908/2631/13 прийнято до колегіального розгляду суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Колодій Н.А., Кагітіна Л.П., судове засідання призначено на 09.12.2013 р. В судовому засіданні 09.12.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 20.12.2013р.

В судовому засіданні 20.12.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 15, 16, 526, 625 ЦК України та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог полягають в наступному. 01.02.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 6610 про постачання електричної енергії. Згідно з умовами договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до пункту 4 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, споживач не пізніше 14:00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка №5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу. Згідно з пунктом 5.1 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли, від Споживача. Умовами пункту 6 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору передбачено, що рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу ' поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника журналі. Відповідно до пункту 7 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, «споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення Споживачу. Однак, порушуючи умови договору, Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, що підтверджується несвоєчасною сплатою рахунків. Таким чином, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з березня 2013 р. по жовтень 2013 р. складає 96 027,87 грн. До теперішнього часу сума боргу за електричну енергію відповідачем несплачена. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 101 059,25 грн. заборгованості, з яких 96 027, 87 грн. борг за спожиту електричну енергію, 4 056, 06 грн. пеня, 35,47 грн. інфляційні нарахування та 939, 85 грн. 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, свої заперечення мотивує наступним. Факт споживання відповідачем електричної енергії на загальну суму 96 027, 87 є неможливим, адже фактично з 25.04.2013 р. до теперішнього часу електроустановки Відповідача відключені, що підтверджується актом від 25.04.2013 р. Якщо ж це стосується передання електроенергії субспоживачам, то ці відносини регулюються іншим договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-150 від 01.12.11 р. Також відповідач зазначив, що 10.10.2008 р. попередній директор підприємства відповідача, Дегтярик М.В., незаконно зробив відчуження частини належного нам майна, в тому рахунку й будівлю енергоблоку літ.В-2 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сєдова, буд.2 з усім обладнанням (основний виробничий цех підприємства), в якій також знаходяться всі прибори обліку (вода та електроенергія). Про незаконне відчуження відповідачу стало відомо лише наприкінці січня 2009р. 24.03.2009 р. коли відповідачу сталі відомі деталі незаконного відчуження належного майна, відповідач звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів, а також 07.04.2009 р. за захистом своїх прав до господарського суду Запорізької області. Під час судового спору відповідачу стало відомо, що майно було ще декілька разів незаконно відчужене і 15.12.2009 р. перейшло у власність ТОВ «НВК «Укравтоматика», яке також було підконтрольне Дегтярику М.В. Фактично на цей час власником будівлі, де знаходиться належний відповідачеві трансформатор та прибори обліку є ТОВ «НВК «Укравтоматика». Відповідач звертався до позивача з відповідними листами про неможливість доступу до трансформатора та електролічильника та повідомив про те, що ТОВ «НВК «Укравтоматика» незважаючи на відключення від електроенергії продовжує незаконно її споживати та передає деяким орендарям. Таким чином, враховуючи, що відповідач був відключений та не споживав електричної енергії з 25.04.2013р. тому позов заявлено безпідставно. У зв'язку із викладеним відповідач просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005 р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" (позивачем у справі) та Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" (відповідачем у справі) був укладений Договір № 6610 про постачання електричної енергії з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник електричної енергії) продає електричну енергію відповідачу (Споживачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України "Про електричну енергію" та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, (далі за текстом -Правила), споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до пункту 4 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, споживач не пізніше 14:00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка №5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Згідно з пунктом 5.1 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли, від Споживача.

Умовами пункту 6 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору передбачено, що рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу ' поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника журналі.

Відповідно до пункту 7 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, «споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення Споживачу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач як споживач за Договором взяті на себе згідно умов Договору № 6610 від 01.02.2005 р. зобов'язання щодо сплати спожитої електричної енергії належним чином не виконав. Так, за період з березня 2013р. по жовтень 2013р. у відповідача виникла заборгованість на суму 96 027, 87 грн.

Свої обов'язки по оплаті спожитої електричної енергії відповідач не виконав, виставлені платіжні вимоги-доручення № 2670 від 09.04.2013р. на суму 35 467,98грн.; № 3676 від 10.05.2013р. на суму 20 250,91 грн.; № 5346 від 05.07.2013р. на суму 5 736,74грн.; № 6591 від 09.08.2013 р. на суму 9607, 80 грн.; № 7369 від 09.09.2013 р. на суму 9799, 54 грн.; № 8510 від 10.10.2013 р. на суму 9904, 85 грн.; № 9261 від 08.11.2013 р. на суму 13728, 03 грн. сплатив частково в сумі 8 467,98 грн. При цьому, як вбачається з матеріалів справи за період з березня 2013р. по липень 2013р. платіжні вимоги-доручення були виписані згідно наданих актів про спожиту електричну енергію та у відповідності до умов п.4 додатку №4 договору. За серпень 2013 р. було зроблено розрахунок за середньодобовим обсягом споживання, у зв'язку з не наданням до енергопостачальника акту про спожиту електричну енергію за розрахунковий період. За вересень 2013 р. відповідач також не звітував про спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 6.39 Правил, яким передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 1.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31.07.96, зареєстрованих в Мін'юсті України 02.08.1996 р. за N 417/1442, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 1.3 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Решту спожитої електричної енергії відповідач не оплатив, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 96 027, 87 грн.

Заперечення відповідача відносно того, що у зв'язку з відключенням його мереж від електроспоживання, було неможливим власне споживання електричної енергії спростовуються наступним.

Як пояснив в судовому засіданні 20.12.2013р. інженер з технічного аудиту САЮС ВАТ "Запоріжжяобленерго" А.М. Шиш, технічна можливість власного споживання електричної енергії у відповідача була, оскільки відключення електричних установок проводилось шляхом відключення комутаційної апаратури у квітні 2013р., при цьому силовий трансформатор та шини НВК "Укркольорметавтоматика" знаходились під напругою для передачі електричної енергії субспоживачам. Так, у червні, липні 2013р. у відповідача було виявлено самовільне підключення кабелю на губки перехідного рубильника та однолінійної схеми підприємства. Приріст показів розрахункового обліку спостерігався і на лічильнику підприємства відповідача. Також самовільне підключення фіксувалось і у орендаторів відповідача.

Враховуючи зазначені пояснення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором № 6610 з відповідача, оскільки саме він є споживачем електричної енергії за Договором № 6610 від 01.02.2005р., який був чинним в період з березня 2013р. по жовтень 2013р.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що він не є власником приміщень, в яких знаходяться електричні установки, на які відповідач отримує електричну енергію, суд зауважує наступне.

Пунктом 2.5. додаткової угоди №4 від 01.03.2006 передбачено що, у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Відповідач не надав належних доказів, повідомлення позивача про зміну власника приміщення, де знаходилась електроустановка та про припинення споживання електричної енергії.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 6610 від 01.02.2005 р. про постачання електричної енергії належним чином та в повному обсязі не виконав.

Факт наявності заборгованості відповідача перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" у розмірі 96 027, 87 підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період електричну енергію не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія судів вважає позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 96 027, 87 грн. боргу за спожиту електричну енергію за договором на постачання електричної енергії № 6610 від 01.02.2005 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує Згідно пункту 4.2.1 Договору «за недотримання термінів сплати рахунку або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію п. 7 Додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію», п. 7 Додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати».

З наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків вбачається, що позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 4 056, 06 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 6610 від 01.02.2005р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 35,47 грн., а сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, становить 939,85 грн. Розрахунки судом перевірені та визнані такими, що виконані вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних підлягає задоволенню - 35,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 939,85 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 599, 714 ЦК України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика", м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Союзкольорметавтоматика" в особі Підприємства з 100% інвестицією "Науково-виробничий комплекс "Укркольорметавтоматика" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11, код ЄДРПОУ 00200911) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00130926) 96 027 (дев'яносто шість тисяч двадцять сім) грн. 87 коп. основного боргу, 4 056 (чотири тисячі п'ятдесят шість) грн. 06 коп. пені, 35 (тридцять п'ять) грн. 47 коп. інфляційних витрат, 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 85 коп. три відсотки річних, 2 021 (дві тисячі двадцять одну) 19 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "24" грудня 2013 р.

Головуючий Н.Г.Зінченко

Судді Н.А.Колодій

Л.П.Кагітіна