Рішення № 3631501, 01.04.2008, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц- 642 - 2008 р. Головуючий по 1-й інстанції:

Хоролець В.В.

Суддя-доповідач: Чернов С. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року квітня місяця 01 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: судді Макарчука МА.

Суддів: Чернова С. І., Прядкіної О.В.

при секретарі - Ткаченко Т.І.

з участю адвоката - Михайлика М. С

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника позивача -

відповідача -

представника відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу

за апеляційними скаргами прокурора Великобагачанського району

ОСОБА_7 і ОСОБА_2 на рішення місцевого

Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27

грудня 2007 року по справі за позовом прокурора

Великобагачанського району на захист прав і інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Комунар», директора ОСОБА_8, Степанівської сільської ради про безоплатну передачу у комунальну власність житлового будинку, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2007 року прокурор Великобагачанського району Полтавської області на захист прав і інтересів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернувся з позовом до Приватного підприємства

2

«Комунар», директора ОСОБА_8, Степанівської сільської ради про безоплатну передачу у власність АДРЕСА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що до цього часу директор ПП «Комунар» ОСОБА_8 не передав на баланс Степанівської сільської ради житловий АДРЕСА_1.

Рішенням місцевого Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах прокурор Великобагачанського району ОСОБА_7 і ОСОБА_2просять рішення скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах приходить до висновку, що скарги слід задовольнити частково.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Постановляючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти. У разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.

3

Згідно ч.8  ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1060 «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» передачі у комунальну власність підлягають житловий фонд (крім гуртожитків).

Виконком Степанівської сільської ради рішенням № 56 від 29 вересня 2004 року запропонував дирекції Приватного підприємства «Комунар» передати у комунальну власність житловий фонд, однак відповідач - ПП «Комунар» відмовився виконати зазначене рішення, обґрунтовуючи відмову тим, що передача житлового фонду здійснюється за згодою підприємства-правонаступника(а.с. 16, 17, 18).

Дії відповідача - ПП «Комунар» суперечать законодавству, тому що, відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1060 «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» об'єкти соціальної сфери та житлового фонду разом з об'єктами інженерної інфраструктури підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності, за рішенням загальних зборів членів підприємства чи зборів уповноважених колективних сільськогосподарських підприємств або за рішенням органів уповноважених розпоряджатися майном підприємств інших форм недержавної власності, передаються безоплатно у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць (за згодою органів місцевого самоврядування).

4

Отже відмова відповідача - ПП «Комунар» про передачу спірного житлового будинку у комунальну власність з тих підстав, що житловий фонд передається за згодою його, підприємства-правонаступника, є не що інше як навмисне невиконання вимог закону та рішення органів місцевого самоврядування.

Оскільки при ліквідації колективного сільськогосподарського підприємства - КСП «Комунар» не передало житловий фонд у комунальну власність, а ПП «Комунар» права власності на житловий фонд не придбав і не міг придбати, то його відмова в передачі спірного житлового будинку є безпідставною і такою, що суперечить закону.

У спірному житловому будинку проживає сім'я Білецьких, право яких на приватизацію житлового будинку порушено, а тому воно підлягає поновленню в судовому порядку.

Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 грунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню.

З відповідача - ПП «Комунар» підлягає стягненню судовий збір (державне мито) в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

За таких обставин апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія

суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Великобагачанського району ОСОБА_7 і ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення місцевого Великобагачанського районного суду

Полтавської області від 27 грудня 2007 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

5

Позовні вимоги прокурора Великобагачанського району в інтересахОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне підприємство «Комунар» Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (ідентифікаційний код № 03772186) передати безоплатно у комунальну власність АДРЕСА_1, а Степанівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області прийняти на баланс комунальної власності АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного підприємства (ПП) «Комунар» Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (ідентифікаційний код № 03772186) на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору (державного мита) та 7 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді, а всього 16 грн. 00 коп.(шістнадцять гривень 00 коп.).

В позові до ОСОБА_8 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення Апеляційного суду Полтавської області може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.